Справа № 932/12460/24
Провадження № 2/752/4238/25
10.04.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача, адвоката Слободинської Валентини Ігорівни, про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 09.04.2021 у розмірі 100 000,00 доларів США.
05.03.2025 від представника позивача, адвоката Слободинської Валентини Ігорівни (ордер на надання правничої допомоги серія АІ №1819051 від 10.02.2025), через систему «Електронний суд», надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 09.04.2021 у розмірі 148 759,81 доларів США, де 100 000, 00 доларів США - основна сума боргу, 40 178,99 доларів США - інфляційне збільшення та 8 580,82 доларів США - 3 % річних.
В обґрунтування збільшення розміру позовних вимог, представник позивача зазначає, що первісно, позивачем було заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у розмірі 100 000,00 доларів США, що складають суму позики отриману відповідачем від позивача і зобов'язання з повернення якої не виконано відповідачем в строк.
Посилаючись на положення частини другої статті 625 ЦК України позивач має намір стягнути з відповідача також 3% річних та інфляційні втрати за період з 10.04.2022 по 17.02.2025.
Період прострочення грошового зобов'язання 1045 днів. 100 000,00 (сума боргу) + 40 178,99 (інфляційне збільшення) + 8 580,82 (штрафні санкції) = 148 759,81 доларів США.
У підготовчому судовому засіданні, представник позивача, адвокат Онищенко Тарас Олегович, подану заяву про збільшення позовних вимог підтримав та просив її прийняти.
Представник відповідача, адвокат Гуревич Максим Геннадійович заперечив проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог, вказавши, що таке збільшення є додатковими позовними вимогами.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, вивчивши матеріали поданої до суду заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов'язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Суд звертає увагу, що збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заява представника позивача про збільшення розміру позовних є фактично новим позовом оскільки у ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога про стягнення грошових коштів, які не були заявлені первісно, та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави); наведений розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, який обрахований на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому при поданні такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Суд звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об'єднання і роз'єднання позовів.
Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Однак таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові.
Водночас суд зазначає, що позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Керуючись статтями 43, 49, 260, 353 ЦПК України, суд,
відмовити у прийнятті заяви представника позивача, адвоката Слободинської Валентини Ігорівни, про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст складений 10.04.2025
Суддя: С.О. Чекулаєв