Справа № 240/26303/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
17 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В вересні 2023 року Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 438097,92 грн.
2. В обґрунтування позову зазначає, що підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем умов підписаного контракту через небажання продовжувати навчання, що обумовило обов'язок відшкодування витрат на його утримання в навчальному закладі, розмір яких складає заявлену до стягнення суму. У добровільному порядку такі витрати відшкодовані не були.м
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UA068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України ім.Богдана Хмельницького у сумі 438097,92 грн. (чотириста тридцять вісім тисяч дев"яносто сім гривень дев"яносто дві копійки).
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивач не визначив під дію якого пункту Порядку №964 підпадає відповідач, а лише послався на п.3 Порядку №964. Виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення, як вбачається з матеріалів справи, є винагородою за несення військової служби, а не витратами, пов'язаними з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, відтак, відповідно до п.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", таке грошове забезпечення не підлягає поверненню.
6. ОСОБА_1 проходив службу у ДПС України у період дії воєнного стану, введеного у зв'язку з військовою агресією росії проти України, відтак, відповідач, як військовослужбовець, щодня піддавався загрозі вбивству та отриманню тілесних ушкоджень, за що, зокрема, ним отримувалась додаткова грошова винагорода, відповідно до Постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 р. № 168, відтак стягнення з останнього ще й грошової винагороди, яка надавалась державою військовослужбовцям, як захисникам, не відповідає ані критерію законності, ані верховенства права, ані розумності та така вимога є такою, що не може бути задоволена судом у правовій державі. Адміністрація ДПС України взагалі не висувала вимогу у позасудовому порядку про відшкодування витрат.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького з 25.08.2022 по 04.08.2023 на посаді курсанта.
8. Відповідно до пункту 1 Контракту від 25.08.2022 укладеного між відповідачем та Національною академією, ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України, добровільно вступив на військову службу (навчання) і взяв на себе зобов'язання, зокрема: зобов'язався у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.
9. 21.07.2023 позивач подав рапорт про його відрахування з числа курсантів Академії у зв"язку з небажанням подальшого навчання.
10. Наказом ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького від 03.08.2023 року №782-ОС з відповідачем було припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 та частиною 10 (через небажання продовжувати навчання) статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 04.08.2023 .
11. Відповідач під час навчання у ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації державної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено: на грошове забезпечення - 425303,30 грн.; на продовольче забезпечення - 6157,20 грн.; на медичне забезпечення - 1272,04 грн.; на забезпечення комунальними послугами та енергоносіями - 5365,38 грн.; всього на суму - 438097,92 грн.
12. Дана обставина підтверджується відповідними довідками, що додаються.
13. У зв'язку з несплатою у добровільному порядку витрат на утримання в навчальному закладі, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Спірні відносини між сторонами у даній справі щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
16. Так, за змістом частини шостої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2232-XII) до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
17. Пунктом 3 частини першої статті 24 Закону №2232-XII встановлено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
18. Частиною 3 ст. 24 Закону №2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
19. Положеннями ч. 1 ст. 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.
20. Згідно частини другої статті 25 Закону №2232-XII порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
21. Приписами частини п'ятої статті 25 Закону №2232-XII встановлено, що з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини другої статті 23 цього Закону.
22. Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII визначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
23. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).
24. Відповідно до пункту 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із, зокрема, грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням.
25. За змістом пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної відпустки та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг та вартості спожитих енергоносіїв.
26. Нормами пункту 7 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
27. Порядок розрахунку таких витрат встановлюється Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.07.2007 за № 863/14130 (далі - Порядок).
28. Пунктом 2 Порядку встановлена методика розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ.
29. Згідно із підпунктом 2.1 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
30. Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
31. Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
32. Згідно з пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
33. Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
355. Щодо доводів відповідача, що вимога щодо виконання зобов'язання 03.08.2023 або будь-якого іншого дня ОСОБА_1 від Адміністрації ДПС України не висувалась.
36. Суд першої інстанції встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням в Академії, в сумі 438097,92 грн., що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема розрахунком №3 витрат на утримання у Національній Академії Державної прикордонної служби України ім.Богдана Хмельницького від 03.08.2023 за період з 25.08.2022 по 04.08.2023 , довідкою-розрахунком отримання грошового забезпечення за період з 25.08.2022 по 04.08.2023 (сума повернення 425303,30 грн.), довідкою-розрахунком №2825 від 01.08.2023 про суму витрат за продовольче забезпечення, довідкою-розрахунком вартості медичного забезпечення від 01.08.2023, довідкою-розрахунком вартості витрат на комунальні послуги під час навчання за 2022-2023 роки.
37. Відповідно до наявних матеріалів справи, 04.08.2023 Національною Академією було вручено позивачу вимогу щодо виконання зобов'язань з відшкодуванні витрат на утримання під час навчання у сумі 438 097,92 грн. Відповідач виявив своє волевиявлення щодо відмови від добровільного відшкодування витрат на вимогі від 03.08.2023 №14/6466-23-Вих, де власноручно зазначив 04.08.2023, що «Вимогу №14/6466-23-Вих від 03.08.2023 отримав, відшкодувати витрати в добровільному порядку відмовляюсь».
38. Також апелянт наолошує, що в оскаржуваному рішенні зазначається, що позивач подав відповідь на відзив, однак він та його представник не були обізнані про наявність такої заяви. Крім того, інформація про реєстрацію відповіді на відзив в картці справи №240/26303/23 в підсистемі «Електронний суд» також відсутня
39. Колегія суддів відхиляє зазначені доводи як такі, що спростовуються наявними матеріалами справи. Відповідь на відзив у справі №240/26303/23 надійшла до суду першої інстанції 18 жовтня 2023 року засобами поштового зв'язку, а не через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Разом з відповіддю на відзив позивач надав суду докази поштового відправлення зазначеної заяви відповідачу.
40. Щодо відшкодування фактичних витрат на грошове забезпечення, пов'язаного з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, судова колегія зазначає наступне.
41. Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
42. Відповідно до пункту 2 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
43. Так у зв'язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 на території України воєнного стану Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова КМУ № 168).
44. Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 (діючої на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
45. Пунктом 2-1 Постанови КМУ (діючої на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
46. Пунктом 12 наказу АДПСУ №392 було визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
47. З довідки-розрахунку Відповідача на утримання грошового забезпечення вбачається, що позивач отримував дану винагороду щомісячно з початку навчання в Національній академії до 01.02.2023.
48. Враховуючи зазначене вище, така винагорода носила систематичний, щомісячний характер належить у відповідності до частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 2 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 до додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), а тому підлягає врахуванню під час обчислення розрахунку витрат на грошове забезпечення.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
49. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
50. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
51. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
52. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
53. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
54. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.