Справа № 446/1882/24
14.04.2025 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Карпа Г.М.
Справа №446/1882/24;
Провадження №2-а/446/38/24;
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ;
відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій працівника поліції щодо винесення постанови у справі про порушення правил дорожнього руху та накладення адміністративного стягнення,
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 у провадження судді Котормуса Т.І. надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій просить скасувати постанову про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП серії ББА №302413 від 10.08.2024.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, так як правил дорожнього руху, вказаних у постанові він не порушував, а поліцейський формально, без належних доказів та з'ясування обставин справи прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказав, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності має суттєві порушення, а тому така підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Ухвалою суду від 28.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами адміністративного судочинства та призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 21.02.2025 замінено неналежного відповідача Управління Національної поліції у Львівській області на належного Головне управління Національної поліції у Львівській області.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак через канцелярію суду від його представника Андрушків С.Є. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленний про день, місце та час розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.
За таких обставин, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 302413 від 10.08.2024, 10.08.2024 у м.Кам'янка-Бузька, вул. Гвардійська, Львівського району Львівської області, складеної поліцейським СРПП ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Toyota RAV-4" д.н.з НОМЕР_1 у якого колір зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, та номерний знак закритий іншими предметами, чим порушив п.п.31.4.3. а, п.п.2.9 в ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.
Вважаючи рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом. В обґрунтування свого позову зазначає, що будь-якого доказу порушення ним п.п.31.4.3. "а", п.п.2.9 "в" ПДР України особою уповноваженою на складання адміністративного матеріалу не надано.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1-2 ст.7 КУпАП ); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Так, ОСОБА_1 був притягнутий інспектором поліції до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у якого колір зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу, та номерний знак закритий іншими предметами, що є порушеннями п.п.31.4.3. "а", п.п.2.9 "в" ПДР України.
Проте судом не здобуто, а відповідачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 такого правопорушення.
З аналізу доводів позовної заяви позивача видно, що він заперечує будь-яке переобладнання ним світлових вогнів у транспортному засобі та конструкції, на якій закріплено номерний знак, а доказів протилежного працівник поліції не надав.
Також зазначає, що поліцейський формально, без належних доказів та з'ясування обставин справи прийняв рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності
Відповідно до. ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не представив суду достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не подав жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, необхідного для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Також, суд звертає увагу на те, що саме лише посилання в оскаржуваній постанові на порушення ОСОБА_1 п.п.31.4.3. "а", п.п.2.9 "в" ПДР України судом як доказ до уваги не береться, так як постанова є лише формою фіксації правопорушення, а не доказом його вчинення.
Аналогічну правову позицію у висловив Верховний Суд у своїй Постанові 26 квітня 2018 року по справі №338/1/17, де вказано, що "… саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.".
Відтак, беручи до уваги те, що будь-яких належних та допустимих доказів вчинення правопорушення позивачем суду не надано, а обов'язок доказування в даному випадку законом покладено на відповідача, то суд погоджується із позицією позивача, щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 77, 121, 241, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій працівника поліції щодо винесення постанови у справі про порушення правил дорожнього руху та накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №302413 від 10.08.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 18 квітня 2025 року.
Суддя Т.І. Котормус