17 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 404/4821/24
(суддя Павелко І.Л., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2025 року у справі №404/4821/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 29 травня 2024 року звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому, просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 00019771 від 15.05.2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2025 року позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що порушення, які вказуються в оскаржуваній постанові було зафіксовано під час використання транспортних засобів орендарем, тобто ТОВ «АГРОЛІН», при цьому враховуючи те, що у пунктах 65-71 постанови Верховного Суду від 06 липня 2023 року в справі №560/514/22 викладено висновок про те, що на власника транспортного засобу у разі передачі права керування транспортним засобом іншій особі, не покладається обов'язок з оформлення тимчасового реєстраційного талону, позов підлягає задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що згідно з постановою серії АА № 00019771 від 15.05.2024 року, 15.05.2024 року о 13 год. 23 хв. за адресою Н-14, км 232 + 365, Миколаївська область, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 19,426% (2.234 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, чим порушив ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с.17).
В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь. Відстань між вісями 1-2: 3580 мм; 2-3: 6000 мм; 3-4: 1320 мм; 4-5: 1290 мм. Навантаження на вісь 1 - 7200 кг, 2- 16350 кг, 3 - 6000 кг, 4 - 5900 кг, 5- 5900. - загальна маса - 41450 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: навантаження на одиночну вісь - 13734 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00019771/ (ідентифікатор доступу: 3SYROsOFPJHoB), що підтверджується копією постанови.
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем встановлено, що навантаження на одиночну вісь з урахуванням похибки становить 13734 кг (а.с.17).
Враховуючи те, що навантаження на одиночну вісь з урахуванням похибки становить 13734 кг, при дозволеній 11,5 тон, що свідчить про перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження на одиночну вісь на 19,426 % (2,234 тон), суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем допущено правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, а відтак відповідач обґрунтовано притягнув позивача до адміністративної відповідальності, як наслідок у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки постанови Верховного Суду від 06 липня 2023 року в справі № 560/514/22 згідно з якими, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , позивач є власником транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.19).
Зважаючи на те, що позивач є власником транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також те, що фіксація правопорушення за яке позивача притягнуто до відповідальності постановою серії АА № 00019771 від 15.05.2024 року зафіксовано працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки постанови Верховного Суду від 06 липня 2023 року в справі № 560/514/22 не можуть застосовуватися до спірних відносин.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2025 року у справі №404/4821/24 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 17 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва