вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 922/3871/24
За позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 205 184,16 грн,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Бойченко С.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Чебаненко В.Л.;
1. Стислий виклад позовних вимог
Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - відповідач) про стягнення 205 184,16 грн, з яких: 47 566, 49 грн 3% річних та 157 617, 67 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №553-15/500 про закупівлю послуг від 28.12.2023, в частині повної та своєчасної оплати послуг.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
3. Процесуальні дії в справі
Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 4 804 106, 05 грн, з яких: 4 598 921, 89 грн основний борг, 47 566, 49 грн 3% річних та 157 617, 67 грн інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 передано матеріали позовної заяви Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 4 804 106, 05 грн за підсудністю до Господарського суду Київської області.
26.11.2024 матеріали справи №922/3871/24 надійшли до Господарського суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 матеріали справи передано судді Антоновій В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.11.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
09.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі №922/3871/24, її розгляд постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.01.2024.
16.12.2024 від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.12.2024 від представника відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.01.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 07.01.2025 з'явилися представники сторін. Суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 04.02.2025.
09.01.2025 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів сплати суми основного боргу у розмірі 4 598 921, 89 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №3м.1896 від 18.11.2024 на суму 560 000, 00 грн, №3м.1896 від 12.12.2024 на суму 166 315, 95 грн, №3м.2128 від 17.12.2024 на суму 816 672, 00 грн, №3м.2378 від 19.12.2024 на суму 816 672, 00 грн, №3м.2937 від 23.12.2024 на суму 605 917, 94 грн, №3м.2551 від 24.12.2024 на суму 816 672, 00 грн та №3м.2723 від 25.12.2024 на суму 816 672, 00 грн.
31.01.2025 від представника відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 04.02.2025 з'явилися представники сторін. У засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2025 провадження в справі №922/3871/24 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 598 921, 89 грн закрито, в зв'язку з відсутністю предмета спору, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання в справі №922/3871/24 на 25.03.2025.
06.02.2025 від позивача надійшло клопотання про долучення довідки про сплату відповідачем основного боргу.
12.03.2025 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 120.3.2025 (суддя Черногуза А.Ф.) заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
У підготовче засідання 25.03.2025 з'явився представник відповідача, позивач у засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою від 25.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2025.
У судове засідання 01.04.2025 з'явився представник позивача, відповідач у засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Суд протокольною ухвалою відклав судове засідання на 08.04.2025.
08.04.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в зв'язку із нестабільною роботою Електронного суду та ВКЗ.
У судове засідання 08.04.2025 з'явився представник відповідача, позивач у засідання не з'явився.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2025 просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 08.04.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
28.12.2023 між відповідачем (далі - замовник) та позивачем (далі - виконавець) укладено договір про закупівлю послуг №553-15/500 (далі - договір), відповідно до пп.1.1. 1,2. якого виконавець зобов'язується надати послуги в строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування, вид та характеристика послуг визначені в додатку №1 до договору.
Згідно із п.3.1. договору ціна цього договору становить 9 800 064, 00 грн у тому числі ПДВ 1 633 344,00 грн та визначена кошторисом витрат додаток №4 до договору.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що факт надання послуг за цим договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та оформлюється згідно чинною законодавства України - по закінченню певного етапу (періоду) надання послуг або по закінченню надання всього комплексу послуг на підставі документів, необхідних для підписання акта прийому-передачі послуг, перелік яких у разі необхідності зазначається в додатку №1 до договору. У випадку ненадання таких документів виконавцем. Замовник мас право не підписувати відповідні акти прийому-передачі послуг та не оплачувати вказані в цьому акті обсяги послуг або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у застосування такого порядку оплати).
Датою виконання зобов'язань виконавця за даним договором є дата підписання замовником акта про надання послуг (п.5.9. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, крім випадків, передбачених договором та чинним законодавством України (п.6.1.1. договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному в додатку №1 до договору (п.10.1. договору).
Відповідно до п.3. додатку №1 до договору розрахунки з виконавцем за даним договором здійснюються замовником в наступному порядку, в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку: протягом 10 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін кожного акта приймання-передачі послуг.
У пункті 11. додатку №1 до договору сторони погодили, що строк дії договору: з 01.01.2024 по 31.12.2024, а в частині взаємних розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами.
На виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 7 955 965, 94 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуг: №1 від 31.01.2024 на суму 816 672, 00 грн, №2 від 29.02.2024 на суму 816 672, 00 грн, №3 від 31.03.2024 на суму 816 672, 00 грн, №4 від 30.04.2024 на суму 816 672, 00 грн, №5 від 31.05.2024 на суму 816 672, 00 грн, №6 від 30.06.2024 на суму 816 672, 00 грн, №7 від 31.07.2024 на суму 816 672, 00 грн, №8 від 31.08.2024 на суму 816 672, 00 грн, №9 від 30.09.2024 на суму 816 672, 00 грн та №10 від 23.10.2024 на суму 605 917, 94 грн.
Вказані акти підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень чи заперечень.
У свою чергу відповідачем оплачено отримані послуги на загальну суму 7 955 965, 94 грн, а саме наступним чином: 22.02.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 21.03.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 26.04.2024 в сумі 250 000, 00 грн, 27.09.2024 в сумі 407 028, 05 грн, 23.10.2024 в сумі 90 356, 05 грн, 18.11.2024 в сумі 560 000, 00 грн, 12.12.2024 в сумі 166 315, 95 грн, 17.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 19.12.2024 в усім 816 672, 00 грн, 23.12.2024 в сумі 605 917, 94 грн, 24.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн та 25.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати наданих послуг, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 47 566, 49 грн 3% річних та 157 617, 67 грн інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до норм ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Як убачається з матеріалів справи позивач надав відповідачу послуги на загальну суму загальну суму 7 955 965, 94 грн, що підтверджується зазначеними вище актами приймання-передачі послуг.
Суд зауважує, що вказані акти підписані та скріплені печаткою зі сторони відповідача без зауважень чи заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із п.3. додатку №1 до договору розрахунки з виконавцем за даним договором здійснюються замовником протягом 10 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін кожного акта приймання-передачі послуг.
У свою чергу відповідачем оплачено отримані послуги на загальну суму 7 955 965, 94 грн, проте із пропуском строку встановленого в п.3. додатку №1 до договору, а саме наступним чином: 22.02.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 21.03.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 26.04.2024 в сумі 250 000, 00 грн, 27.09.2024 в сумі 407 028, 05 грн, 23.10.2024 в сумі 90 356, 05 грн, 18.11.2024 в сумі 560 000, 00 грн, 12.12.2024 в сумі 166 315, 95 грн, 17.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн, 19.12.2024 в усім 816 672, 00 грн, 23.12.2024 в сумі 605 917, 94 грн, 24.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн та 25.12.2024 в сумі 816 672, 00 грн.
За порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 47 566, 49 грн 3% річних за загальний період з 11.02.2024 по 31.10.2024 та 157 617, 67 грн інфляційних втрат за загальний період з лютого по вересень 2024 року.
Так, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 11.02.2024 по 31.10.2024 у розмірі 47 566, 49 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період з лютого по вересень 2024 року в розмірі 157 617, 67 грн, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 47 566, 49 грн 3% річних та 157 617, 67 грн інфляційних втрат.
На підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про покладення судових витрат понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи на відповідача, оскільки в даному випадку спір виник у наслідок неправильних дій відповідача та невиконання ним договору належним чином.
Окрім цього, відповідно до платіжної інструкції №5789 позивачем 28.10.2024 сплачено 63 620, 00 грн судового збору за звернення до суду даним з позовом. Згідно з випискою ці кошти були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.
Суд зазначає, що на момент звернення з даним позовом до суду ціна позову становила 4 804 106, 05 грн, а тому позивачу належало сплатити 57 649, 27 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8) судового збору, отже, позивачем було переплачено 5 970, 73 грн судового збору.
Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Суд роз'яснює позивачу, що він у праві звернутися до суду з заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 5 970, 73 грн.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 205 184,16 грн задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) на користь Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, Харківська обл., м. Харків, вул. Шевченка, буд. 8, ідентифікаційний код 38631015) 47 566 (сорок сім тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн 49 коп. 3% річних, 157 617 (сто п'ятдесят сім тисяч шістсот сімнадцять) грн 67 коп інфляційних втрат та 57 649 (п'ятдесят сім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 27 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 18.04.2025.
Суддя В.М. Антонова