вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
31 березня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/57/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали
за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача Приватного підприємства "Європартнер", м. Ужгород
про стягнення 158 934,89 грн
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємства "Європартнер" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 158 934,89 грн за використання частини земельної ділянки площею 1391,3 м. кв. по вул. Проектній, 3 "А" в м. Ужгороді (кадастровий номер 2110100000:64:001:0073) за період з 01.09.2021 по 31.12.2024.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/57/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
24.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1821/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника відповідача про вступ у справу № 907/57/25 в якості представника відповідача.
24.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1822/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та продовження або поновлення процесуального строку на подання відзиву.
27.02.2025 за вх.№ 02.3.1-02/1956/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.03.2025 судом поновлено відповідачу строк на подання відзиву та долучено поданий ним відзив на позовну заяву до матеріалів справи.
Суд враховує, що згідно з приписами пункту 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, зокрема у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Правова позиція позивача.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги обставинами щодо безпідставного користування Приватним підприємством "Європартнер" земельною ділянкою площею 0,3931 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 за адресою м. Ужгород, вул. Проектна, 3 "А", на якій розташовані об'єкти нерухомого майна: гараж літ. В (площею 1024,7 м.кв.), адмінбудинок літ. Б, Б', Б" (загальною площею 864 м.кв., площа забудови 323 м.кв.), оглядова яма, а також окрема будівля літ. А (поз. 1-15, площею 43,6 м.кв.), належні Приватному підприємству "Європартнер".
Також позивач посилається на рішення Господарського суду Закарпатської області у справах № 907/806/19 та 907/725/21, в яких судом встановлено факт використання відповідачем вищезазначеної земельної ділянки та стягнуто безпідставно збережені кошти за користування такою земельною ділянкою за попередні періоди, які передували заявленому в даному позові.
Заперечення відповідача (відзив на позовну заяву).
Відповідач, згідно з поданим відзивом на позовну заяву, ставить під сумнів правомірність застосування позивачем положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо не продовження договірних відносин з приводу оренди земельної ділянки виникло внаслідок зловживання позивачем повноваженнями в сфері регулювання земельних відносин.
В обґрунтування вказаного твердження відповідач зазначає, що починаючи з 02.08.2015 Приватне підприємство "Європартнер" систематично зверталося до Ужгородської міської ради з питанням щодо внесення змін до землекористування підприємства в силу як відчуження частини об'єкта нерухомого майна третій особі, так і в силу скрутного фінансового становища, однак відповіді від Ужгородської міської ради не отримало.
Також, відповідач посилається на норму частини 1 статті 377 ЦК України, згідно з якою до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відтак, відповідач зазначає, що в даній справі площа земельної ділянки 1391,3 кв.м. під належними підприємству будівлями та спорудами на вул. Проектній, 3 "А" в м. Ужгороді є гарантованою площею законного землекористування на підставі прямої норми закону, і таке землекористування не залежить від наявності чи відсутності договору оренди такої земельної ділянки, тобто в даній площі земельної ділянки Приватне підприємство "Європартнер" є законним землекористувачем і дана земельна ділянка з користування його вилучена бути не може.
Крім того, відповідачем у відзиві заявлено про застосування позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:64:001:0073 площею 1391,3 кв.м. за період з 01.09.2021 по 31.12.2021.
Водночас, вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "Європартнер" безпідставно збережених грошових коштів в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 площею 1391,3 кв.м. за періоди: 2022 рік - 44 821,30 грн, 2023 рік - 49 303,78 грн, 2024 рік - 51 818,13 грн відповідачем визнаються.
Окрім того, відповідач зазначає про намір звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення через складний фінансовий стан, в разі задоволення позову.
20.11.2024 постійно діючою комісією з перевірки умов використання земельних ділянок комунальної форми власності проведено обстеження умов використання земельної ділянки площею 0,3931 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073, за адресою: м. Ужгород, вул. Проектна, 3 "А" та вирішено наступне:
- Приватне підприємство "Європартнер" з 01.09.2021 до поточного періоду 2023 року використовувало земельну ділянку (кадастровий номер 2110100000:64:001:0073) загальною площею 1393,3 кв.м. по вул. Проектній, 3 "А" під наявними будівлями та територію, необхідну для їх обслуговування без достатньої правової підстави;
- рекомендувати департаменту міської інфраструктури підготувати розрахунок суми безпідставно набутого Приватним підприємство "Європартнер" доходу (у формі використання земельної ділянки комунальної власності без сплати орендної плати) та направити лист-вимогу про повернення безпідставно збережених коштів;
- рекомендувати департаменту міської інфраструктури, на виконання норм встановлених статтею 41 Податкового кодексу України, з метою перевірки відомостей щодо сплати ПП "Европартнер" орендної плати та/або відсутності відповідних платежів, ініціювати звернення до органів державної податкової служби для одержання офіційних та достовірних відомостей у зазначений вище період.
На виконання вимоги постійно діючої комісії з перевірки умов використання земельних ділянок комунальної форми власності Виконавчий комітет Ужгородської міської ради 02.12.2024 звернувся до Приватного підприємства "Європартнер" з вимогою № 02.4-15/977 про повернення безпідставно збережених коштів в розмірі 154 838,98 грн у місячний строк.
За твердженнями позивача, відповідач не сплатив кошти за користування земельною ділянкою у строк, встановлений у вимозі.
Матеріалами справи № 907/725/21 встановлено наступні факти:
21.03.2007 між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради та Приватним підприємством "Європартнер" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4261 м.кв. по вул. Проектній, 3 "А" у м. Ужгороді під об'єктами нерухомості (викупленими приміщеннями) строком на 3 роки. Вказана земельна ділянка площею 4261 м.кв. по вул. Проектній, 3 "А" у м. Ужгороді прийнята землекористувачем відповідно до акта від 28.03.2007.
Додатковими угодами від 09.06.2010 та 06.12.2013 сторони встановили строк дії договору оренди землі до 02.08.2015.
19.02.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості щодо орендованої земельної ділянки площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 та зазначено строк дії права користування землею до 02.08.2015.
Земельна ділянка площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 за актом прийняття земельної ділянки від 31.10.2019 повернута (прийнята) Ужгородською міською радою.
Після прийняття Ужгородською міською радою земельної ділянки площею 0,4261 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0045 позивачем імовірно здійснено поділ вказаної земельної ділянки, у зв'язку з чим сформовано нову земельну ділянку площею 0,3931 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073, державну реєстрацію якої проведено 19.11.2019 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок від 31.10.2019.
Судом береться до уваги, що відповідач не заперечує розташування належних йому об'єктів нерухомого майна на земельній ділянці саме площею 0,3931 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073.
Відтак, як встановлено матеріалами справи № 907/725/21, на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 по вул. Проектна, 3 "А", площею 3931 м.кв., огородженій металевим парканом по периметру всієї земельної ділянки, розташовано будівлі, які згідно з відомостями з Державного реєстру належать Приватному підприємству "Європартнер", а саме: гараж літ. В (площею 1024,7 м.кв.); адмінбудинок літ. Б, Б', Б" (загальною площею 864 м.кв., площа забудови 323 м.кв.); оглядова яма, а також окрема будівля літ. А (поз. 1-15, площею 43,6 м.кв.). Всього площа забудови вказаних будівель 1391,3 м.кв.
Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 по вул. Проектна, 3 "А" у м. Ужгороді загальною площею 0,3931 га є Ужгородська міська рада, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Після закінчення строку дії договору питання про укладання додаткових угод про поновлення (продовження) договору оренди землі Ужгородською міською радою не вирішувалося.
Разом з тим, відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою без оформлення права користування, сплату коштів за користування земельною ділянкою не здійснював, чим завдав майнової шкоди інтересам власнику земельної ділянки - територіальній громаді, інтереси якої уособлює Ужгородська міська рада
Зважаючи на те, що факти знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:б4:001:0073 об'єктів нерухомого майна та розмір земельної ділянки під забудовою сторонами не оспорюються, а відповідачем визнаються, відповідно до приписів частини 1 та частини 4 статті 75 ГПК України ці обставини раніше встановлені рішенням суду в господарській справі, є достовірними та не підлягають повторному доказуванню.
При цьому відповідач не оспорює методику розрахунку суми збережених ним коштів, складових її обрахунку, зокрема і нормативної грошової оцінки тощо.
Відтак, за рішенням суду від 30.11.2021 у справі № 907/725/21 з Приватного підприємства "Європартнер" стягнуто на користь Ужгородської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за період з 01.12.2019 по 31.08.2021 включно у розмірі 68 206,32 грн.
Проте, за доводами позивача залишається не вирішеним питання щодо повернення Ужгородській міській раді безпідставно збережених коштів за використання відповідачем вище вказаної земельної ділянки в період з 01.09.2021 по 31.12.2024 в сумі 158 934,89 грн, що і є предметом розгляду даної справи.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).
Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття та суб'єктний склад платників земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, отже єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").
Матеріалами справи встановлено відсутність укладеного/діючого на момент звернення позивача до суду з позовом між сторонами договору оренди землі та зареєстрованого права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 за відповідачем.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 по вул. Проектна, 3 "А" у м. Ужгороді загальною площею 0,3931 га є Ужгородська міська рада, та, як встановлено відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, така земельна ділянка є комунальною власністю.
Згідно зі статтями 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах також неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Тобто, в межах даної справи суду необхідно дослідити наявність таких підстав для стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Матеріалами господарської справи № 907/725/21 встановлено, що власником об'єктів нерухомого майна (гараж літ В (площею 1024,7 м.кв.), адмінбудинок літ. Б, Б', Б" (загальною площею 864 м.кв., площа забудови 323 м.кв.), оглядова яма, а також окрема будівля літ. А (поз. 1-15, площею 43,6 м.кв.), розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 площею 3931 м.кв. є Приватне підприємство "Європартнер".
Підстави для використання земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 площею 3931 м.кв. Приватним підприємством "Європартнер" припинили своє існування з моменту закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між сторонами даної справи та безпосередньої передачі земельної ділянки за актом прийняття земельної ділянки від 31.10.2019.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.11.2021 у справі № 907/725/21 вирішено питання повернення Ужгородській міській раді безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2019 по 31.08.2021.
Позивачем в межах даної справи заявлено до стягнення 158 934,89 грн безпідставно збережених коштів за період з період з 01.09.2021 по 31.12.2024.
Факт використання Приватним підприємством "Європартнер" спірної земельної ділянки підтверджується, і зокрема, протоколом засідання комісії з перевірки умов використання земельних ділянок комунальної власності за наслідками обстеження умов використання земельної ділянки площею 0,3931 га з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073, за адресою: м. Ужгород, вул. Проектна, 3 "А" від 20.11.2024 та не спростовується відповідачем, відповідно до поданого ним відзиву на позовну заяву.
Отже, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками, саме за рахунок позивача - власника земельної ділянки.
Відсутність договору оренди земельної ділянки зумовило володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати, у зв'язку з чим до даних правовідносин слід застосувати наслідки, передбачені статтею 1214 ЦК України.
Заявлена сума безпідставно збережених коштів в розмірі 158 934,89 грн позивачем розрахована із застосуванням 3 відсоткового розміру ставки річної орендної плати за землю, затвердженої рішенням ХХVІІ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 19.02.2015 № 1651 "Про Порядок встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді за земельні ділянки, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради", а також на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:64:001:0073 за 2021-2024 роки, які були надані Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).
У матеріалах справи наявні витяги про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, яка становить 3 670 689,18 грн за 2021 рік, 4 643 454,44 грн за 2023 рік та 4 880 257,88 грн за 2024 рік.
Нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2022 рік позивачем розрахована на підставі листа Головного управління Держгеокадастру № 6-28- 0.222-600/2-24 від 12.01.2024, згідно з яким коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки у 2022 році становив 1,15, у зв'язку з припиненням доступу до всіх державних реєстрів та послуг через агресію російської федерації проти України, що унеможливило формування витягу з нормативної грошової оцінки за 2022 рік. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році становить 4 221 292,56 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено, що з огляду на положення Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відтак, суд доходить висновку, що надані позивачем докази щодо підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2021-2024 є належними та допустимими доказами в розумінні статті 77 ГПК України та правомірно покладені позивачем в основу розрахунку розміру орендної плати, яку відповідач як фактичний користувач земельної ділянки повинен був заплатити за користування нею.
З огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок суд визнає правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати ставки у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
Здійснивши розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, суд зазначає, що такий є арифметично вірним, містить всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати та її річний розмір), отже є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Доводи відзиву наведеного вище не спростовують.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування спірною земельною ділянкою в період з 01.09.2021 по 31.12.2021, судом враховується, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено і триває дотепер.
Крім того, згідно з приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином позовна давність зупинена на строк дії воєнного стану.
З огляду на наведені норми суд встановив, що позивач не пропустив позовну давність за заявленою у справі вимогою про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за користування спірною земельною ділянкою в період з 01.09.2021 по 31.12.2021.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення судом.
Розподіл судових витрат
Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 231, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути Приватного підприємства "Європартнер" (88000, Закарпатська обл, м. Ужгород, вул. Проектна, 3 "А", код ЄДРПОУ 22108718) на користь Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33868924) 158 934,89 грн (сто п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні 89 коп.) безпідставно збережених коштів та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 18.04.2025.
Суддя Д. Є. Мірошниченко