Справа № 344/7821/24
Провадження № 33/4808/111/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.
Суддя-доповідач Кукурудз
18 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з доповненням на постанову Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2024 року щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
З матеріалів справи, слідує, що 13.04.2024 року о 01 год 20 хв. в м. Івано-Франківськ по вул. Галицька, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Фольцваген" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскаржуючи вказану постанову ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, такою, що винесена з порушеннями норм процессуального права, також, суд не в повній мірі з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення не є вмотивованим та обгрунтованим, винесене за відсутності будь-яких доказів його вини а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Вказує, що суд спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду.
Під час складання протоколу не дотримано вимог чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів, працівниками поліції не вжито належних заходів щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, не надано жодних належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт скоєння ним правопорушення, а факт вчинення правопорушення не зафіксовано належним чином, як того вимагає КУпАП.
Стверджує, що відомості зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
Постанова суду першої інстанції грунтується виключно на припущеннях, за відсутності належних, достовірних, беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували його винуватість.
Просить постанову суду щодо нього за ст. 130 ч.1 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2024 року.
До початку апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 подав доповнення до апеляційної скарги. Просить прийняти доповнення до апеляційної скарги до розгляду. Постанову Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2024 року відносно нього скасувати, провадження у справі закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу з доповненням підтримує в повному обсязі просить задовольнити, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга з доповненням підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Що стосується пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції то його слід поновити як пропущений з поважних причин.
Як слідує з матеріалів справи (а.с.1) ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ст.268 ч.1 КУпАП справа про адмінправопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що справу розглянуто 12.11.2024 року без участі ОСОБА_1 однак в матеріалах справи наявне клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв'язку із викликом ОСОБА_1 в ТЦК СП із додатком копії повістки. Суддя першої інстанції, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 порушив його право на захист, а тому винесена ним постанова є незаконною.
Разом з тим, право на участь в судовому засіданні, є складовою права на захист.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Виходячи з вищевикладеного слід зробити висновок, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
Стосовно доводів апеляційної скарги в частині невідповідності висновків судді фактичним обставинам справи слід зазначити, що згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому орган (посадова особа) за змістом ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином при оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноважені особи повинні з'ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у цій справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідний цей доказ і як він взаємопов'язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об'єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи.
Зазначені норми закону дотримані не були.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Норма ч.2 ст. 254 КУпАП щодо порядку складання уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) протоколу та його вручання під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, є імперативною, оскільки обов'язок вручання протоколу під розписку покладений саме на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відсутні докази вручення другого екземпляру такого протоколу, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
При цьому судом не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов'язані неупереджено і неухильно додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів.
Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення.
Окрім того, в порушення вимог чинного законодавства, працівниками патрульної поліції не роз'яснено ОСОБА_1 прав та наслідків, які настануть у разі проходження огляду чи відмови проходити огляд на стан спяніння. Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, які працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та інших адміністративних матеріалів не були оголошені та роз'яснені.
З огляду на зазначене протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотримані вимоги ст.ст. 254, 256 КУпАП через що, порушені законні права на захист.
Такі істотні порушення тягнуть за собою скасування судового рішення.
Проте, за положеннями ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Оскільки на момент розгляду справи зазначені строки спливли, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу з доповненням ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду від 12.11.2024 року.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП -скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду Б.І. Кукурудз