Справа № 761/10080/25
Провадження № 1-кс/761/7280/2025
01 квітня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в режимі відеоконференції слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене заступником начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024000000000371 від 08.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сніжного Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене заступником начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024000000000371 від 08.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000371 від 08.03.2024 року.
В рамках даного провадження 25 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України (публікація від 25.02.2025 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № 41 (7966), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до повідомлення ВКІБ 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях №78/2/41-421 від 03.03.2025 підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області.
Постановою слідчого від 04.03.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території Донецької області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 віднесена до переліку територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та, перебуваючи на волі, може знищити, сховати, спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для даного провадження, вчинити спробу незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, а також, враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території - у зв'язку з чим оголошений у розшук.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчої з огляду на неможливість погодити лінію захисту із ОСОБА_4 .
Слідча суддя, вислухавши думки учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, прийшла до таких висновків.
Як встановлено у ході судового розгляду клопотання слідчої ОСОБА_2 , Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000371 від 08.03.2024 року.
В рамках даного провадження 25 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України (публікація від 25.02.2025 в газеті «Урядовий кур'єр», номер видання № 41 (7966), а також на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора).
Відповідно до повідомлення ВКІБ 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях №78/2/41-421 від 03.03.2025 підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області.
Постановою слідчого від 04.03.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний та міжнародний розшук, оскільки підозрюваний перебуває на території Донецької області, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 віднесена до переліку територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях.
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України.
У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Так, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 викликався до органу до судовому розслідування на 28.02.2025, 01.03.2025, 02.03.2025 шляхом публікації повісток про виклик на Офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» та відповідно до вимог ч. 8 ст. 135 КПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про виклик.
Однак, у визначений час ОСОБА_4 до органу до судового розслідування не з'явився та про причини неявки не повідомив, що свідчить про переховування ним від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до повідомлення ВКІБ 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях №78/2/41-421 від 03.03.2025 підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та на теперішній час постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області.
Згідно із ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжкими, мають високий ступінь суспільної небезпеки та передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавлення волі з конфіскацією майна, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим у його вчиненні, ОСОБА_4 буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_4 , передбачаючи настання кримінальної відповідальності за свої дії, нехтуючи законодавством України, як вбачається зі змісту пред'явленої йому підозри, добровільно погодився на співпрацю з представниками окупаційної влади та брав участь у терористичній організації, яка створена представниками російської федерації, в так званих «органах прокуратури ДНР»
Враховуючи зазначене, ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території російської федерації, покинувши територію України через неконтрольовану ділянку кордону, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Також, враховуючи, що діяльність зазначеної терористичній організації контролюється представниками організацій російської федерації, останні з метою запобігання надання викривальних свідчень щодо них можуть надавати допомогу підозрюваному у переховуванні на вказаних вище територіях.
Відповідно до листа ВКІБ 2 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у період з жовтня 2014 року по теперішній час перебуває та постійно проживає на тимчасово окупованій території Донецької області.
У свою чергу, ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що, згідно з пред'явленою підозрою, ОСОБА_4 вчинив злочини, перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області. У той же час, орган досудового розслідування позбавлений можливості збирання доказів на вказаній території, зокрема речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_4 .
Враховуючи зазначене, ОСОБА_4 з великим ступенем ймовірності вчинятиме дії щодо знищення та переховування будь-яких доказів, які можуть вказувати на його причетність до вчинення злочинів.
Слідча суддя вважає також доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо незаконного впливу на свідків в рамках даного провадження, який виражається у тому, що у встановленому законом порядку ОСОБА_4 повідомлено про підозру, а для його захисту, відповідно до вимог КПК України, залучено захисника. Останній відповідно до отриманого статусу отримав можливість знайомитися з матеріалами кримінального провадження. Окрім того, зважаючи на той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 на цей час переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України у Донецькій області, у його діях наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_4 , як особа, яка займала посади у незаконному правоохоронному органі, обізнаний про форми та методи слідчої та оперативно-розшукової діяльності, а тому зважаючи на те, що на цей час не встановлені усі його спільники у вчиненні злочинів, яким він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Також ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення інших відомостей, які можуть мати значення для кримінального провадження, зможе перешкоджати здійсненню досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю віддалено за допомогою засобів зв'язку.
Крім того, слідча суддя вважає доведеним, що ОСОБА_4 , керуючись зрадницькими мотивами щодо українського народу, вже маючи на теперішній час зв'язки з представниками спецслужб російської федерації та незаконної окупаційної влади Херсонської області, використовуючи такі зв'язки та набутий вже досвід в незаконному правоохоронному органі, може здійснювати діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , обіймаючи посади в так званих «органах прокуратури ДНР», розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчою ОСОБА_2 у клопотанні та прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні доведено необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідча суддя прийшла до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а також характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , крім того, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, не з'являється на виклики слідчого та суду, будучи обізнаним про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибув, перебуває на тимчасово окупованій території України, оголошений у розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому, час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі №991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідча суддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погодженого заступником начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42024000000000371 від 08.03.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 111 КК України.
При цьому, слідча суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 197, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідча суддя ОСОБА_1