17 квітня 2025 року Справа № 280/1785/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 083950023336 від 17.12.2024;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 15.10.2024, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.10.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», до якої долучив усі необхідні документи. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням у Волинській області та винесено рішення № 083950023336 від 17.12.2024, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Позивач наголошує, що право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі чи прийнятих рішень окупаційної влади. За наведених підстав вказує, що неможливість пенсійного органу отримати відповідну інформацію в умовах воєнного стану не є обґрунтованою підставою позбавлення позивача права на пенсію. Відтак позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
31.03.2025 до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у яких зазначено, що орган, що призначає пенсію, здійснює призначення (поновлення) пенсії громадянам України, які проживали на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, після надходження документів про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії органами пенсійного забезпечення РФ. Позивачем до Управління не було надано жодного документу, в якому зазначено, що пенсійні виплати в РФ припинено. У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, що призвело до розірвання дипломатичних відносин з РФ запит паперової пенсійної справи та атестату про припинення виплати пенсії в АР Крим зробити на цей час неможливо, оскільки територія півострову окупована. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
01.04.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, зі змінами, внесеними Законом України від 25.04.2024 № 3674-ІХ, передбачено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи позивач зареєстрований в с. Руч'ї, Роздольненського району, АР Крим з 19 липня 2012 року. ОСОБА_1 місце реєстрації не змінював та не має статусу внутрішньо переміщеної особи. Водночас заява про призначення пенсії від 15 жовтня 2024 року подана Позивачем не містить інформації, що він не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації та жодних письмових доказів про даний факт, до заяви не додано. Оскільки щодо позивача відсутнє повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, то для призначення пенсії по віку та відповідно задоволення позовних вимог відсутні підстави.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 17.03.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області; витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 (заява з доданими до неї матеріалами, які подавалися позивачем для вирішення питання про призначення пенсії) та інші докази, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
15.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії. Заяву та долучені до неї документи були отримані пенсійним органом, що підтверджується розпискою-повідомленням від 15.10.2024 за №6235.
Листом від 22.10.2024 № 0300-0303-9/62507 ГУ ПФУ у Волинській області звернулося до ГУ ПФУ в Запорізькій області, у якому зазначило, що до управління 15.10.2024 за призначенням пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся гр. ОСОБА_1 , якому призначено пенсію з 15.10.2024; у зв'язку з невірним визначенням дати права на призначення пенсії просило доопрацювати ЕПС та здійснити призначення пенсії з 01.10.2024.
23.10.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії. На вказаній заяві зазначено (дослівно): «Прошу повернути пенсія з дня народження, оскільки проживаю на території, де ведуться бойові дії. Раніше ніяких виплат із інших держав не отримував».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №083950023336 від 28.10.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 від 23.10.2024 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю правових підстав згідно абзацу 3 п. 1.7 Порядку № 22-1, оскільки відсутній документ про фактичне місце проживання.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.11.2024 № 0800-0306-9/100417, адресованим ГУ ПФУ в Донецькій області та ГУ ПФУ в Харківській області, просило повернутись до розгляду заяви № 6387 від 23.10.2024 щодо перерахунку пенсії «Допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами». Заява ОСОБА_1 опрацьовувалась за принципом «єдиної черги» спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, перевірку здійснено спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Просило переглянути рішення від 28.10.2024 та опрацювати перерахунок згідно Закону № 2981 з урахуванням статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 06.12.2024 № 0300-0303-9/73018 повідомлено ГУ ПФУ в Запорізькій області, що управління не підтримує позицію Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка викладена в листі №0800-0305-9/101975 від 08.11.2024. Відповідно до матеріалів ЕПС ОСОБА_1 зареєстрований на території Автономної Республіки Крим з 19.07.2012, з 2007 року фактично проживає в м.Запоріжжя та з 22.01.2007 по даний час постійно працює у ВАТ «Запоріжжяобленерго». Листом управління соціального захисту населення по Дніпровському району Запорізької міської ради від 02.05.2018 №07.08/3105 заявнику відмовлено у взятті на облік ВПО, оскільки заявник перемістився до м. Запоріжжя у січні 2007 року. При повторному розгляді документів встановлено, що відповідно заяви від 23.10.2024 проведено перерахунок пенсії із врахуванням норм пункту 14-6.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, що проживає/проживала на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій території з 05.10.2022, в якій наявна інформація про неотримання від інших держав ніяких виплат. Враховуючи вказане та з урахуванням пункту 4.7. Порядку № 22-1 на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, рішення прийнято згідно норм чинного законодавства.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.12.2024 № 0800-0305-9/112885 повідомлено ГУ ПФУ у Волинській області, що при перевірці ЕПС ОСОБА_1 встановлено, що заявник має реєстрацію в с. Руч'ї, Роздольненського р-ну, АР Крим з 19.07.2012. Жодних документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії за місцем реєстрації (АР Крим) до заяви не додано. Запит паперової пенсійної справи та атестату про припинення виплати пенсії в АР Крим зробити на цей час неможливо, оскільки територія півострову окупована. Інші нормативно-правові документи, які регулюють порядок виплат пенсій громадянам, які отримували пенсію в АР Крим після 20.02.2014 - відсутні. Вважає, що на теперішній час на підставі чинного законодавства, надані заявником документи не дають йому право на отримання пенсії в Україні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №083950023336 від 17.12.2024 за результатами звернення ОСОБА_1 від 15.10.2024 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 20.12.2024 № 0300-0303-9/76314 повідомлено ГУ ПФУ в Запорізькій області, що Управління погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка викладена в листі №0800-0305-9/112885 від 10.12.2024. Справа опрацьована, рішення про відмову долучено до матеріалів справи.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №083950023336 від 17.12.2024 про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право на пенсію в Україні є конституційним правом громадянина України.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Аналізуючи зазначені норми права, суд доходить висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30.01.2020 у справі №489/5194/16-а та від 30.09.2021 у справі № 540/4060/20.
У статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з положеннями статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Сторонами не заперечується, що позивач громадянин України, на час звернення до органів Пенсійного фонду України, досяг 62 років, на час звернення із заявою про призначення пенсії (15.10.2024) мала достатній страховий стаж (32 роки), у зв'язку з чим Головним управлінням у Волинській області було призначено пенсію за віком (відповідно до листа від 22.10.2024 № 0300-0303-9/62507).
Разом з тим, надалі відповідачем було встановлено безпідставне, на його думку, призначення пенсії у зв'язку з відсутністю повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, у зв'язку з чим прийнято рішення №083950023336 від 17.12.2024.
При цьому відповідач керувався інформацією, викладеною Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області в листі від 10.12.2024 № 0800-0305-9/112885, яким було повідомлено, що заявник має реєстрацію в с. Руч'ї, Роздольненського р-ну, АР Крим з 19.07.2012, проте жодних документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії за місцем реєстрації (АР Крим) до заяви не додано. Крім того, запит паперової пенсійної справи та атестату про припинення виплати пенсії в АР Крим зробити на цей час неможливо, оскільки територія півострову окупована.
Суд не погоджується із зазначеними висновками пенсійного органу з огляду на таке.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 1.5 розділу І Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №234.
Згідно з пунктом 1.8 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Розділ ІІ Порядку №22-1 визначає перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. При цьому пунктом 2.1. Порядку №22-1 не передбачений обов'язок на подання такого документа громадянином України при призначенні (поновленні) пенсії як атестат про припинення виплати пенсії.
Відповідно до підпункту 9 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу, що призначає пенсію, в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (для осіб, зазначених у пункті 14-4 розділу XV Закону).
Водночас за пунктом 4.12 Порядку № 22-1 при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем фактичного проживання пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем фактичного проживання.
Згідно з абзацом десятим пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати (пункт 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV).
За наведеного вище суд зазначає, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
Крім того, суд бере до уваги, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, який діє на момент розгляду цієї справи. Акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень з призначенням до Російської Федерації, тому позивач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу Російської Федерації відповідний запит та отримати підтвердження виплати чи припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду Російської Федерації.
З огляду на викладене, відсутність інформації про припинення виплати пенсії не може бути підставою для відмови у призначенні, поновленні виплати пенсії за новим місцем проживання пенсіонера. Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у постанові від 17.09.2024 у справі №580/3576/22.
Суд також враховує, що згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Однак, у ході розгляду справи пенсійний орган не подав жодних доказів та на навів жодних аргументів на підтвердження правомірності дій з приводу нереалізації управлінської функції у порядку наведеної норми. Так, суд встановив, що дійсно в заяві про призначення пенсії від 15.10.2024 відсутнє повідомлення позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, проте такий недолік є підставою для повернення заяви на дооформлення, а не підставою для відмови у призначенні пенсії.
Реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.
Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що після отримання від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листа №0800-0305-9/101975 від 08.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 06.12.2024 № 0300-0303-9/73018 повідомило ГУ ПФУ в Запорізькій області про незгоду з позицією щодо відсутності підстав для призначення пенсії. Відповідач зазначив, що при повторному розгляді документів встановлено, що відповідно заяви від 23.10.2024 проведено перерахунок пенсії із врахуванням норм пункту 14-6.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як особі, що проживає/проживала на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій території з 05.10.2022, в якій наявна інформація про неотримання від інших держав ніяких виплат.
Разом з тим, лише після отримання листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.12.2024 № 0800-0305-9/112885, у якому було вказано про відсутність документів, які містять інформацію про припинення виплати пенсії або про неотримання пенсії за місцем реєстрації (АР Крим), доводам про що суд надав оцінку раніше, відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії.
При цьому безпідставність перегляду пенсійної справи ОСОБА_1 призвела до погіршення правового становища позивача, оскільки йому вже було призначено пенсію за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, про що зазначено відповідачем у листі від 22.10.2024 № 0300-0303-9/62507 (рішення про призначення пенсії відсутнє в матеріалах пенсійної справи), проте надалі відповідач вирішив відмовити в призначенні пенсії, що покладає на позивача надмірний тягар, що не враховано відповідачем.
Суд підсумовує, що вказана у листі ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.12.2024 № 0800-0305-9/112885 така підстава для перегляду пенсійної справи ОСОБА_1 , як відсутність та неможливість отримання пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації, не є обґрунтованою та не може бути підставою для відмови в призначенні пенсії, а беручи до уваги відсутність в заяві про призначення пенсії від 15.10.2024 (за результатом розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення №083950023336 від 17.12.2024) повідомлення позивача про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, відповідач повинен був з'ясувати такі відомості безпосередньо у позивача до прийняття оскарженого рішення або повернути заяву на дооформлення (з урахуванням повноважень, встановлених у пункті 4.2 Порядку №22-1), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про передчасність прийняття відповідачем рішення №083950023336 від 17.12.2024, тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд зазначає, що інформація, зазначена ОСОБА_1 у заяві про призначення пенсії від 23.10.2024 (допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами) про неотримання від інших держав жодних виплат не впливає на розгляд Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області заяви від 15.10.2024, оскільки заява від 23.10.2024 опрацьовувалась за принципом «єдиної черги» спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, перевірку здійснено спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та за результатами розгляду заяви від 23.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення №083950023336 від 28.10.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв'язку з відсутністю правових підстав згідно абзацу 3 п. 1.7 Порядку № 22-1, оскільки відсутній документ про фактичне місце проживання.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, суд враховує наступне.
За змістом частини четвертої статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Адміністративний суд надає оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, виключно з огляду на зміст такого рішення.
Суд враховує, що відсутність повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації на момент подання заяви не перешкоджало відповідачу з'ясувати такі відомості безпосередньо у позивача до прийняття оскарженого рішення, проте з'ясування таких обставин відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, і суд не може перебирати на себе таку функцію та здійснювати розрахунок страхового стажу особи та визначати його достатність для призначення пенсії.
У постанові від 26.09.2023 у справі № 420/5833/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
Тобто, у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим обраний позивачем спосіб захисту, вважає його таким, що відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а саме зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 15.10.2024, з урахуванням висновків суду.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про передчасність прийняття відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 04.03.2025 № 5650-9502-8977-9414 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295, 382 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 17.12.2024 №083950023336 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, місцезнаходження: Київський Майдан, буд.6, м.Луцьк, 43027; код ЄДРПОУ 13358826.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.04.2025.
Суддя К.В.Мінаєва