Справа № 761/9684/25
Провадження № 2-н/761/234/2025
31 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши заяву Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, -
У березні 2025р. заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 квітня 2024р. по 01 березня 2025р. у розмірі 18107,54 грн.
Згідно ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 ЦПК України, зокрема, у разі, якщо заявлено вимогу про заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної заяви, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 статті 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012р., наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав.
Одночасно, з наявних в матеріалах справи документів слідує, що заявлені вимоги не є достеменно такими, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
На підтвердження заявлених вимог, до заяви додано: копію Статуту Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України»; копію розпорядження «Про передачу майна Державному підприємству «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України»; довідку про нарахування та сплату по собовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період часу з 01 квітня 2024р. по 01 березня 2025р. за адресою: АДРЕСА_1 ; копію судового наказу, виданого Шевченківським районним судом міста Києва 29 квітня 2024р., про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 26851,62 грн. та суму судового збору у розмірі 302,80 грн.
При цьому, як вбачається із довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період часу з 01 квітня 2024р. по 01 березня 2025р. за адресою: АДРЕСА_1 , станом на початок відліку розрахунку заборгованості (квітень 2024р.), за боржниками обліковувалась заборгованість за надані послуги у сумі 26851,62 грн., і в подальшому, заборгованість обліковувалась з урахуванням цієї суми.
Суд зауважує, що вирішення питання щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 26851,62 грн., яка обліковувалась за боржниками станом на квітень 2024р., вже було вирішено у судовому порядку (судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом міста Києва 29 квітня 2024р. у справі №761/13708/24), а отже, при обчисленні заборгованості, починаючи з травня 2024р. вказана сума не підлягає до врахування, оскільки це призведе до подвійного стягнення заборгованості за один і той самий період часу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
До заяви не додано доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: не надано обґрунтованого детального розрахунку заборгованості за надані послуги у розмірі 15815,54 грн. (скільки вказаний розмір заборгованості було нараховано заявником з урахуванням суми заборгованості, яка вже була стягнута судом), які останній просив стягнути з боржників, із зазначенням конкретних послуг, які надавалися заявником, чіткого періоду за який виникла заборгованість, та тарифів, відповідно до яких нараховувалась заборгованість.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, враховуючи те, що матеріали заяви не містять обґрунтованого детального розрахунку заборгованості за заявлений період часу із зазначенням конкретних послуг, які надавалися заявником, чіткого періоду за який виникла заборгованість, та тарифів, відповідно до яких нараховувалась заборгованість, суд приходить до висновку, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Вказані обставини свідчать про неможливість з'ясування в рамках наказного провадження факту наявності суб'єктивного зобов'язання боржника за вимогами заявника.
Так, судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин, а відтак повно і всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінити докази, які мають юридичне значення для розгляду вказаної заяви, з урахуванням вищевикладених обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, з матеріалів заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення у заявника безспірного права грошової вимоги, а саме права, на стягнення заборгованості з боржників за надані житлово-комунальні послуги за період часу з 01 квітня 2024р. по 01 березня 2025р., з огляду на надані заявником докази, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу, згідно з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 263, 352-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Державного підприємства «Управління житловими будинками» Управління справами Апарату Верховної Ради України» про видачу судового наказу, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: