вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р. м. Київ
Справа № 910/12190/24
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення 22 602,29грн, за участі представників від:
позивача - Безштанько В.В. (довіреність №145/2024 від 01.04.2024);
відповідача - не з'явилися
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Демяненко Олени Михайлівни (далі - відповідач, Демяненко О.М.) про стягнення 22 602,29грн основного боргу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині оплати відповідних послуг у встановлений договором строк (а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2024: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.52-53).
Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 08.10.2024 о 21:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.54).
Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Поряд з цим, абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України установлено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою позивачу наступного робочого дня - 09.10.2024.
Копія ухвали від 08.10.2024 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0600295019333, яке повернуто з довідкою від 28.10.2024 відділення поштового зв'язку №55 м. Київ, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.56-60).
Окрім того, ухвала від 08.10.2024 направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 08.10.2024, зареєстрована у реєстрі 09.10.2024 за №122152460 та оприлюднена 10.10.2024.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.11.2024 до Господарського суду міста Києва у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України (здано відділенню поштового зв'язку м. Бровари для направлення до суду 01.11.2024 поштовим відправленням №0740500010278), надійшов відзив на позовну заяву (а.с.61-63).
У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що:
- договір від 23.07.2007 №1951 про постачання електричної енергії припинив свою дію 31.12.2008, змін до договору не внесено, а інші договори щодо постачання електричної енергії не укладались;
- нерухоме майно, у приміщення якого постачалася електроенергія, 14.11.2014 на підставі договору дарування нерухомого майна, відчужено відповідачем на користь Полященко Н.С., а на даний час власником такого майна є Колодій О.М.
Позивач правом подати відповідь на відзив у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.12.2024 відповідну позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (а.с.70-71).
Справа надійшла до Господарського суду Київської області 13.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 заява передана судді Ейвазовій А.Р. (а.с.76).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2025: прийнято справу №910/12190/24 до провадження; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.79-81).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 21.01.2025 о 8:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.83).
Копія вказаної ухвали направлена відповідачу поштовим відправленням №0601103833977, що вручено, як вказано у повідомленні, «чоловіку» отримувача без зазначення дати такого отримання (а.с.84).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2025 справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 09.04.2025 о 16:00 (а.с.85-87).
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 26.03.2025 о 17:30 що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.89).
Копія ухвали від 26.03.2025 направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням №0601128043512, яке, як вбачається з інформації з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», вручено відповідачу 08.04.2025 (а.с.90-92).
У судовому засіданні 09.04.2025 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити; представник відповідача не з'явився і про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
23.07.2007 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» та суб'єктом підприємницької діяльності Колодій Оленою Михайлівною (далі - СПД Колодій О.М.) укладеного договір №1951 про постачання електричної енергії (далі - договір або договір від 23.07.2007 №1951; а.с.8-12).
Відповідно до п.п.1.1-1.2 договору: постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 100 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору; точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно пп.2.3.3 п.2.3 договору споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».
Як визначено п.2.5 договору, у разі звільнення займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника не пізніше ніж за 20 робочих днів до звільнення приміщення та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених цим договором, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення включно.
Пунктом 9.4 договору сторони визначили, що: договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007; договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до укладеного договору, сторони визначили межі балансової належності електромереж (а.с.13).
Додатком №2 до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» (а.с.17-18) визначено: помісячний обсяг електроенергії, що постачається протягом 2007 року; об'єкт споживача, на який здійснюється постачання - а/мийка, мийка транспорту з ремонтним блоком, який розташований за адресою: м. Бровари, вул. Черняховського. Додатком №3 до договору за вказаною адресою сторонами узгоджений режим постачання електричної енергії (а.с.18,зворот - а.с.20).
Відповідно до п.2.1 додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» (а.с.20,зворот - а.с.21) оплата за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченню розрахункового періоду.
Як вказує ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у поданому позові, з 01.01.2019 правовідносини між позивачем, якому передані функції оператора системи розподілу, та СПД Колодій О.М., що у подальшому змінила прізвище на Демяненко О.М., виникли на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті позивача. При цьому, позивач не надав заяву відповідача щодо приєднання до такого публічного договору, а стверджував, що приєднання відповідача підтверджується його діями, спрямованими на укладення договору.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи рахунків, акту звіряння розрахунків, відповідному договору позивач надав номер: « 220022388».
Також судом встановлено, що між відповідачкою - Демяненко О.М. (далі - дарувальник) та Полященко Надією Степанівною (далі - обдаровувана) укладено договір дарування нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н.М. за №1097 (далі - договір дарування, а.с.64-65).
Відповідно до п.1.1 договору дарування: дарувальник безоплатно передав у власність обдаровуваної нерухоме майно - автомийку з боксом для ремонту автомобілів, а обдаровувана прийняла цей дарунок, про що свідчать підписи сторін на такому договору.
Як визначено п.1.2. договору дарування: автомийка з боксом для ремонту автомобілів, що відчужується за цим договором, розташована за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 30, та має наступні характеристики: автомийка з боксом для ремонту автомобілів, позначена за планом земельної ділянки літерою «А-3», загальною площею 611,8кв.м, з будівлями та спорудами: тротуар, позначений за планом земельної ділянки літерою «Т»; огорожа, позначена за планом земельної ділянки літерою «№»; нерухоме майно належить дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26 березня 2012 року Виконкомом Броварської міської ради Київської області на підставі рішення від 08.11.2011 №590 та №71 від 14.02.2012, зареєстрованого Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації», згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 33596178 від 26 березня 2012 року, реєстраційний номер 36288791, номер запису 2-742 в книзі 2/2; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» 04.10.2012, номер витягу 35735705, реєстраційний номер майна 36288791, номер запису 2-742 в книзі 2/2; вищевказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці розміром 0,0911га, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:031:0515.
Згідно п.3.1 договору дарування передачею будинку за цим договором слід вважати підписання між сторонами договору та отримання примірника договору обдаровуваною.
14.11.2023 представниками позивача складено акт №428295 контрольного огляду/збереження пломб вузла комерційного обліку (засобу обліку) (а.с.36). Проведення огляду, як вбачається зі змісту складеного акту, здійснювалося за об'єктом СПД Колодій О.М., що розташований за адресою: м. Бровари, вул. Симона Петлюри 11к. Відповідний акт складений без участі представника споживача, про що вказано у такому акті; доказів повідомлення чи виклику позивачем відповідача для складання акту не надано, як і доказів того, що споживач відмовився від підписання складеного акту; у вказаному акті у графі «додаткові відомості» зазначено, що: «ТП відключено від електропостачання за борги».
Позивач стверджує, що на виконання умов публічного договору, до якого відповідач приєднався, відповідачу надано послугу з розподілу електричної енергії за червень 2023 року на суму 22 602,29грн (кількість спожитої електричної енергії - 16 230 кВт*год), на оплату яких позивачем виставлено рахунок-фактуру від 30.06.2023 №405076050789 (а.с.35).
Також, позивач надав рахунок-фактуру від 30.11.2023 №405118987543, який виставлений відповідачу, щодо оплати послуг з розподілу електричної енергії за листопад 2023 року на суму 0грн (а.с.37-38), у якому відображений борг у розмірі 22602,29грн та виставлені втрати від інфляції на суму 113,01грн та 3% річних у розмірі 215,50грн, нараховані на борг з оплати послуг розподілу електричної енергії за червень 2023 року.
Відповідно до претензії від 07.11.2023 №04/550/9489 (а.с.40), позивач вимагав від ОСОБА_2 сплатити борг за послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 у розмірі 22 602,29грн.
В якості доказів направлення зазначеної претензії надано: список №10424; опис вкладення до відправлення №0413606984971, прийнятого за таким списком; фіскальний чек від 07.11.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення (а.с.41-42).
Відповідно до акту звіряння розрахунків від 28.11.2023 за договором від 01.01.2019 №220022388, який підписаний лише позивачем, сальдо станом на 28.11.2023 складає 22 602,29грн (а.с.39). Відповідний акт направлений ОСОБА_2 поштовим відправленням №0413606984971 (а.с.41-42, а.с.41, зворот).
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити послуги з розподілу електричної енергії, надані у червні 2023 року.
Розгляд спору у даній справі належить до компетенції господарського суду з наступних підстав.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ, є підставою вважати справу такою, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно із ч.2 ст.4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як установлено п.1 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.3 ГК України: під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями; господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42 Конституції України).
Це право закріплено й у ч.1 ст.50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Частиною 2 цієї статті визначено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває нових прав, що належать підприємцю. При цьому правовий статус підприємця сам по собі не змінює виду особи, така особа залишається фізичною особою.
Згідно із ч.1 ст.128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV), Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Частинами 1, 3, 4 ст.10 Закону №755-IV визначено, що: якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
В силу ч.1 ст.11 Закону №755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).
Отже, інформація про статус фізичної особи-підприємця, який внесений до вказаного реєстру, для третіх осіб вважається достовірною.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Демяненко Олена Михайлівна зареєстрована як фізична особа-підприємець з 16.09.2002, номер запису №20660170000016646 та з 18.09.2023 припинила свою підприємницьку діяльність за власним бажанням, про що внесено запис №2000650060004017355 (а.с.78).
У випадку припинення підприємницької діяльності суб'єктом підприємницької діяльності (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки особа, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Зважаючи на те, що вимоги позивачем заявлені з посиланням на надання відповідачці послуг з розподілу електричної енергії у період здійснення нею підприємницької діяльності - червень 2023 року, на умовах договору, до якого, як стверджує позивач, відповідачка приєдналась та передбачає розподіл електричної енергії, що поставлялось у комерційне приміщення, спірні відносини сторін є господарськими.
За таких обставин, суд доходить висновку, що розгляд спору у цій справі за суб'єктним складом учасників та характером спірних правовідносин підлягає вирішенню господарським судом в порядку господарського судочинства, тому підстав для закриття провадження не має.
Заявлені позивачем вимоги суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до абз.2 п.2.1 статуту ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», затвердженого рішенням одноосібного акціонера ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 08.12.2023 (далі - статут, а.с.44-45), ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - ПрАТ «Київобленерго»).
У абз.3 п.2.1 статуту визначено, що: ПрАТ «Київобленерго» було юридичною особою з новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, які пов'язані з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 №2210-VIII та зміною найменування з Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188; далі - ПАТ «Київобленерго») на ПрАТ «Київобленерго» (ідентифікаційний код 23243188); товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків ПАТ «Київобленерго» та ПрАТ «Київобленерго».
08.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) прийнята постанова №1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», якою ПрАТ «Київобленерго» видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності (далі - постанова №1382).
Згідно з пп.3 п.3 постанови №1382, зобов'язано ПрАТ «Київобленерго» до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані до системи розподілу електричної енергії ПрАТ «Київобленерго», та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.
Разом з тим, на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1411 «Про видачу «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з розподілу електричної енергії і постачання електричної енергії» №1411 (далі - постанова №1411), ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка.
Згідно з пп.3 п.3 постанови №1411 зобов'язано ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до 01 січня 2019 року укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії зі споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», та договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які мають намір здійснювати діяльність з постачання електричної енергії таким споживачам, із відкладальною умовою набрання ними чинності з 01 січня 2019 року.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 29.09.2020 №1749 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 08 листопада 2018 року № 1382», внесені зміни до постанови №1382 шляхом заміни слів «Київобленерго» на «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Таким чином, виходячи із положень наведених постанов НКРЕКП - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є суб'єктом, уповноваженим на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії та на якого, законодавцем покладений обов'язок до 01.01.2019 укласти ряд договорів із споживачами, у т.ч., з надання послуг з розподілу електричної енергії в межах територіальної відповідальності позивача.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон №2019-VIII), постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - постанова №312; Правила №312) та іншими нормативними актами, що діяли у спірний період.
Так, згідно ст.4 Закону №2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах; для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про надання послуг з розподілу (п.7 ч.1 цієї статті).
Відповідно до пп.56 ч.1 ст.1 Закону №2019-VIII оператором системи розподілу (далі - ОСР) є юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону №2019-VIII господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.
Розподіл електричної енергії здійснюється ОСР; діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства; ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч.ч.1,2 ст.45 Закону №2019-VIII).
ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу; договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (абз.1 ч.4 ст.46 Закону №2019-VIII).
Як установлено ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Як визначено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
При цьому, відповідно до ч.ч.2,3,4,6 ст.633 ЦК України: умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг); умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.2 Постанови №312, яка є спеціальним нормативним актом у спірних правовідносинах, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Як вбачається з п.4 постанови №312 (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин): зобов'язано ОСР укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР; договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР; ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача; надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо); договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
У відповідності до абз.2, 4 п.6 Постанови №312: після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо; в іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.
Згідно з п.1.2.1 Правил №312 на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до абз.1, 2, 5 п.1.2.15 Правил №312 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин): укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил; для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку); при переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Як передбачено абз.1 п.2.1.1 Правил №312 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку. Абзацом 2 цього пункту визначено, що відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та ОСР згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи
Так, ОСР на території Київської області у спірний період визначено ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил (п.2.1.4 Правил №312).
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (абз.2 п.2.1.7 Правил №312).
Отже, в силу наведених норм правовідносини між сторонами в сфері розподілу електричної енергії виникають на підставі укладеного договору, який позивач як ОСР мав обов'язок до 01.01.2019 укласти зі споживачами на підставі діючих договорів споживання, шляхом направлення/вручення таким споживачам заяв-приєднань до розробленого на підставі вказаним норм Закону №2019-VIII, Кодексу систем розподілу та типової форми, встановленої регулятором.
У даній справі не надано доказів вручення/направлення відповідачу заяви-приєднання, також суду позивачем не надано доказів сплати відповідачем рахунків позивача щодо оплати послуг розподілу з 01.01.2019, як і документально підтвердженого споживання саме відповідачем електричної енергії за відповідною адресою.
При цьому, договір від 23.07.2007 №1951, на який посилається позивач як на підставу здійснення електропостачання до об'єкту, припинив свою дію.
Так, відповідно до ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Оскільки п.9.4 договору сторони передбачили автоматичне продовження відповідного договору після закінчення терміну його дії, - 31.12.2007 на наступний календарний рік, та сторонами такого правочину не надано доказів подання за місяць до закінчення терміну його дії заяви про його припинення, відповідний договір автоматично продовжився на 1 рік, тобто до 31.12.2008. При цьому, оскільки договором сторони передбачили можливість автоматичної його пролонгації лише на один календарний рік, а доказів вчинення сторонами дій, що свідчать про продовження такого договору не надано, у т.ч. доказів документально підтвердженого споживання чи оплати після 31.12.2008, відсутні підстави вважати, що такий договір продовжував свою дію після 31.12.2008.
За таких обставин, враховуючи умови укладеного договору, встановлені обставини, суд приходить до висновку, що зазначений договір припинив свою дію станом на 01.01.2019. При цьому, під час розгляду справи відповідач не заперечив, що договір від 23.07.2007 №195 укладений саме ним як споживачем електричної енергії, хоча доказів зміни прізвища сторони такого договору сторонами не надано, однак, відповідний факт відповідач у заяві по суті чи окремій заяві не заперечив. Разом з тим, ні договір, ні його додатки не містять відомостей щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків Колодій Олени Михайлівни, що дозволило б суду порівняти відповідні дані сторони договору та відповідача у справі.
Підпунктами 1-3 ч.1 ст.237 ГПК України установлено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Наявність чи відсутність обставин (фактів), якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечують проти таких вимог встановлюються судом на підставі доказів, подання яких є обов'язком сторони, яка посилається на відповідні обставини.
Так, відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Поряд з цим, ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до п.2.1.2 Правил №312: оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи; не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Як встановлено судом, адресою об'єкта, на установки якого здійснювалось постачання електричної енергії, як стверджує позивач, є: м. Бровари, вул. Черняховського (а/мийка, мийка а/транспорту з ремонтним боксом), акт від 14.11.2023 №428295, що складений за об'єктом, який розташований за адресою: вул. Симона Петлюри, 11к.
Однак, згідно відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.04.2025 №1277258 за відповідачем - Демяненко О.М. відсутня реєстрація будь-яких нежитлових приміщень на праві власності, у т.ч. за вказаною адресою - по вул. Симона Петлюри (стара назва - Черняховського). Отже, стверджувати, що саме відповідач споживав електричну енергію, послуги з розподілу якої надавав позивач, у суду відсутні; не надано доказів і перебування у спірний період об'єкту за вказаною адресою у користуванні відповідача. При цьому, у суду відсутні підстави також вважати, що об'єкт, відчужений відповідачем на користь Полященко Н.С. за договором дарування - авто мийка з боксом для ремонту автомобілів, є саме тим об'єктом, до якого здійснювалось постачання у спірний період електричної енергії, враховуючи, що адреса такого об'єкта м. Бровари, вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 30 (стара назва - Жданова, нова - Воїнів- афганців); доказів надання іншої адреси об'єкту, на установки якого здійснювалось постачання електричної енергії за договором від 23.07.2007 №1951, також суду не надано.
Отже, позивачем у даній не доведено, що саме відповідач приєднався до публічного договору на надання послуг з розподілу електричної енергії і споживав такі послуги у спірному періоді - червні 2023 року (за фактом підписання заяви-приєднання, документально підтвердженим споживанням чи оплатою).
Складені позивачем рахунки-фактури за послуги з розподілу електричної енергії від 30.06.2023 №405076050789 за червень 2023 року на суму 22 602,29грн, від 30.11.2023 №405118987543 за листопад 2023 року, складені позивачем - заінтересованою особою і самі по собі не підтверджують факт споживання.
За таких обставин, суд вважає заявлені до відповідача вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору, понесені позивачем, суд покладає на позивача, враховуючи відмову у задоволенні заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (ідентифікаційний код 23243188; 04136, м.Київ, вул. Стеценка, 1А) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення 22 602,29грн основного боргу за розподіл електричної енергії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 18.04.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова