16 квітня 2025 року Справа № 280/2773/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646)
Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, проспект Праці, буд.16, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 45291657)
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про зобов'язання вчинити певні дії,
11.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач-1), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) (далі - відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - відповідач-3), в якій позивач просить:
зобов'язати відповідача 1 штрафи за порушення ПДР за постановами від 06.01.2025 № 5АВ / 8885425, № 5АВ / 8885435 та від 07.01.2025 № 5АВ / 8887683 № 5АВ / 8887739, які були виписані на машину VOLKSWAGEN JETTA з номерним знаком НОМЕР_3 зняти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати відповідача 2 обміняти посвідчення водія НОМЕР_4 на нове без складення теоретичного та практичного іспитів;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з п.4, ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Разом з цим, за приписами ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, позивачеві слід привести позовні вимоги у відповідність до положень статті 5 КАС України.
Крім того, позивач в позовній заяві зазначає в якості відповідача 3- ОСОБА_2 та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Крім того, питання розподілу судових витрат не є вимогою адміністративного позову, яка направлена на захист порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів позивача.
Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити відповідачів по справі та зміст позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти відповідача 1 та відповідача2; поштовий індекс відповідача 3.
Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позову та доданих доказів позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 2 Закону України “Про судовий збір» платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлена ставка судового збору у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача 1 штрафи за порушення ПДР за постановами від 06.01.2025 № 5АВ / 8885425, № 5АВ / 8885435 та від 07.01.2025 № 5АВ / 8887683 № 5АВ / 8887739, які були виписані на машину VOLKSWAGEN JETTA з номерним знаком НОМЕР_3 зняти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що свідчить про подання позову з 4 окремими вимогами майнового характеру.
Оскільки кожне таке рішення є окремим предметом спору, то позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з вимогами майнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 3875,84 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (зобов'язати відповідача 2 обміняти посвідчення водія НОМЕР_4 на нове без складення теоретичного та практичного іспитів), за яку належало сплатити судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 4844,80 грн.
При цьому, до позовної заяви додано квитанцію від 27.03.2025 № 0610-0151-2938-3189 на суму 1211,20 грн.
Проте, судом встановлено, що сума судового збору за вказаним документом не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України у межах даної адміністративної справи, так як за вказаним платіжним документом судовий збір зараховано в межах іншої адміністративної справи, а саме №280/2270/25.
Отже, вказаний фіскальний чек позивачем вже було надано до Запорізького окружного адміністративного суду разом із іншою позовною заявою, що виключає можливість її врахування як доказу сплати судового збору у даній адміністративній справі.
Суд також зазначає, що Законом України “Про судовий збір» не передбачено можливості зарахування коштів, сплачених у якості судового збору по справі, що не поверталися із відповідного бюджету після сплати банком, як таких, що надають право на розгляд повторно заявлених позовних вимог цього ж позивача, але уже по іншій справі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.09.2019 року у справі №809/1092/18.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно до статті 169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд.3, код ЄДРПОУ 40108646), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) (49041, м. Дніпро, проспект Праці, буд.16, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 45291657), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1. Уточненої позовної заяви: із приведенням позовних вимог у відповідність до положень статті 5 КАС України та уточненням відповідачів у справі;
зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти відповідача 1 та відповідача2; поштовий індекс відповідача 3.
2. Власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
3. Доказів сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн, оформленого відповідно до вимог законодавства.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя О.В.Конишева