Справа 573/735/25
Номер провадження 3/573/384/25
17 квітня 2025 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за дресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, рнокпп: НОМЕР_1
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
13 квітня 2025 близько 21.00 год. гр. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство в сім'ї відносно малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисні дії фізичного характеру, які полягали в стусанах, завданні ляпасу в область губи, ображав нецензурною лайкою, чим завдав дитині фізичного болю та психологічних страждань, не спричинивши тілесних ушкоджень.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Протиправні дії можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Психологічне насильство в сім'ї- це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякуваннями, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Таким чином, своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто насильство в сім'ї, вчинене стосовно неповнолітньої дитини.
В суд ОСОБА_2 не з'явився. Згідно письмової заяви останній просив розглянути справу без його участі.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в суді і підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №716147 від 14.04.2025, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, письмовими поясненнями, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 .
Мотив накладення стягнення.
У відповідності до ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При визначенні виду та міри стягнення, на підставі ст. ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, що несе в собі потенційну небезпеку для членів сім'ї, ступінь винуватості та відношення до скоєного правопорушення, особу ОСОБА_2 який винуватість свою визнав, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність, приходжу до висновку, що з огляду на дотримання принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу, стягнення у виді штрафу є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, що притягується до адміністративної відповідальності необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 36, 40-1, 245, 287, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя