Справа № 573/400/25
Номер провадження 2/573/159/25
18 квітня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.
з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області, орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області про позбавлення батьківських прав,
28 лютого 2025 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшов вказаний позов, який мотивований тим, що з жовтня 2013 року по 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, під час яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . У квітні 2022 року відповідачка виїхала до Німеччини та з цього час її відносини із сином припинились. Вихованням сина займається позивач, а відповідачка не цікавиться його навчанням, вихованням, станом здоров'я. Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 05 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позову до відповідачки про позбавлення батьківських прав відносно їхнього спільного сина, остання судом попереджена про необхідність зміни ставлення до виховання сина. Органом опіки та піклування Ворожбянської міської ради проведено телефонну розмову з ОСОБА_2 щодо необхідності піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та попереджено, що у випадку подальшого ухилення від виконання батьківських обов'язків її може бути позбавлено батьківських прав відносно сина. Остання повідомила, що проінформована про це та не заперечує проти цього. 14 січня 2025 року на електронну адресу служби у справах дітей Ворожбянської міської ради від ОСОБА_2 надійшла заява про те, що вона відмовляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки за час перебування за кордоном взаємовідносини з сином зникли, налагоджувати стосунки вона не має ні бажання, ні можливості. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12 березня 2025 року провадження у справі відкрито та її призначено до підготовчого засідання на 01 квітня 2025 року (а. с. 37).
28 березня 2025 року до суду надішли письмові пояснення органу опіки та піклування Білопільської міської ради, згідно з якими підготовка належного висновку органом опіки та піклування Білопільської міської ради щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав відповідачки у справі є неможливою через відсутність повноцінного вивчення питання щодо умов виховання і проживання дитини ОСОБА_4 , участі матері в його утриманні та вихованні, спілкуванні з ним, інших вагомих обставин, бо дитина проживає у м. Ворожбі з батьком, а мати перебуває за кордоном (а. с. 48-50).
01 квітня 2025 року надійшов висновок органу опіки та піклування Ворожбянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки (а. с. 59-60).
01 квітня 2025 року закрито підготовче засідання і справа призначена до судового розгляду по суті (а. с. 66).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мазурова К.Д. у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодо своєї адреси суду не надала, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, якій судова повістка вручена належним чином (а. с. 69-70).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області Деркачова М.Д. у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі (а. с. 71).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області Головаченко С.О. у судове засідання не з'явилася, направила заяву про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення покладається на розсуд суду (а. с. 72).
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, за згодою позивача та його представника проведено заочний розгляд справи.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Мазурову К.Д., повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_1 , позивач у справі, та ОСОБА_2 , відповідачка у справі (а. с. 10).
Рішенням Білопільського районного суду від 28 березня 2023 року, яке набрало законної сили 28 квітня 2023 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 (а. с. 11-12).
Також судом установлено, що рішенням Білопільського районного суду від 05 вересня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовлено у задоволенні позову та попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки та піклування Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області покладено контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов'язків щодо сина (а. с. 13-15).
Згідно з актами обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 30 грудня 2024 року та 21 березня 2025 року останній разом з сином ОСОБА_4 , своєю матір'ю ОСОБА_5 , вітчимом ОСОБА_6 проживають по АДРЕСА_1 , хоча зареєстрований у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_2 , яка зазнала пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу 06 листопада 2022 року. Батько дитини відповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, задовольняє потреби дитини у забезпеченні догляду та вихованні належним чином (а. с. 16, 57).
Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_4 , 2014 року народження, знаходиться під наглядом лікаря педіатра. Протягом 2024 року піклування про дитину матір'ю не здійснювалось, батько дитини ОСОБА_1 виконує всі рекомендації щодо лікування та підтримки здоров'я дитини (а. с. 17).
Малолітній ОСОБА_4 є учнем 5 класу Ворожбянського ліцею №1 Ворожбянської міської ради Сумської області та проживає разом з батьком ОСОБА_1 , який приділяє значну увагу його навчанню, вихованню, спілкується з педагогами, постійно відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами сина. ОСОБА_7 успішно опановує навчальний матеріал відповідно до освітньої програми, володіє ключовими компетентностями згідно з Державним стандартом базової освіти. Мати ОСОБА_2 протягом 2023/2024 та І семестру 2024/2025 начального року не виходила на зв'язок із учителями, адміністрацією ліцею, не відвідувала батьківські збори, не цікавилася навчанням сина. Остання приєднана до групи батьків, іноді переглядає повідомлення, але на них ніяк не реагує (а. с. 18).
З огляду на те, що ОСОБА_2 тривалий час з сином не проживає, не приймає участі в його вихованні, матеріально не забезпечує та не підтримує ніяким чином із ним зв'язку висновком органу опіки та піклування Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області від 31 березня 2025 року №363 та рішенням виконавчого комітету восьмого скликання Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області від 25 березня 2025 року №35 визнано за доцільне позбавити її батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 20-21).
09 грудня 2024 року начальником служби у справах дітей Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області Деркачовою М.Д. проведено телефонну розмову з ОСОБА_2 щодо необхідності піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, попереджено, що у випадку подальшого ухилення від виконання батьківських обов'язків її може бути позбавлено батьківських прав відносно сина. Остання повідомила, що проінформована про це та не заперечує проти цього. Також повідомила, що планує залишитися на постійне проживанні у Німеччині, влаштувалася на роботу та у неї є постійне місце проживання. 14 січня 2025 року на електронну адресу служби у справах дітей Ворожбянської міської ради від ОСОБА_2 надійшла заява про те, що вона відмовляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки за час перебування за кордоном взаємовідносини з сином зникли, налагоджувати стосунки вона не має ні бажання, ні можливостей (а. с. 22, 58).
Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських прав, жорстоко поводяться з дитиною, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Ухилення від виконання своїх обов'язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 12 зазначеного Закону, зокрема, передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналізуючи перелічені вище докази та норми законів, що регулюють правовідносини між сторонами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачки, оскільки вона свідомо самоусунулася від виховання дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток сина, не цікавиться його життям, не спілкується з ним, після того, як поїхала за кордон жодного разу не телефонувала йому, не відвідала, матеріально не забезпечує, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не приймає участі в їх вихованні, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу та не має ні бажання, ні можливостей налагоджувати стосунки з ним.
Враховуючи викладене, у якнайкращих інтересах дитини, з метою забезпечення його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що є благополучним, суд приходить до висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 .
Також суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітніх доньок, незважаючи на те, що така вимога не була заявлена позивачами.
Згідно з ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, на утримання сина ОСОБА_4 шляхом перерахування на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Також необхідно зобов'язати позивача ОСОБА_1 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити на ім'я ОСОБА_4 особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору на користь держави.
Також стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають понесені ними судові витрати у сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , посвідка на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 03.09.2018), треті особи: орган опіки та піклування Ворожбянської міської ради Сумського району Сумської області (41811, Сумська область, Сумський район, м. Ворожба, вул. Богдана Хмельницького, буд. 8), орган опіки та піклування Білопільської міської ради Сумського району Сумської області (Сумська область, Сумський район, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, буд. 35) про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, починаючи стягнення з 28 лютого 2025 року, шляхом перерахування на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Зобов'язати ОСОБА_1 в місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по судовому збору в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя