Справа № 338/1256/24
Провадження № 22-ц/4808/572/25
Головуючий у 1 інстанції Куценко О. О.
Суддя-доповідач Луганська
16 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Девляшевського В.А., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Кузів А.В.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 ,
на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року, ухвалене судом у складі судді Куценко О.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про встановлення порядку участі у вихованні дитини,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини.
В обґрунтування позову зазначив, що сторони спільно мешкали, у зареєстрованому шлюбі не перебували, мають спільну доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 2020 року сторони почали проживати окремо у зв'язку з наявністю непорозумінь та конфліктів між ним.
Місце проживання доньки зареєстровано у квартирі, яка належить позивачу на праві власності за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично проживає разом із матір'ю в АДРЕСА_2 .
З лютого 2022 року ним щомісячно сплачуються аліменти на утримання дитини у розмірі 3000 грн на підставі рішення Богородчанського районного суду від 02 лютого 2022 року. Станом на дату подачі позову будь-яка заборгованість зі сплати аліментів відсутня, що підтверджується довідкою Богородчанського відділу ДВС №18720 від 04 вересня 2024 року.
У зв'язку із тим, що відповідачка чинила йому постійні перешкоди в спілкуванні з дитиною, ним було подано заяву до виконавчого комітету Богородчанської селищної ради з метою встановлення порядку участі батька в спілкуванні з донькою.
Рішенням виконавчого комітету Богородчанської селищної ради №833-48/2023 від 07 червня 2023 року затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської селищної ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 та встановлено графік зустрічей дитини з батьком: 1)перший, третій, п'ятий тижні місяця: понеділок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до суботи 16 години - ночівля за місцем проживання батька. 2) другий та четвертий тижні місяця: вівторок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до 20 години; субота з 14 до неділі 16 години - ночівля за місцем проживання батька.
Відповідачка систематично порушує графік відвідування дитини батьком, на тривалий час без попередження вивозить дитину за кордон без його відома, чим порушує його право на зустрічі з дитиною.
З урахуванням уточнених вимог просив суд, зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення графіку зустрічей та спілкування з нею: перший, третій, п'ятий тижні місяця: понеділок з 13:00 до 20:00 години, середа з 13:00 до четверга 16:00 години (ночівля за місцем проживання батька); п'ятниця з 13:00 до суботи 16:00 години (ночівля за місцем проживання батька).
Другий, четвертий тижні місяця: вівторок з 13:00 до 20:00 години, середа з 13:00 до четверга 16:00 години (ночівля за місцем проживання батька); п'ятниця з 13:00 до 20:00 години, субота з 13:00 до неділі 16:00 години (ночівля за місцем проживання батька).
Просив необмежене спілкування з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв'язку, що не передбачають особистого фізичного спілкування.
Під час зимових канікул з почерговою зміною на наступний рік перша половина канікул перебування дитини з батьком, друга половина канікул перебування дитини з мамою.
Під час літніх канікул з почерговою зміною на наступний рік перша половина канікул перебування дитини з батьком, друга половина канікул перебування дитини з мамою.
Зобов'язати ОСОБА_2 надавати йому уточнену інформацію щодо фактичного місця проживання, перебування дитини, у разі зміни її місця проживання чи перебування повідомляти його про це особисто не пізніше наступного дня після настання вказаних обставин.
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про встановлення порядку участі у вихованні дитини.
В обґрунтування позову зазначила, що не чинить жодних перешкод у вихованні дитини.
Під час канікул позивачка дійсно виїжджала за кордон разом з дітьми для їх оздоровлення.
Зазначила, що сторони не можуть мирно дійти згоди. Відповідач за зустрічним позовом залишає дитину саму в будинку у вечірній час і їде на роботу, оскільки його робота пов'язана з відрядженнями і виїздами за межі селища Богородчани.
Вказала, що донька крім навчання у школі відвідує ряд додаткових занять, тому графік, який був встановлений 07 червня 2023 року виконавчим комітетом селищної ради є вже неактуальний, не відповідає графіку навчання дитини, її інтересам та можливостям позивачки за зустрічним позовом.
Зазначила, що є необхідність змінити графік спілкування дитини з батьком, а саме змінити періоди спілкування, оскільки дитина зайнята навчальним процесом до 17 години, а інколи й до 18 години, відвідує додаткові заняття у дитячій музичній школі по класу скрипки, сольфеджіо, музичної літератури, гурток із виготовлення сувенірів та парафіяльний осередок «Карітас». Перебування доньки у суботу та неділю у батька, та її повернення о 21-22 годині створює ряд незручностей як для дитини, так і для відповідачки, оскільки в неділю вона готує дітей до школи.
Центром психологічної допомоги дітям «Серденько» 21 березня 2023 року було надано психологічну характеристику психоемоційного стану дитини та сімейних відносин ОСОБА_4 , де зазначено про некоректні способи виховання дитини з боку батька.
27 травня 2023 року був складений психологічний висновок консультації сімейних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Після уточнення позовних вимог просила суд встановити наступний графік зустрічей та спілкування відповідача з донькою: 2 рази у робочі дні тижня з понеділка по п'ятницю, а саме з 18:00 до 20:00 у вівторок та четвер; 1 раз у вихідні дні, а саме з 14:00 у п'ятницю до 16:00 у суботу з ночівлею у батька.
Решту часу в позашкільний період дитина перебуватиме з матір'ю.
Під час канікул: період з 20 грудня 2024 по 5 січня 2025 включно - з мамою.
В решту періоду один тиждень канікул - з батьком за бажанням дитини.
У період літніх канікул (з 10.06.2025 по 20.08.2025) встановити плаваючий графік - 1,5 місяці з мамою, в межах 1 місяця з батьком з врахуванням думки дитини.
Зобов'язати відповідача виконувати встановлений судом графік участі батька у вихованні доньки ОСОБА_5 та не чинити позивачу перешкоди у виїздах за кордон з дочкою на відпочинок та оздоровлення.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2024 року об'єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про встановлення порядку участі у вихованні дитини з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом :
1) встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку, наступним чином:
а) 1,3,5 тижні місяця: вівторок - з 17 до 20 години, четвер - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька ;
б) 1,3,5 тижні місяця: з 14 години суботи до 16 години неділі з ночівлею у батька за згодою дитини;
в) 2,4 тижні місяця: понеділок - з 17 до 20 години, середа - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька ;
г) 2,4 тижні місяця: з 14 години п'ятниці до 16 години суботи з ночівлею у батька за згодою дитини;
д) під час канікул, за згоди дитини, батько перебуватиме з дитиною половину кожних канікул (осінніх, зимових, весняних), а також 30 днів підряд літніх канікул, встановивши, що мати дитини попередньо визначає цей час (конкретний період часу канікул, які дитина проведе з батьком) та повідомляє про це батька.
2) необмеженого спілкування з використанням засобів телефонного, поштового, електронного чи іншого зв'язку з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її бажанням та у зручний для дитини час з урахуванням режиму дня, фізичного стану, графіку навчань та відпочинку дитини.
3) зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування), виїзду закордон дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше наступного дня після настання таких обставин.
В іншій частині заявлених вимог відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , інтересах якого діє представник ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що висновок органу опіки та піклування щодо визначення порядку та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_4 затверджений рішенням виконавчого комітету Богородчанської селищної ради від 12 грудня 2024 року №1354-76/2024 є фактично аналогічний попередньому висновку, яким було встановлено години зустрічей дитини з батьком, затверджений рішенням Виконавчого комітету Богородчанської селищної ради від 07 червня 2023 року №833-48/2023.
Вважає, що суд першої інстанції не аргументував відступлення від висновку органу опіки та піклування від 12 грудня 2024 року №1354-76/2024.
Звертає увагу суду, що у судових засіданнях суду першої інстанції з пояснень представника органу опіки та піклування було встановлено, що даний висновок був складений відповідно до інтересів дитини, думка дитини могла не враховуватись з огляду на її малолітній вік (9 років), при розмові з дитиною, було встановлено, що їй не подобається дотримання дисципліни, оскільки при зустрічах з батьком, він наполягає на грамотному виконанні домашніх завдань, догляді за собою тощо.
Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку органу опіки та піклування та встановлення менших годин зустрічей дитини з батьком, оскільки підстав для відступлення від даного висновку немає та це не забезпечить найкращим інтересам для дитини
Посилається на те, що рішення суду першої інстанції неможливо буде виконати, оскільки судом першої інстанції встановлено графік з урахуванням побажань дитини та встановленням матір'ю дитини часу перебування дитини з батьком під час канікул, проте не визначено, яким чином мама дитини має встановлювати час перебування дитини з батьком і як мають враховуватись побажання дитини. Зазначене може призвести до того, що сторони будуть змушені знову звертатись до суду.
Зазначив, що суд першої інстанції дійшов до взаємосуперечливого висновку, оскільки в резолютивній частині судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову, однак фактично судом було задоволено зустрічні позовні вимоги практично в повному об'ємі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що не погоджується з твердженням скаржника про те, що судом не аргументовано відступлення від висновку органу опіки та піклування від 12 грудня 2024 року №1354-76/2024, оскільки суд посилаючись на положення ст. 88 ЦПК України зазначив, що такий висновок не є достатньо обґрунтованим та протирічить проведеним дослідженням Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» від 08 жовтня 2024 року.
Вказала, що у дочки збільшилась потреба мати свій вільний час, крім школи дитина відвідує гуртки, їй необхідний час для виконання домашніх завдань, потрібен час для свого саморозвитку. Як дівчинка, дитина потребує більше мами, про що сама говорить.
Зазначила, що під час літньої та зимової відпустки їздить з дітьми закордон, оскільки її чоловік проживає закордоном. Звертає увагу, що відпустка скаржника 24 дні, а її відпустка становить 56 днів, графік якої залежить від місяця чергування дитсадка.
Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу в межах її доводів.
У судовому засіданні ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
У судовому засіданні, яке було призначене на 15 квітня 2025 року, представник органу опіки та піклування Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області проти задоволення апеляційної скарги не заперечував. Після оголошення перерви по справі у судове засідання 16 квітня 2025 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників справи, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оскаржується в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини.
В частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку участі у вихованні дитини не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з дитиною за позовом ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав, що висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, протирічить встановленим судом обставинам та проведеним дослідженням Центру психологічної допомоги дітям «Серденько» ТзОВ «Серденько» від 08 жовтня 2024 року та дійшов висновку про визначення способу участі позивача ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом :1) встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері з урахуванням фізичного стану, побажань та інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку, наступним чином: а) 1,3,5 тижні місяця: вівторок - з 17 до 20 години, четвер - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька; б) 1,3,5 тижні місяця: з 14 години суботи до 16 години неділі з ночівлею у батька за згодою дитини; в) 2,4 тижні місяця: понеділок - з 17 до 20 години, середа - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька; г) 2,4 тижні місяця: з 14 години п'ятниці до 16 години суботи з ночівлею у батька за згодою дитини; д) під час канікул, за згоди дитини, батько перебуватиме з дитиною половину кожних канікул (осінніх, зимових, весняних), а також 30 днів підряд літніх канікул, встановивши, що мати дитини попередньо визначає цей час (конкретний період часу канікул, які дитина проведе з батьком) та повідомляє про це батька. 2) необмеженого спілкування з використанням засобів телефонного, поштового, електронного чи іншого зв'язку з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за її бажанням та у зручний для дитини час з урахуванням режиму дня, фізичного стану, графіку навчань та відпочинку дитини. 3) зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування), виїзду закордон дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше наступного дня після настання таких обставин.
Суд дійшов висновку, що зазначений спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною відповідає найкращим інтересам дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків.
Переглядаючи справу, апеляційний суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .
Сторони разом не проживають.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 з 28.11.2025 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , дана квартира згідно свідоцтва про право на власність належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Фактично дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 лютого 202 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються щомісячно аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 3000 грн.
Рішенням Виконавчого комітету Богородчанської селищної ради №833-48/2023 від 07.06.2023 року затверджено висновок комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської селищної ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 та встановлено наступний графік зустрічей дитини з батьком., було визначено наступний порядок участі батька у вихованні дитини: 1) перший, третій, п'ятий тижні місяця: понеділок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до суботи 16 години - ночівля за місцем проживання батька. 2) другий та четвертий тижні місяця: вівторок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до 20 години; субота з 14 до неділі 16 години - ночівля за місцем проживання батька.
На виконання ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2024 року органом опіки та піклування Богородчанської селищної ради надано затверджений рішенням Виконавчого комітету Богородчанської селищної ради №1354-76/2024 від 12.12.2024 року висновок комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської селищної ради щодо визначення порядку та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки та встановлено наступний графік 1) перший, третій, п'ятий тижні місяця: понеділок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до суботи 16 години - ночівля за місцем проживання батька. 2) другий та четвертий тижні місяця: вівторок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до 20 години; субота з 14 до неділі 16 години - ночівля за місцем проживання батька.
Канікули протягом року рекомендовано розподілити порівну для обох батьків з правом виїзду за межі місця проживання матері/батька з метою оздоровлення доньки.
Відповідно до наданих відповідачкою довідок станом на 07 жовтня2024 року дитина займається в Богородчанській дитячій музичній школі на струно-смичковому відділі та чотири рази на тиждень відвідує заняття по спеціальності, сольфеджіо, музична література, хору, відвідує гурток «Виготовлення сувенірів» центру позашкільної освіти Богородчанської селищної ради два рази на тиждень з 14-40 год до 17-00 год, та щовівторка і щоп'ятниці відвідує катехизацію, творчі заняття при благодійній організації «Благодійний фонд Карітас-Богородчани».
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
У статті 9 цієї Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини. Таким чином, рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Частиною четвертою статті 15 СК України передбачено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін (частина перша статті 18 СК України).
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У частинах першій-третій статті 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі № 676/2248/22 (провадження № 61-10120св24) під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції визначаючи спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з донькою та встановлюючи порядок побачень батька із дитиною, врахувавши інтереси дитини, її вік, врахувавши прагнення батька на участь у вихованні та спілкуванні з донькою, необхідність спілкування дитини як з батьком, так і з матір'ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дітей, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною.
На переконання колегії суддів встановлений судом першої інстанції графік щотижневих зустрічей ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 , а саме
а) 1,3,5 тижні місяця: вівторок - з 17 до 20 години, четвер - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька ;
б) 1,3,5 тижні місяця: з 14 години суботи до 16 години неділі з ночівлею у батька за згодою дитини;
в) 2,4 тижні місяця: понеділок - з 17 до 20 години, середа - з 17 до 20 години за згодою дитини за місцем проживання батька ;
г) 2,4 тижні місяця: з 14 години п'ятниці до 16 години суботи з ночівлею у батька за згодою дитини, узгоджується з віком дитини, та режимом дня, зокрема розкладом занять у навчальному закладі та розкладом відвідування позашкільних гуртків. Визначені дні та години спілкування батька з донькою не порушують права та інтересів дитини на відвідування додаткових занять та відповідають найкращим інтересам дитини. І в цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо встановлення побачень дитини з батьком за згодою дитини, враховуючи наступне.
Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини Богородчанської селищної ради щодо визначення прядку та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Богородчанської селищної ради №1354-76/2024 від 12.12.2024 року, комісією встановлено наступний графік: 1) перший, третій, п'ятий тижні місяця: понеділок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до суботи 16 години - ночівля за місцем проживання батька. 2) другий та четвертий тижні місяця: вівторок з 14 до 20 години; середа з 14 до четверга 12 години; п'ятниця з 14 до 20 години; субота з 14 до неділі 16 години - ночівля за місцем проживання батька.
У тексті висновку зазначено, що 29.11.2024 року в службі у справах дітей селищної ради було проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_7 для з'ясування думки дитини щодо зустрічей з батьком.
Також зазначено, що службою у справах дітей селищної ради неодноразово проводились бесіди з ОСОБА_1 ОСОБА_2 , під час яких не досягнуто згоди між батьками щодо порядку участі батька у вихованні малолітньої ОСОБА_5 , що стало причиною звернення до суду.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 348/1451/20 думка неповнолітніх дітей є достатньо вразливою для нав'язування певних ідей та думок близькими родичами, з якими вона постійно проживає. Тому думка неповнолітньої дитини є важливою, але не може бути абсолютною для суду.
Враховуючи, що батьки самостійно не можуть досягти згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дитини, у її вихованні і спілкуванні із нею, враховуючи малий вік дитини і факт її проживання виключно із матір'ю, а також враховуючи, що висновки комісії з питань захисту прав дитини щодо визначення прядку та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки не містять необхідності згоди дитини на зустрічі з батьком, доказів того, що ОСОБА_1 перешкоджає нормальному розвитку дитини, матеріалами справи не встановлено, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду в цій частині, зазначивши встановлення побачень ОСОБА_1 з дочкою без попереднього з'ясування бажання дитини на таку зустріч.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2018 року у справі № 686/14512/17 (провадження № 61-7540св18).
Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.
Також, колегія суддів не погоджується з встановленим судом першої інстанції графіком спільного проведення батька з дитиною осінніх, зимових, весняних, літніх канікул, та вважає його таким, що може непропорційно обмежувати права батька на спілкування з дитиною, оскільки мати дитини визначає конкретний період часу канікул, який дитина проведе з батьком.
Встановивши відсутність обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з дочкою буде перешкоджати її нормальному розвитку, негативно впливати на її благополуччя, з метою повноцінного виховання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її розвитку, задоволення життєво важливих потреб та зростання під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості, колегія суддів вважає за необхідне встановити проведення літніх осінніх, зимових, весняних канікул, перша половина канікул перебування дитини з батьком ОСОБА_1 , друга половина канікул перебування дитини з матір'ю ОСОБА_2 з почерговою зміною на наступний рік.
Колегія суддів також звертає увагу, що розвиток сімейної ситуації може бути динамічним, а отже і визначені у розглядуваній справі способи участі батька у вихованні дитини можуть бути змінені в подальшому, як за домовленістю батьків, з урахуванням інтересів дитини, так і, у разі зміни істотних обставин, за рішенням суду за позовом одного із батьків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року в оскаржуваній частині підлягає зміні шляхом викладення пункту 1 абзацу другого резолютивної частини в наступній редакції:
«Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом :
1) встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері з урахуванням фізичного стану, інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку, наступним чином:
а) 1,3,5 тижні місяця: вівторок - з 17 до 20 години, четвер - з 17 до 20 години за місцем проживання батька;
б) 1,3,5 тижні місяця: з 14 години суботи до 16 години неділі з ночівлею у батька;
в) 2,4 тижні місяця: понеділок - з 17 до 20 години, середа - з 17 до 20 години за місцем проживання батька;
г) 2,4 тижні місяця: з 14 години п'ятниці до 16 години суботи з ночівлею у батька;
д) під час літніх осінніх, зимових, весняних канікул, перша половина канікул перебування дитини з батьком ОСОБА_1 , друга половина канікул перебування дитини з матір'ю ОСОБА_2 з почерговою зміною на наступний рік».
В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2025 року в оскаржуваній частині змінити, виклавши пункт 1 абзацу другого резолютивної частини в наступній редакції:
«Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом :
1) встановлення систематичних побачень з дитиною без присутності матері з урахуванням фізичного стану, інтересів дитини, графіку навчань та відпочинку, наступним чином:
а) 1,3,5 тижні місяця: вівторок - з 17 до 20 години, четвер - з 17 до 20 години за місцем проживання батька;
б) 1,3,5 тижні місяця: з 14 години суботи до 16 години неділі з ночівлею у батька;
в) 2,4 тижні місяця: понеділок - з 17 до 20 години, середа - з 17 до 20 години за місцем проживання батька;
г) 2,4 тижні місяця: з 14 години п'ятниці до 16 години суботи з ночівлею у батька;
д) під час літніх осінніх, зимових, весняних канікул, перша половина канікул перебування дитини з батьком ОСОБА_1 , друга половина канікул перебування дитини з матір'ю ОСОБА_2 з почерговою зміною на наступний рік».
В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2025 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.А. Девляшевський
Є.Є. Мальцева