Справа № 456/1048/25
Провадження № 2-а/456/30/2025
іменем України
14 квітня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Бораковського В. М.
секретар судового засідання Зозуляк К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
за участю:
позивача ОСОБА_1 ;
представника відповідача Мартинова С.М. -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що постановою поліцейського Стрийського районного управління поліції ГНУП у Львівській області сержанта поліції Давидова Володимира Сергійовича серія ЕНА №3993368 від 03 лютого 2025 його було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП за те, що 03.02.2025 о 03 год. 41 хв. у м. Стрий по вул. Крива, 22 керував транспортним засобом автомобілем Renault Trafic номерний знак НОМЕР_1 здійснював рух без належно освітлених номерних знаків, чим порушив вимоги п.п. 121-3 ч.1 КУпАП. Позивач зазначив, що при початку руху ТЗ, освітлення номерних знаків, було справним, а також що він не може контролювати процес перегоряння лампочок в процесі руху, та те, що готовий здійснити заміну, однак його доводи були проігноровані. Окрім цього було проігноровано законну вимогу про ознайомлення з доказами (відео чи фото фіксацією, або показами свідків). Приблизно в 3:50 до них вийшов син позивача ОСОБА_2 , який відгукнувся на неповажне відношення, він попросив представитись осіб у формі, та виконати вимогу закону про поліцію ст. 18 ч 3 Закону України «Про національну поліцію», на що отримав відповідь в на смішливій формі. ОСОБА_2 залишив скаргу на даний екіпаж. Давидовим В.С. не надано жодних доказів, які засвідчують, що ОСОБА_3 перед виїздом не перевірив та впевнився у технічній справності свого автомобіля.
У зв'язку з наведеним позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважаю себе невинним, постанову серія ЕНА № 3993368 від 03.02.2025 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому він заперечив проти позову. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 03.02.2025 року о 03:41 год. у м. Стрий, вул. Крива, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. м. Стрий, вул. Крива 22 кв. 1, керував автомобілем «РЕНО Трафік» н.з. НОМЕР_1 із неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 в ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. (Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів), а саме керування або експлуатація транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком та накладено штраф в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1190 грн. Фіксація даного скоєного правопорушення фіксувалася сержантом поліції Володимиром Давидовим, портативним відеореєстатором відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідного до вимог «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженого наказом МВС №1026 від 18.12.2018 року, відеофайли якого додаю до матеріалів даного заперечення. Оглядом адміністративного позову про скасування постанови, позивач заперечує законність винесеної постанови, однак не надає суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували неправомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та на мою думку, як відповідача, це не може розумітися, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог. Крім того, згідно із змісту цього позову слід дійти висновку, що в ньому наявні лише думки та припущення позивача.
Просить відмовити у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3993368 від 03.02.2025 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав покликаючись на викладені у позові обставини та просить позов задовольнити.
Представник відповідача у під час розгляду справи заперечив проти позову, покликаючись на викладені у відзиві обставини, у судове засідання 14.04.2025 не прибув, однак подав до суд заяву про розгляд справи без його участі.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи.
11.04.2025 представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26.02.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та зважаючи на обставини викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, якими заперечував проти задоволення адміністративного позову, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3993368 від 03.02.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за те, що 03.02.2025 о 03 год. 41 хв. у м. Стрий по вул. Крива, 22 керував транспортним засобом автомобілем Renault Trafic номерний знак НОМЕР_1 із неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 ч.1 КУпАП.
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 03 червня 1997 Стрийським МВ УМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Стрий Львівської області.
Досліджені у судовому засіданні ДВД диски, надані стороною відповідача, містять інформацію з місця події, де працівники поліції розмовляють із позивачем вказуючи, що у транспортному засобі, яким керував позивач не освітлюється задній номерний знак. Позивач заперечує проти порушення ПДР, вказуючи, що перед початком руху автомобіля, він його перевіряв і номерні знаки освітлювались. Якщо не освітлюються номерні знаки на зараз місці, то це могло статися у дорозі, або на місці під час заведення автомобіля. Крім цього на ДВД дисках відсутні будь які докази того, що позивач керував автомобілем у якого не освітлюються номерні знаки.
Свідок ОСОБА_5 , поліцейський Стрийського РУП, надав суду покази, відповідно до яких, під час несення служби у комендантську годину, по вул. Болехівська - Крива рухався автомобіль, який вони зупинили і у якого частково не освітлювався задній номерний знак, про що є відео як доказ.
Свідок ОСОБА_6 , інспектор Стрийського РУП, надав суду покази, відповідно до яких, під час несення служби у комендантську годину був зупинений автомобіль у якого не освітлювався номерний знак.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.
Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Пленума Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У свою чергу, згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №211/3520/16-3, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по свій правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ст. 77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (висновку Великої палати Верховного Суду в постанові від 25.06.2020 року, справа № 520/2261/19: "визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги").
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП - органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121-3 КУпАП (від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень).
Відповідно до ч.1 ст. 121-3 КУпАП - відповідальність наступає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п. 2.9 "в" Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.
Так, з аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що така не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено докази, на яких ґрунтуються висновки про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121-3 КУпАП.
Складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчинені цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з цією постановою, та підтверджували викладені у постанові обставини, суду не надано, хоча, відповідно до вимог частини 2 ст. 77 КАС України, тягар доказування правомірності вказаної постанови покладено саме на відповідача.
Допитані у судовому засіданні свідки - працівники Стрийського РУП повідомили про те, що у автомобілі, яким керував позивач не освітлювався чи частково не освітлювався задній номерний знак, однак вказане спростовано долученими представником відповідача доказами, а саме інформацією наявною на ДВД дисках.
Так на ДВД дисках міститься відеозапис працівників поліції під час патрулювання вулиці, на яких відсутні будь які дані про те, що у автомобіля яким керував позивач не освітлювався чи частково не освітлювався задній номерний знак.
Позивач у судовому засіданні допустив, що навіть, якщо номерний знак і не освітлювався, то йому про це не було відомо і лампочка могла перегоріти під час руху автомобіля, оскільки перед початком руху автомобіля він був у справному стані і він його перевіряв.
Зважаючи на викладені норми, а також на те, що поведінка позивача ОСОБА_1 не була умисною і не справне освітлення номерних знаків водій не може проконтролювати в процесі руху, суд вважає передчасними висновки поліцейського, який виніс оскаржувану постанову, оскільки ним не було в повній мірі враховано усіх обставин, за яких вказане порушення було допущено/вчинено.
Крім цього суд наголошує, що стороною відповідача не надано жодного доказу того, що в автомобілі, яким керував позивач не освітлювався чи частково не освітлювався задній номерний знак.
Отже, наявні у матеріалах справи докази не дають підстави вважати доведеним факт порушення з боку позивача п.2.9 «в» Правил дорожнього руху та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Суд зауважує, що за відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, обставини, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, набувають форми припущення, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд доходить переконання, що ОСОБА_1 неправомірно визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 121-3 КУпАП, тому позов підлягає до задоволення повністю.
Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з належного відповідача - Головного управління національної поліції у Львівській області.
Керуючись ст. 121-3 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 19, 73-78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3993368 від 03.02.2025 про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 3 ст. 243 КАС України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
Дата складення повного судового рішення - 17.04.2025.
Головуючий суддя В. М. Бораковський