17 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/3863/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати ГУПФ України в Полтавській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства соціальної політики України.
17.04.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому міститься клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2229/25.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. При цьому у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Спір у цій справі стосується обчислення пенсії позивача відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.01.2025.
Так, відповідач на підставі статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" обчислив пенсію позивача з 01.01.2025 з урахуванням коефіцієнтів до суми перевищення максимального розміру пенсії, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність.
Суд встановив, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі №320/2229/25 щодо оскарження абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Визначаючись щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25, суд враховує, що відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тож розгляд справи №320/2229/25, в межах якої суд вирішує питання про правомірність окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, не перешкоджає розгляду по суті цієї справи, оскільки на дату проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача згадана постанова Уряду була чинною.
Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 зазначила, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отож факт оскарження у судовому порядку окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 не впливає на можливість вирішення судом спору у цій справі та не зумовлює підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/2229/25.
А тому у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зупинення провадження у справі №440/3863/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Олександр КУКОБА