Справа № 346/393/25
Провадження № 2/346/870/25
10 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Калинюка О.П.
з участю секретаря Насадик В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,
в обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.10.2024 року доведено вину відповідача в тому, що 02.01.2024 року позивачка, зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет», на веб-сайт «Crazy-hero.com», побачила посилання на публікацію, в якій зазначалась інформація щодо продажу колекційного видання «Baldur's Gate 3 Collector Edition PC», та вирішила його придбати. З цією метою позивачка залишила заявку на вказаному веб-сайті про придбання цього товару, зазначивши свої анкетні дані, номер мобільного телефону та адресу доставки. Побачивши заявку позивачки, у відповідача виник протиправний умисел на заволодіння її грошовими коштами, реалізовуючи який, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, умисно, повторно, відповідач, не маючи наміру продажу зазначеного колекційного видання, під час листування за допомогою мобільного застосунку «Telegram» (абонентський номер « НОМЕР_1 ») взяв на себе зобов?язання по оформленню покупки товару та повідомив позивачку, що за вказаний товар необхідно перерахувати грошові кошти у якості передоплати в сумі 8 636 грн. на банківський рахунок АТ «А-банк» № НОМЕР_2 , та запевнив, що після надходження грошових коштів товар буде відправлено на адресу доставки, вказану позивачкою. Після цього остання, будучи введеною в оману відповідачем щодо продажу вказаного колекційного видання, добровільно перерахувала на зазначений банківський рахунок грошові кошти у вищевказаній сумі в якості передоплати, однак, відповідач вказаний товар потерпілій не відправив, а отриманими грошовими коштами заволодів та розпорядився на власний розсуд, завдавши позивачці майнову шкоду на суму 8 636 грн.
Вказаними діями відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає у її постійних переживаннях за своє майно, порушенні сну, швидкій втомлюваності, дратівливості. Все це призвело до негативних змін у її житті.
Тому позивачка, посилаючись на положення статей 1166, 1167 ЦК України, вважає, що має право на відшкодування завданої їй майнової шкоди в зазначеному розмірі та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. і просить стягнути ці відшкодування з відповідача на її користь.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, 08.04.2025 до суду надійшла її заява, подана 07.04.2025 року через підсистему «Електронний суд», в якій вона просить задовольнити позов та розгляд справи проводити без її участі (а. с. 59).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи належно повідомлявся, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч.1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторона позивача згідна із таким порядком судового розгляду.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.10.2024 року, ухваленим у справі № 346/2523/24, доведено вину відповідача в тому, що 02.01.2024 року позивачка, зайшовши до всесвітньої мережі загального доступу «Інтернет» на веб-сайт «Crazy-hero.com», побачила посилання на публікацію, в якій зазначалась інформація щодо продажу колекційного видання «Baldur's Gate 3 Collector Edition PC», та вирішила його придбати. З цією метою позивачка залишила заявку на вказаному веб-сайті про придбання цього товару, зазначивши свої анкетні дані, номер мобільного телефону та адресу доставки. Побачивши заявку позивачки, у відповідача виник протиправний умисел на заволодіння її грошовими коштами, реалізовуючи який, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, умисно, повторно, відповідач, не маючи наміру продажу зазначеного колекційного видання, під час листування за допомогою мобільного застосунку «Telegram» (абонентський номер « НОМЕР_1 ») взяв на себе зобов?язання по оформленню покупки товару та повідомив позивачці, що за вказаний товар необхідно перерахувати грошові кошти у якості передоплати в сумі 8 636 грн. на банківський рахунок АТ «А-банк» № НОМЕР_2 та після надходження грошових коштів товар буде відправлено на адресу доставки, вказану позивачкою, після чого остання, будучи введеною в оману відповідачем щодо продажу вказаного колекційного видання, добровільно перерахувала на зазначений банківський рахунок грошові кошти у вищевказаній сумі в якості передоплати, однак, відповідач вказаний товар потерпілій не відправив, а отриманими грошовими коштами заволодів та розпорядився на власний розсуд, завдавши позивачці майнову шкоду розмірі 8 636 грн., вчинивши злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України (а. с. 8-18).
Відповідно до частини 7 статті 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Згідно з правилами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, враховуючи визначений ч. 6 ст. 82 ЦПК України принцип обов'язковості обвинувального вироку суду у питанні вини відповідача у вчиненні вказаного злочину, позивачка в силу того, що цивільний позов у рамках вищевказаного кримінального провадження не заявлявся, обґрунтовано звернулася до суду із даним позовом у порядку цивільного судочинства про відшкодування шкоди, завданої злочинними діями відповідача, і саме він має нести відповідальність за завдану позивачці майнову та моральну шкоди.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Складовими для настання відповідальності за завдання шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина. Перераховані підстави для деліктних зобов'язань є обов'язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року, винесеній у справі № 197/1330/14, вказано, що причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.
Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.
На підставі наведеного суд вважає, що позивачка як особа, якій завдано майнової шкоди діями відповідача, має право на відшкодування завданої їй майнової шкоди в розмірі 8 636 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини, вказані в п.9 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, а саме характер та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) а також стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Враховуючи встановлені судом обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги, що в суду відсутні відомості про відшкодування відповідачем позивачці будь-якої шкоди, а також позицію позивачки, яка заперечує будь-яке відшкодування відповідачем, розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок вчинення відповідачем злочину, суд визначає як 5 000 грн.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву подано до суду 22.01.2025 року, квитанції про сплату позивачкою судового збору відсутні.
Відповідно до змісту ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році становить 3028 гривень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки однією з вимог позивачки є відшкодування завданої майнової шкоди, вона звільнена від обов'язку сплатити судового збору за цією вимогою.
Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі, від сплати якого звільнена позивачка.
Отже, за вимогу про стягнення майнової шкоди, яка є позовною вимогою майнового характеру, в розмірі 8 636 грн. підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (8 636 грн. х 1%, але не менше 0,4 вказаного розміру), а за вимогу про стягнення моральної шкоди, яка є позовною вимогою немайнового характеру, в розмірі 20 000 грн. - 1 211 грн. 20 коп. (3028 х 0,4).
Оскільки стороною позивача заявлено дві позовні вимоги (майнового і немайнового характерів) та не сплачено судові збори за них, то цей платіж в загальному розмірі 2 422, 40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України у зв'язку з повним задоволенням вимоги майнового характеру та частковим задоволенням вимоги немайнового характеру.
На підставі викладеного, ст. ст. 11, 22, 1166, 1167 ЦК України, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4, п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в розмірі 8 636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в загальному розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 15.04.2025 року.
Суддя: Калинюк О. П.