17 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/25577/24 пров. № А/857/10618/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, головуючий суддя - Грень Н.М., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ГУПФУ в Львівській області, в якому просив протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 55% сум грошового забезпечення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 55% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 05.08.2024 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 55% відповідних сум грошового забезпечення до 50% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 55% сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 55% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 05.08.2024 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», розмір пенсії обчислений за нормами Закону-2262 в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії, тобто розмір пенсії обчислений відповідно до частини 2 статті 13 Закону-2262 у розмірі 50% сум грошового забезпечення. Відтак відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії у розмірі 55% сум грошового забезпечення.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 3 категорії та перебуває на обліку у Головному управління Пенсійного фонду у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років від 15.04.2004 року .
Згідно розрахунку із пенсійної справи, позивачу було призначено пенсію виходячи 55% сум грошового забезпечення.
Судом встановлено, що відповідач з 01.01.2016 року провів перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до постанови Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», виходячи з 50% сум грошового забезпечення.
Представник позивача звернувся до ГУПФУ у Львівській області із запитом від 05.08.2024 року, у якому просить здійснити перерахунок пенсії позивача, виходячи з 55% сум грошового забезпечення.
Листом від 02.09.2024 року ГУПФУ у Львівській області відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії у розмірі 50% грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся із позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 55% сум грошового забезпечення, а при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
З матеріалів справи слідує, що позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Крім того, пенсія позивачу встановлена та виплачувалась у розмірі 55% сум грошового забезпечення.
Відповідно до статті 13 цього Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (станом на момент призначення пенсії позивачу - 30.12.2004 року), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» ввід 04.04.2006 року №3591 внесені зміни в ст. 13 (які набрали чинності з 01.01.2007 року), та п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону викладений в новій редакції, яка вже не передбачала надбавку до пенсії особам які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.10.2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Із наведених норм, видно, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Тобто, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів наголошує, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 55 % на 50 % відповідних сум грошового забезпечення є протиправними, та такими, що порушують право позивача на соціальний захист.
Колегія суддів звертає увагу, що застосування в даному випадку іншого показника до перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, з огляду і на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України. Оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, однак відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років є незмінним.
Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №380/25577/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич