Справа № 620/7439/24 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова Д.О.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Кушнеренка Євгена Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач/ГУ НП в Чернігівській області) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Чернігівській області Івана Іщенка від 08 травня 2024 року № 790 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Чернігівській області Івана Іщенка від 10 травня 2024 року № 267о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 (в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУ НП в Чернігівській області;
- стягнути з ГУ НП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2024 року по дату ухвалення рішення суду;
- рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУ НП в Чернігівській області та виплати на її користь суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у межах стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
Позовні вимоги ґрунтуються на незаконності наказу ГУ НП в Чернігівській області від 10 травня 2024 року № 267 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач стверджує, що дисциплінарне правопорушення не мало місця, а висновки дисциплінарної комісії є помилковими, оскільки наведені у результатах службового розслідування порушення не підтверджені належними та допустимими доказами. Вважає, що в її діях відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона складу дисциплінарного проступку, а отже - відсутня вина.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявні ознаки дисциплінарного проступку, зокрема перебування на службі з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Цей факт був підтверджений показаннями свідків, відповідними актами та рапортами, а також тим, що позивач двічі відмовилась від проходження освідування на стан сп'яніння. Крім того, було враховано наявність у позивача кількох дисциплінарних стягнень у минулому. Суд дійшов висновку, що службове розслідування проведене в межах повноважень, належним чином задокументоване, а висновки ґрунтуються на сукупності доказів. Застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є правомірним, пропорційним вчиненому проступку та не порушує вимог законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апелянта обґрунтовуються аргументами, викладеними у позовній заяві. Звернула увагу, що суд першої інстанції проігнорував відсутність чіткого формулювання складу дисциплінарного проступку, зазначивши, що чинним законодавством передбачена відповідальність за перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, тоді як її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за перебування у стані з ознаками алкогольного сп'яніння. Крім того, відсутність факту перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджується відповіддю до повідомлення КНП «Бахмацька міська лікарня» № 02-44/326 від 05 квітня 2024 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НП в Чернігівській області підтримало рішення суду першої інстанції та просило залишити його без змін. Зазначено, що апелянтом не надано жодного доказу, який би спростовував достовірність пояснень свідків події та інших матеріалів, зібраних під час проведення службового розслідування. Факт звернення позивачки до медичного закладу у другій половині дня та отримання лікарняного не спростовує виявлення в неї ознак алкогольного сп'яніння вранці того ж дня. Окрім того, зафіксований випадок перебування позивачки на службі у стані алкогольного сп'яніння є вже другим аналогічним порушенням дисциплінарного статуту.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
Рапортом т.в.о. начальника цього ж відділення підполковника поліції ОСОБА_2 від 02 квітня 2024 року повідомлено, що о 09:00 під час перевірки особового складу було виявлено капітана поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, нечітка мова, тремтіння пальців рук.
На підставі цього рапорту наказом ГУНП в Чернігівській області від 02 квітня 2024 року № 218 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.
Під час службового розслідування встановлено, що 02 квітня 2024 року о 09:00 ОСОБА_1 перебувала на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння. Для фіксації цього факту до кабінету було запрошено двох свідків - майора поліції ОСОБА_3 та капітана поліції ОСОБА_4 . О 09:10 комісійно складено акт про перебування позивачки на службі у стані сп'яніння, а також про її відсторонення від виконання обов'язків відповідно до пункту 4 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції.
У вказаному акті зафіксовано, що ОСОБА_1 мала ознаки алкогольного сп'яніння, але категорично відмовилася пройти освідування приладом «Драгер» або в Бахмацькій міській лікарні. Пізніше, вже в Ніжині, вона повторно відмовилась від освідування. Про факт повторної відмови 02 квітня 2024 року о 10:27 складено відповідний акт (вих. № 7813/124/45-2024).
Під час службового розслідування також враховано пояснення свідків події, зокрема: інспектора сектору моніторингу, начальника сектору кримінальної поліції, старшого інспектора СКЗ, начальника сектору кадрового забезпечення, заступника начальника Ніжинського РУП.
КНП «Бахмацький міський центр ПМСД» у листі від 03 квітня 2024 року повідомило, що ОСОБА_1 не зверталася до сімейного лікаря в період, вказаний у запиті. Натомість згідно з листом КНП «Бахмацька міська лікарня» від 05 квітня 2024 року, позивач звернулася до лікаря-невролога з болем у шиї, клінічних ознак сп'яніння не виявлено.
Висновок службового розслідування від 15 квітня 2024 року, затверджений т.в.о. начальника Ніжинського РУП ОСОБА_5 , вказує на порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, Дисциплінарного статуту, правил етичної поведінки та Присяги працівника поліції. Встановлено підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Обтяжуючою обставиною визнано повторне вчинення дисциплінарного проступку до зняття попереднього стягнення - «попередження про неповну службову відповідність».
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 травня 2024 року № 790 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, з яким вона ознайомилась того ж дня.
Наказом ГУНП від 10 травня 2024 року № 267 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VІІ) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІ поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частиною першою статті 59 Закону № 580-VІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
В статті 64 Закону № 580-VІІ сформульована Присяга працівника поліції такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Приписами пунктів 1, 3 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
Нормами абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ та пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Отже, Закон № 580-VІІ, Дисциплінарний статут та Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, Присяги поліцейського, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Висновок за результатами службового розслідування було затверджено 15 квітня 2024 року, отже, саме ця дата вважається днем виявлення дисциплінарного проступку. Дисциплінарне стягнення у вигляді наказу було застосоване 08 травня 2024 року, тобто в межах передбаченого законом одного місяця з дня виявлення проступку.
Таким чином, строки застосування дисциплінарного стягнення не пропущено, а видання наказу відбулося у повній відповідності до вимог статті 21 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу .
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Місячний строк реалізації дисциплінарного стягнення відповідачем в спірній ситуації дотримано.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів поліції є порушення останньою службової дисципліни, яке виразилося у появі на службі 02 квітня 2024 року у стані з ознаками алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ НП в Чернігівській області від 10 травня 2024 року № 267о/с ОСОБА_1 , яка обіймала посаду старшого інспектора з режиму секретності відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області, було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Вказане рішення ґрунтується на висновках службового розслідування, проведеного відповідно до наказу від 02 квітня 2024 року № 218, в межах якого було встановлено, що ОСОБА_1 02 квітня 2024 року з'явилася на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю, порушення координації, нечітка мова, тремтіння рук, почервоніння обличчя), що підтверджено актом комісії, складеним за участю двох працівників поліції, та показаннями щонайменше п'яти свідків.
За матеріалами справи позивачка двічі - у місті Бахмач та після транспортування до Ніжина - категорично відмовилася проходити освідування на стан сп'яніння, про що складені відповідні акти. Водночас документи, подані на підтвердження лікування в медичному закладі, не спростовують фактів, викладених у службовому розслідуванні. Звернення за медичною допомогою відбулося лише після інциденту, а клінічне обстеження не встановило факт сп'яніння на момент події.
Апеляційний суд також бере до уваги, що позивачка раніше неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності, включно з попередженням про неповну службову відповідність, що не було знято на момент вчинення нового порушення. Таким чином, дисциплінарний проступок вчинено повторно, що є обтяжуючою обставиною відповідно до пункту 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Також в цій правовій ситуації підлягає врахуванню висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 05 березня 2020 року № 815/4478/16, від 25 квітня 2019 року № 816/604/17, від 02 жовтня 2018 року № 815/4463/17 про те, що порушення службової дисципліни, зокрема у вигляді перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння, навіть у формі зовнішніх ознак та за відсутності освідування, є достатньою підставою для звільнення, оскільки підриває авторитет поліції, суперечить Присязі та викликає суспільне осудження.
Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту звільнення зі служби є одним із видів дисциплінарного стягнення. Застосування саме цього заходу є правом керівника, за умови наявності достатніх підстав і належної оцінки тяжкості проступку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, належним чином оцінив надані докази у сукупності та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності відбулося не за перебування в стані алкогольного сп'яніння, а лише за перебування з ознаками такого стану, є не більше ніж формальною підміною понять, яка не спростовує самого факту дисциплінарного порушення.
Згідно з Дисциплінарним статутом Національної поліції України, підставою для дисциплінарного стягнення є винна дія або бездіяльність, що порушує службову дисципліну, а саме: поведінка, яка суперечить посадовим обов'язкам, Присязі або етичним нормам, затвердженим для працівників поліції.
У випадку ОСОБА_1 службове розслідування підтвердило наявність об'єктивних ознак, характерних для алкогольного сп'яніння, що було задокументовано в присутності свідків та зафіксовано відповідним актом. Водночас позивачка не лише не надала переконливих доказів, які могли би спростувати ці обставини, а й відмовилася від проходження освідування. Відмова від проходження медичного огляду в ситуації, коли ознаки сп'яніння зафіксовані офіційно, розцінюється як обставина, що підтверджує факт дисциплінарного порушення.
Таким чином, довід про відсутність прямого формулювання складу проступку у вигляді «перебування у стані сп'яніння» замість «з ознаками сп'яніння» є лише спробою формального захисту, що не змінює суті вчинка, який суперечать вимогам службової дисципліни, дискредитує звання поліцейського та підриває авторитет органів поліції.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не містять переконливих аргументів, здатних спростувати належним чином встановлені під час службового розслідування обставини, які лягли в основу дисциплінарного стягнення, а також не впливають на правову оцінку дій позивачки та не заперечують висновків суду першої інстанції.
Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Кушнеренка Євгена Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.