Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/185/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Капиш В. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кабанова В. В.
09.04.2025 року.Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративні стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавлення права керування транспортним засобам строком на один рік.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що 26.10.2024 року о 21:30 год в смт Компаніївка, вул. Тополина, 26, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Джилі Ск, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці за допомогою алкотестеру Драгер 6810, результат позитивний 1,72 % алкоголю, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» ПДР України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що суд проявив до апелянта упередженість.
Звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис не має інформації про автора відеозапису, про накладення на відеозапис у встановленому порядку електронного цифрового підпису відповідальної посадової особи, тому вважає такий доказ неналежним.
У матеріалах справи відсутня інформація про використані технічні засоби працівниками поліції 26.10.2024, не зазначено технічних характеристик засобів фіксації за допомогою яких зроблено відеозапис.
Вважає, що копія свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1650, чинне до 08.05.2025 не може бути належним і допустимим доказом у справі.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння, який був проведений щодо нього 26.10.2024 року о 20.02 год., працівники поліції здійснили з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, працівники поліції застосували прилад Drager 6810 № 0679, який не пройшов сертифікацію та повірку, освідування провели з порушенням вимог здійснення відеофіксації. Відтак, встановити достовірність результатів тесту, проведеного таким приладом та на підставі наданого органом поліції відеозапису, неможливо. Тому такий огляд на стан алкогольного сп'яніння в силу припису закону є недійсним, оскільки проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП.
Тому, помилковий висновок суду про належність і допустимість доказів у справі, не вирішення по суті поданих клопотань про визнання неналежними і недопустимими доказами у справі відеозапису, свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1650 газоаналізатор, чинного до 08.05.2025 року та сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серія А № 007292 від 01.09.2014 р., фактично призвели до неправильного вирішення справи по суті.
Повідомляючи суду відомості про себе, зазначив, що є військовослужбовцем, є учасником бойових дій, маю хвороби, пов'язані з проходженням військової служби. Порушення мови, порушення координації рухів, нестійка хода - це не ознаки алкогольного сп'яніння, це ознаки розладу здоров'я, які проявлялися станом на 26.10.2024 року, проявляються під час судового розгляду справи, і є наявними на/ даний час. У розпорядження суду я надавав виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 2025 військової частини НОМЕР_2 про проведене мені оперативне втручання, під час судового розгляду перебував на милицях. Стан здоров'я також підтверджується випискою із медичної карти № 9317 стаціонарного хворого КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, епікризом 3413 Приватного підприємства Приватна виробнича фірма «Ацинус», довідками військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 13.11.2024 року № 1098 та від 11.01.2025 року № 147.
Тому суд припустився помилки, коли оцінив фізичний стан на відео, як особи, яка має алкогольне сп'яніння, замість правильного трактування стану, як особи з розладами мови, порушення координації рухів та ходи внаслідок порушення стану здоров'я.
З'ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції при розгляді матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи. Ані при розгляді справи в суді першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції особа що притягається до адміністративної відповідальності та його представник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду повідомлено не було.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 159656 від 26.10.2024 року,в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 порушення вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та як наслідок вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності вини ОСОБА_1 в інкримінуємому адміністративному правопорушенні, що було досліджено в суді першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду, а саме:
- протоколом серії ЕПР1 № 159656 від 26.10.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 , яким зафіксовано вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 1,72 % проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відповідною роздруківкою, згідно якого результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 1,72 % проміле;
- диском з файлом відеофіксаціїї, відповідно до якого працівники поліції зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та зазначають, що трохи раніше вже зупиняли даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та доставляли автомобіль за місцем реєстрації ОСОБА_1 . Запитують у ОСОБА_1 чи буде він проходити огляд для визначення ступеня стану сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджується пройти на місці освідування за допомогою алкотестеру Драгер. Після продуття алкотестер Драгер показує 1,72%;
- сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серія А № 007292 від 01 вересня 2014 р.;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1650 чинне до 08.05.2025, назва та умовне позначення газоаналізатор Alcotest Drager 6810, зав. № AREE-0679, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.
Із дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Джилі Ск, державний номерний знак НОМЕР_1 ,був зупинений працівниками поліції, на пропозицію працівників поліції погодився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатор Драгер. Після продуття алкотестер Драгер показує 1,72 проміле.
Апелянтом не зазначено, що в даних матеріалах відео фіксації містяться дані, які вказують на порушення працівниками поліції вимог та порядку складання адміністративного протоколу.
Твердження апелянта з приводу того що долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, є безпідставними.
Як зазначено районним судом, надані відеозаписи містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого водієм правопорушення. На відео зафіксований факт зупинки автомобіля яким кермує ОСОБА_1 та процедура проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка відображена достатньо повно для можливості констатувати її законність.
Крім того, вірно зазначено, що необхідність підписувати відеозаписи електронним цифровим підписом, на яких зафіксовано адміністративне правопорушення, є хибним, оскільки зазначене стосується електронних доказів, які надаються у порядку адміністративного судочинства. У випадку фіксування адміністративних правопорушень, то згідно з Інструкцією з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом МВС № 1026 від 18.12.2018, поліцейські користуються портативними відеореєстраторами, відеозаписи з яких не потребують засвідчення електронним цифровим підписом.
З приводу тверджень ОСОБА_1 щодо відсутності чинного сертифіката газоаналізатору Alcotest Drager 6810, суд вірно зазначив, наступне.
Відповідно до пункту 6 розділу І та пункту 6 розділу ІІ Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить 1 рік.
Відтак, в результаті проведення системного аналізу чинного законодавства, можна зробити висновок про відсутність імперативної вимоги щодо неможливості використання технічного засобу вимірювальної техніки, який вже перебуває в експлуатації, через відсутність чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатори, які перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Більш того, відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, який був чинний станом на 2014 рік - сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
Позиція апелянта, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст 245,251 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
На підставі вищевикладеного, дослідивши зібрані докази у справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, доводи намаганням уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.283,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Кабанова