Справа № 620/1445/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
16 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання Хімресурс" та Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання Хімресурс" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання Хімресурс" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 №7322/ж10/25-01-07-00.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.07.2023 № 7322/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 763365,78 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись частково з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просити скасувати останнє в частині відмовлених позовних вимог та прийняти постанову про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування позову апелянт зазначив, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області, при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі Наказу від №889-П від 21 квітня 2023 року не було дотримано вимоги статті 42 ПК України, а саме не відображено в електронному кабінеті платника інформацію щодо проведення перевірки, у вкладці вхідні повідомлення відсутні такі документи. На переконання позивача, ці порушення позбавили його права на належний захист своїх інтересів, що прямо суперечить законодавству. Апелянт зазначив, що оскільки контролюючим органом було порушено імперативні приписи податкового законодавства щодо надсилання наказу, повідомлення, акту та податкового повідомлення-рішення до електронного кабінету платника податку, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №7322/ж10/25-01-07-00 від 25 липня 2023 року.
Також апелянт зазначив, що податковим органом було порушено процедуру щодо строку прийняття податкового повідомлення-рішення.
Щодо нарахування пені апелянт зазначив, що 21 листопада 2022 року між SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина) та ТОВ "НВО Хімресурс" підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. З моменту набрання чинності цією Угодою грошові зобов'язання SK COMMODITIES S.R.O. перед ТОВ "НВО Хімресурс" за Контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022 року та грошові зобов'язання ТОВ "НВО Хімресурс" перед SK COMMODITIES S.R.O. за Контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022 року є виконаними у розмірі, зазначеному у п. 1.3. даної Угоди, та Сторони не є зобов'язаними по їх виконанню в частині, щодо якої здійснено залік зустрічних вимог за цією Угодою».
ГУ ДПС у Чернігівській області також подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні в цій частині. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач зазначив, що погоджується з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем до перевірки не надавались відомості щодо звернення до судових органів з позовною заявою до нерезидента ТОВ "Новохим Трейдинг" (Росія) про стягнення боргу по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021 року; не надавався висновок Міністерства економіки України щодо продовження строків розрахунків за контрактом №NHIM-0111 від 01.11.2021 року, укладений з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (Росія); не надавались підтверджуючі документи уповноважених органів, що засвідчують дію форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.04.2023 Головним управління ДПС у Чернігівській області прийнято наказ № 889-П, яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НВО Хімресурс" з 29.05.2023 тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2011 по 30.04.2023 з метою дотримання вимог валютного законодавства.
Вказаний наказ та повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01 були направленні рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача, однак поштове відправлення 1400606691809 було повернуто контролюючому органу 23.05.2023 за закінченням терміну зберігання.
Головним управління ДПС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "НВО Хімресурс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.11.2011 по 30.04.2023 при виконанні умов контрактів № HIMSK-2005 від 20.05.2022 та № NHIM-0111 від 01.11.2021.
Результати перевірки оформлені Актом від 06.06.2023 № 5618/Ж5/25-01-07-06-01, у висновках якого зазначено про порушення позивачем:
- частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", з урахуванням пункту 14 прим.2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", порушення строків надходження валютної виручки по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеному з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина), за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів, за операцією на суму 5200,0 євро на 21 день, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні;
- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 38061,90 євро по розрахункам за контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеним з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина);
- частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.03.2019 № 5 (зі змінами) щодо порушення строків надходження валютної виручки по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021 року, укладеному з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія), за операцією на суму 39557,00 дол. США на 173 дні;
- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 39557,00 дол. США по розрахункам за контрактом № NHIM-0111 від 01.11.2021 укладеному з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія).
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2023 № 7322/Ж10/25-01-07-00, яким позивачу за період з 23.11.2022 по 30.04.2023 по експортному контракту № HIMSK-2005 від 20.05.2022 та з 09.11.2022 по 30.04.2023 по експортному контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021 нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та ШС за порушення вимог валютного законодавства на суму 1 577 009,86 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.
Щодо процедури призначення та проведення перевірки позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені у ст.79 ПК України.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 42.4, 42.5 статті 42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «;Про електронні довірчі послуги".
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Згідно висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 (постанова від 21 лютого 2020 року), оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягає першочерговому дослідженню.
Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 ПК України)
Незважаючи на необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім.
Зазначене узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
При цьому, абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Судом встановлено, що 21.04.2023 Головним управління ДПС у Чернігівській області прийнято наказ № 889-П, яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НВО Хімресурс" з 29.05.2023 тривалістю 5 робочих днів за період з 01.11.2011 по 30.04.2023 з метою дотримання вимог валютного законодавства.
Вказаний наказ та повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01 були направленні рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача, однак поштове відправлення 1400606691809 було повернуто контролюючому органу 23.05.2023 за закінченням терміну зберігання.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що саме після 23.05.2023 позивач вважається таким, що належним чином ознайомлений з наміром контролюючого органу провести документальну позапланову виїзну перевірку до її початку, а отже після вказаної дати і відповідач набув законних повноважень на проведення спірного контрольного заходу.
Наведені обставини свідчать про дотримання контролюючим органом обов'язкових умов вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України щодо вручення платнику податків до початку перевірки оскаржуваного наказу, а також щодо початку проведення перевірки не раніше 30 календарного дня з дати надсилання копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 21.04.2023 № 27/Ж4/25-01-07-06-01.
Щодо вручення акту перевірки та строку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.
Відповідно до підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управління ДПС у Чернігівській області за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було складено Акт від 06.06.2023 № 5618/Ж5/25-01-07-06-01.
Вказаний акт був направлений рекомендованим листом з повідомлення про вручення за податковою адресою позивача, однак 10.07.2023 поштове відправлення 1400606752026 було повернуто контролюючому органу за закінченням терміну зберігання.
Згідно п. 86.8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному випадку відповідачем дотримано порядок направлення позивачу акту перевірки, а також строки винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.07.2023 № 7322/Ж10/25-01-07-00.
Доводи апелянта (позивача) в цій частині зазначені у апеляційній скарзі під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Щодо суті виявлених під перевірки порушень, колегія суддів зазначає наступне.
З преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так частиною 1 статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Відповідно до ч.1-3 статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Судом встановлено, що позивачу донараховано пеню у сумі 1 577 009,86 грн.
У Акті перевірки наведено висновки про порушення строків надходження валютної виручки по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеному з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина), за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів, за операцією на суму 5200,0 євро на 21 день, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні; прострочення дебіторської заборгованості в сумі 38061,90 євро по розрахункам за контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеним з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина); порушення строків надходження валютної виручки по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021 року, укладеному з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія), за операцією на суму 39557,00 дол. США на 173 дні; простроченння дебіторської заборгованості в сумі 39557,00 дол. США по розрахункам за контрактом № NHIM-0111 від 01.11.2021 укладеному з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази колегія суддів встановила наступне.
20.05.2022 між ТОВ "НВО Хімресурс" та нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (IVANSKA CESTA 30/В BRATISLAVA 821 04, SLOVAKIA) було укладено контракт № HIMSK-2005 щодо продажу хімічної продукції.
На виконання умов експортного контракту № HIMSK-2005 від 20.05.2022, ТОВ "НВО Хімресурс" здійснило поставку товару (стеарат цинку:СА8 № 557-05-1, стеарат кальцію) одержувачу товару нерезиденту PSChem SP. z о.о. (POLAND, 00-052, WARSAW, STR. SWIETOKRZYSKA 18-313), контрактоутримувач: SK COMMODITIES S.R.O.(ІVANSKA CESTA 30/B BRATISLAVA 821 04, SLOVAKIA) на загальну суму 73 261,90 евро згідно наступних МД:
-МД EK 10 АА №UA102020 /2022/001559 від 27.05.2022 на загальну суму 38061,90 евро, що становить за офіційним курсом НБУ 1 191 942,65 гри. (інвойс №HRSK-2022/01 від 26.05.2022). Граничний термін надходження валютної виручки за товар -22.11.2022;
- МД ЕК 10 АА № UA102020 /2022/001682 від 03.06.2022 а загальну суму 35200,00 евро, що становить за офіційним курсом НБУ 1101084,16 грн. (інвойс №HRSK-2022/02 від 03.06.2022). Граничний термін надходження валютної виручки за товар 29.11.2022.
Проте на виконання умов контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022 від нерезидента SK COMMODITIES S.R.O.(Словаччина) на розрахунковий рахунок ТОВ "НВО Хімресурс" № НОМЕР_1 в AT "А-БАНК", МФО 307770 надійшла оплата за товар (в призначенні платежу зазначено інвойс №HRSK-2022/02 від 03.06.2022) на загальну суму 35200,00 евро згідно наступних платіжних документів:
- № МЕ2212209986025 від 20.12.2022 в сумі 5195,00 евро, та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 201689,80 грн;
- № МЕ2212279986012 від 27.12.2022 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 388432,00 грн;
- № МЕ2212279986012 від 12.01.2023 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 392728,00 грн;
- № МЕ2302072570019 від 07.02.2023 в сумі 9995,00 евро та 5,00 евро утримано банком комісію, що становить за офіційним курсом НБУ 394045,00 грн.
В Акті перевірки контролюючий орган зазначив про порушення строків надходження валютної виручки по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022, укладеному з нерезидентом SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина), за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів, за операцією на суму 5200,0 євро на 21 день, за операцією на суму 10000,00 євро на 28 днів, за операцією на суму 20000,00 євро на 44 дні.
Суд першої інстанції, дослідивши долучені до матеріалів справи копії банківських виписок контрагента SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина) про перерахування коштів на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , правильно зазначив, що податковим органом невірно визначено дати надходження коштів за експортними операціями по контракту №HIMSK-2005 від 20.05.2022.
Так при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 порушено 180-денний термін розрахунків за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023, за операцією на суму 5200,00 євро на 17 днів за період з 30.11.2022 по 16.12.2022, за операцією на суму 10000,00 євро на 23 дні за період 30.11.2022 по 22.12.2022, за операцією на суму 20000,00 євро на 42 дні за період 30.11.2022 по 10.01.2023, сума пені нарахована контролюючим органом за вказаним контрактом становить 826253,47 грн.
Отже сума пені має становити: 681814,45 грн (за операцією на суму 38061,90 євро на 159 днів за період з 23.11.2022 по 30.04.2023), 10060,20 грн (за операцією на суму 5200,00 євро на 17 днів за період з 30.11.2022 по 16.12.2022), 26174,74 грн (за операцією на суму 10000,00 євро на 23 дні за період 30.11.2022 по 22.12.2022), 95594,69 грн (за операцією на суму 20000,00 євро на 42 дні за період 30.11.2022 по 10.01.2023), разом 813644,08 грн.
У зв'язку з наведеними обставинами суд дійшов висновку про протиправне нарахування контролюючим органом пені за контрактом № HIMSK-2005 від 20.05.2022 в сумі 12609,39 грн.
Доводи позивача про те, що 21 листопада 2022 року між SK COMMODITIES S.R.O. (Словаччина) та ТОВ "НВО Хімресурс" підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог. З моменту набрання чинності цією Угодою грошові зобов'язання SK COMMODITIES S.R.O. перед ТОВ "НВО Хімресурс" за Контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022 року та грошові зобов'язання ТОВ "НВО Хімресурс" перед SK COMMODITIES S.R.O. за Контрактом №HIMSK-2005 від 20.05.2022 року є виконаними у розмірі, зазначеному у п. 1.3. даної Угоди, та Сторони не є зобов'язаними по їх виконанню в частині, щодо якої здійснено залік зустрічних вимог за цією Угодою», не приймає до уваги, оскільки такі обставини не були підставою позову і заяви про зміну підстав позову відповідно до вимог статті 47 КАС України позивач не подавав, тому, відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Також судом встановлено, що 01.11.2021 між ТОВ "НВО Хімресурс" та нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (м. Москва, проїзд Електролітний, буд.1, кв./офіс Є3П, росія) було укладено контракт № NHIM-0111 від щодо продажу хімічної продукції.
На виконання умов експортного контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021, позивач здійснив поставку товару (стеарат кальцію) нерезиденту ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія) на суму 39557,00 доларів США згідно МД ЕК 10 АА № UA102180/2021/011390 від 09.11.2021, що становить за офіційним курсом НБУ 1031670,29 грн. Граничний термін надходження валютної виручки за товар - 08.11.2022.
В Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що оплата за товар на виконання умов контракту № NHIM-0111 від 01.11.2021 від нерезидента ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія) на розрахунковий рахунок позивача не надходила.
У позовні заяві та апеляційній скарзі позивач наполягав на наявність підстав для застосування до спірних правовідносин норми пункту 1-1 Постанови Правління Національного Банку України від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» в редакції Постанови Національного Банку України №71 від 30.05.2023.
Постановою Правління Національного Банку України від 30.05.2023 №71 внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», а саме доповнено новим пунктом 1-1, яким тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб'єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).
Колегія суддів зазначає, що пунктом 1-1 Постанови НБУ № 67 врегульовано виключно зупинення перебігу граничних строків розрахунків, натомість відповідальність за порушення граничних строків розрахунків передбачена частиною п'ятою статі 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», в яку жодних змін у зв'язку з введення воєнного стану не вносилось.
Однак, в разі припинення перебігу граничних строків розрахунків, платник фактично не порушує такі строки, а відповідно у контролюючого органу відсутні і підстави для застосування відповідальності у вигляді пені, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
При цьому відсутність підстав для застосування відповідальності та звільнення від відповідальності є різними за правовою природою поняттями, та які не підлягають ототожненню.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
У рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України визначив за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Також Конституційний Суд України у вказаному рішенні від 09.02.1999 №1-рп/1999 визначив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Тобто в нормативно правовому акті, який пом'якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, повинно бути прямо зазначено про його зворотню дію в часі.
І хоча, як вже зазначено вище, пунктом 1-1 Постанови НБУ № 67 не врегульовано відповідальність за порушення граничних строків розрахунків, однак зупинення перебігу граничних строків розрахунків безпосередньо стосується відповідальності у вигляді пені передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», що є ключовим у спірних правовідносинах.
Слід зазначити, що пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67, який набрав чинності 01.06.2023, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Тобто, на правовідносини щодо застосування відповідальності у вигляді пені, які відбулись до 01.06.2023 пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 не розповсюджується.
Аналогічна правова позиція наведена у Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі № 320/5391/23.
Зокрема у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що пункт 1-1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 не має зворотної дії в часі і його положення не розповсюджуються на застосування (нарахування) пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, якщо такі порушення виявлено та пеню нараховано (застосовано) до моменту набрання чинності пунктом 1-1 Постанови № 67, а саме до 01.06.2023.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених постановах Верховного Суду.
В даній справі, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем порушення строків надходження валютної виручки по контракту №NHIM-0111 від 01.11.2021, укладеному з нерезидентом ТОВ "Новохим Трейдинг" (росія), було виявлено 06.06.2023, а пеню в сумі 750 756,39 грн. нараховано 25.07.2023, тобто після набрання чинності пунктом 1-1 Постанови № 67.
Отже податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 25.07.2023 № 7322/ж10/25-01-07-00 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 763 365,78 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційних скарг та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об'єднання Хімресурс" та Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2025 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: А.Ю. Коротких
Є.О. Сорочко