Справа №760/3956/25 2/760/7647/25
18 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
13 лютого 2025 року позивач звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позову зазначає про те, що 07.12.2013 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в зареєстрованому шлюбі народився син, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Пінчуківської сільської ради Васильківського району Київської область від 25.07.2014.
Позивач з сином проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина навчається в державному закладі загальної середньої освіти - Ліцей №64 м. Києва та систематично відвідує платні додаткові заняття з англійської мови. Вона працює, але її заробітку недостатньо для належного утримання та розвитку дитини. Батько дитини відмовляється надавати систематичну належну матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча по вересень 2024 року відповідачем надсилались кошти на утримання дитини, але вони були менші ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. З жовтня 2024 року відповідач взагалі не приймає участі в утриманні дитини. Вказала, що відповідач є працездатною особою, за останньою відомою їй інформацією працює в ТОВ «Топіар» та отримує систематично заробітну плату.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.02.2025 у справі відкрито провадження із призначенням спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
03 квітня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву позивача, в якому просить позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з нього аліменти на утримання сина у розмірі його доходу, але не менше прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 12 років, визначеного чинним законодавством.
03 квітня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позовної заяви, в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 грн. щомісячно.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач заперечив проти позовних вимог у новій редакції та просив стягнути з нього аліменти на утримання сина у розмірі його доходу, але не менше прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 12 років.
Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши позовну заяву з долученими до неї доказами із заявою про зміну предмету позовної заяви та відзив на позовну заяву, наданий відповідачем з долученими до нього доказами, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 07.12.2013 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в зареєстрованому шлюбі народився син, ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Пінчуківської сільської ради Васильківського району Київської область від 25.07.2014.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 20.02.2024 у справі №760/19372/24 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.
З пояснень учасників справи встановлено, що на сьогоднішній день дитина проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Суду не надано доказів, щодо домовленості між сторонами про розмір аліментів на утримання дитини, а також доказів підтвердження сплати аліментів відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, 21.07.2023 звільнений з військової служби за станом здоров'я. Матеріали справи не містять доказів щодо наявності на утриманні відповідача осіб, які потребують стороннього догляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Позивач просить суд стягнути на її користь на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. щомісячно.
Проте, відповідачем надано суду довідку ТОВ «Топіар» від 01.04.2025 № 01/04, згідно якої ОСОБА_2 з 01.04.2025 працює в ТОВ «Топіар» на посаді виконавець робіт, з посадовим окладом 10000 грн.
У справі відсутні докази отримання відповідачем інших доходів окрім вказаної заробітної плати у ТОВ «Топіар».
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. щомісячно суд вважає непомірним розміром для відповідача, який не доведений доказами, які підтвердили можливість відповідача сплачувати такий розмір аліментів.
Зі змісту ч. 1 ст. 183 ЦПК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Беручи до уваги вищевикладене, суд за наявності для того законних підстав приходить до висновку про можливість стягнення аліментів в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що дитина сторін проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення аліментів, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь аліменти, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 13.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі
1211,20 грн.
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О. Майстренко