Справа № 466/1288/25
Провадження № 2/466/1483/25
14 квітня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.,
секретаря с/з Ханас С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 через свого представника- адвоката Терещенко Л.В. звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 16 травня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №205.
Від подружнього життя мають повнолітніх дітей: сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьими. Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між ними припинилися, спільного господарства не ведуть, разом не проживають. Сенсу підтримувати сімейні відносини немає.
Позивач та його представник в судове засідання не прибули, однак на адресу суду 14.04.2025 року представником позивача подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, просить шлюб розірвати.
Відповідач в судове засідання не прибула, на адресу суду скерувала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 16 травня 2014 року, який зареєстровано Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №205, шо підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 02 квітня 2025 року.
Від подружнього життя мають повнолітніх дітей: сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Судом встановлено, позивач з відповідачкою разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують. Шлюб носить лише формальний характер. Подальший сенс підтримувати сімейні відносини відсутній. Спільне життя і збереження шлюбу неможливе.
З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому позов про його розірвання підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судові витрати по справі складаються із судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позивач не просить про стягнення судового збору з відповідача.
На підставі ст.110, 112, Сімейного кодексу України та керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , який зареєстровано 16 травня 2014 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №205.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідачу залишити « ОСОБА_5 ».
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Г. Б. Білінська