17 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2104/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурка Станіслава Сергійовича , Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурка Станіслава Сергійовича , Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить:
Визнати бездіяльність Головного державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурка Станіслава Сергійовича протиправною.
Зобов'язати Головного державного виконавця Шевченківського відділу ДВС м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурка Станіслава Сергійовича виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , які було внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74119484 від 12.02.2024.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відомостей відносно позивача в Єдиному реєстрі боржників, однак, відповідач будь-яких дій щодо виключення відомостей не вчиняє.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2104/25 Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
У відповідності до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 13.04.2023 по справі № 553/758/23 затверджено угоду про визнання винуватості від 30.03.2023 укладену між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 . Визнати ОСОБА_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою 204 КК України, і призначено їй покарання за частиною першою статті 204 КК України у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів. Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в сумі 1510,24грн. Речові докази: - Medoed Hookah Tobacco Halls Sofe line 158 шт., Honey Badger 6 шт, Adalya Tobacco Premium Hookah Tobacco 60 шт., Daim Hookah Tobacco 20 шт., Jibiar Premium Hookah Tobacco 40 шт., Jibiar Premium Hookah Tobacco 222 шт., Adalya Tobacco Premium Hookah Tobacco 196 шт., Daim Hookah Tobacco 94 шт., 420 Light 13 шт, 420 Light Tobacco 55 шт., CULTt Hookah Tobacco 26 шт., Molfar Virginia 31 шт., Molfar CILL 45 шт., ORWELL 119 шт., ELFBAR 1500 DISPOSABLE POD 12 шт., які знаходяться в СУ ГУНП в Полтавській області знищити. Скасовано арешт на майно накладений ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 16.03.2023.
На підставі виконавчого листа №553/758/23 виданого 21.08.2023 Ленінським районним судом міста Полтави про конфіскацію та знищення незаконно виготовлених товарів головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурко С.С. 12.02.2024 винесено постанову про відкриття ВП № 74119484, боржник - ОСОБА_1 .
У зв'язку із відкриттям ВП № 74119484 відомості відносно ОСОБА_1 внесені до Єдиного реєстру боржників.
На звернення позивача 12.12.2024 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою щодо виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, листом від 06.01.2025 № 74 повідомлено, що частиною першою статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Згідно даних АСВП на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 74119484 з примусового виконання виконавчого листа № 553/758/23 виданого Октябрським районним судом м. Полтави про конфіскацію та знищення незаконно виготовлених товарів. 12.02.2024, керуючись статтями 3, 4. 24, 25. 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно з якою відомості про боржника автоматично потрапляють до Єдиного реєстру боржників. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Водночас в АСВП по виконавчим провадженням з конфіскації, не наділяє державного виконавця технічною можливістю вилучити боржника з Єдиного реєстру боржників у відкритому виконавчому провадженні. Відповідно до пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 985, знищення проводиться на підприємствах, що відібрані міжрегіональними управліннями Мін'юсту відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Знищення невеликих за обсягом партій алкогольних напоїв, спирту етилового (не більше ніж 100 літрів), тютюнових виробів (не більше ніж 50 пачок) може проводитися комісією. Після укладення Східним міжрегіональним управлінням Міністерством юстиції договору з вищевказаною організацією, тютюнові вироби буде знищено, про що буде повідомлено додатково.
Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1403-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).
Приписами статті 9 Закону №1404-VIII визначено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (частина перша).
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення (частина друга статті 9 Закону №1404-VIII).
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 9 Закону №1404-VIII).
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (частина дев'ята).
Аналогічні норми передбачені Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), відповідно до пункту другого розділу І якого, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Так, згідно з пунктами шостим, сьомим розділу Х Положення №2432/5 система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: 1) про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
У разі скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. У разі відновлення виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників.
Аналізуючи вищенаведені приписи Закону №1404-VІІІ та Положення №2432/5 слід дійти висновку про те, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників.
Водночас за встановлених обставин даної справи виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників повинно бути наслідком фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації вилученого майна, за яким винесено постанову суду.
Разом з тим, мета ведення Єдиного реєстру боржників полягає саме в оприлюдненні в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Таким чином, в разі відсутності у особи невиконаних майнових зобов'язань та необхідності збереження її майна з метою виконання зобов'язання за рішенням суду така особа не повинна перебувати в Єдиному реєстрі боржників з огляду на мету його ведення.
Як встановлено судом, позивач внесений до Єдиного реєстру боржників з огляду на відкриття Шевченківським Відділом ДВС м. Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.02.2024 виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №553/758/23 виданого Ленінським районним судом м.Полтави 21.08.2023, про конфіскацію та знищення незаконно виготовлених товарів.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №1404-VIII боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Так, боржником у виконавчому листі №553/758/23 виданому Ленінським районним судом м.Полтави 21.08.2023 значиться ОСОБА_1 .
Проте, суд зазначає, що в силу вимог частини першої статті 62 Закону №1404-VIII виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, відповідні дії на виконання рішення суду щодо конфіскації майна повинен вчинити виключно орган державної виконавчої служби.
При цьому у позивача відсутні жодні зобов'язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання рішення в частині конфіскації та знищення майна, і безпосереднє виконання рішення в цій частині не залежить від його волі, оскільки він не має правових підстав розпорядитися конфіскованим майном, що вилучене в нього в межах виконавчого провадження, в тому числі здійснити його знищення, та взагалі не має до нього доступу.
Разом з тим, тривале невиконання рішення щодо конфіскації майна за відсутності обов'язку позивача у його виконанні зумовлює наявність відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників.
При вирішені цього спору суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначив, що діяльність правотворчих і правозастосовчих органів держави має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Оскільки у ОСОБА_1 відсутні зобов'язання щодо вчинення дій, спрямованих на виконання вироку суду в частині конфіскації та в подальшому знищенні, а такі зобов'язання покладені виключно на орган державної виконавчої служби, позивач не може бути боржником у контексті частини другої статті 15 Закону 1404-VIII.
При цьому законність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2024 №74119484, у якій ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні, суд під сумнів не ставить.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявність інформації щодо позивача в Єдиному реєстрі боржників при відсутності положень законодавства, що передбачають можливість її виключення у зв'язку з тривалим невиконанням органом державної виконавчої служби вироку суду в частині конфіскації майна, не є пропорційним заявленій в законодавстві легітимній меті.
Таким чином, виходячи з принципу юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права, враховуючи відсутність у позивача реального обов'язку з виконання вироку суду при наявності такого обов'язку виключно у органу державної виконавчої служби, права позивача не повинні обмежуватись шляхом наявності відомостей про нього в Єдиному реєстрі боржників. При цьому, такі відомості не відповідають дійсним обставинам (алкогольні напої вилучені).
Як наслідок, відомості щодо позивача мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників.
При цьому можливість виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення прямо передбачена пунктом 23 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства, та беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача виключити позивача з Єдиного реєстру боржників.
Враховуючи вищенаведене, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 139, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жмурка Станіслава Сергійовича (пров. Стешенка, 6, м. Полтава), Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34963066, пров. Стешенка, 6, м.Полтава) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.
Зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , які було внесено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 74119484 від 12.02.2024.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко