17 квітня 2025 року Справа № 280/566/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 07.01.2025 за №ПШ 091714 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем за результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, в ході якої виявлено порушення вимог Закону України “Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III). Підставою для притягнення позивача до відповідальності слугував висновок про відсутність на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Позивач вважає, що в даному випадку відсутній факт порушення приписів ст. 48 Закону №2344-III, оскільки транспортний засіб не був обладнаний тахографом та при собі водій мав індивідуальну контрольну книжку водія. Також, позивач зазначає, що акт перевірки не складався в його присутності, запис водія про відмову від підпису не відповідає дійсності, а також товаро-транспортна накладна була в наявності та надавалась інспектору під час перевірки, так само як і індивідуальна контрольна книжка водія, яка ведеться за відсутності тахографа. Крім того, відеозапис з місця події відсутній, що позбавляє можливості отримати та дослідити повну інформацію щодо проведення перевірки, перевірити правдивість викладеної в акті перевірки інформації, у тому числі, що відповідач запитував у водія індивідуальну контрольну книжку водія, а той в свою чергу не надав або відмовився її надавати. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано від Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091714 від 07.01.2025, докази належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, копію відеозапису проведення перевірки.
19.02.2025 до суду надійшли витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати та пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. На момент здійснення рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було виявлено порушення вимог ст. 34, ст. 48 Закону №2344-III, яке було зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2024 №АР063736. Зазначає, що згідно із п. 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) визначено, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3). Однак, ця норма стосується тільки транспортних засобів, які мають повну масу менше 3,5 т, що не відноситься до позивача та його транспортного засобу, а тому в нього повинен бути протокол перевірки та адаптації тахографа, а не індивідуальна контрольна книжка водія, котрої також не було у водія в момент проведення рейдової перевірки, що підтверджується фотофіксацією проведеною посадовою особою Укртрансбезпеки, що спростовує твердження позивача щодо ведення водієм індивідуальної контрольної книжки. Отже, позивачем не було виконано вимогу пункту 6.1 Положення № 340, та не було обладнано транспортний засіб діючим та повіреним тахографом, та відповідно не оформлено протокол адаптації тахографа до такого транспортного засобу, цей факт позивачем спростованим не був, а також позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо відсутності у нього обов'язку щодо оформлення такого протоколу. Так, враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що навіть якщо припустити, що водій ОСОБА_1 веде індивідуальну контрольну книжку водія, хоча в момент проведення рейдової перевірки вказаний документ він не пред'явив для перевірки, все одно транспортний засіб марки HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 повинен бути обладнаний тахографом, оскільки вказаний транспортний засіб має повну масу більше 3,5 т, тому відповідно тахограф повинен бути в транспортному засобі обов'язково. Також, відповідач зазначає, що неможливо стверджувати чи була в момент проведення рейдової перевірки у водія ОСОБА_1 товарно-транспортна накладна № 488 від 20.11.2024, оскільки посадова особа Укртрансбезпеки цей документ не бачила і в руки йому цей документ не надавався. Щодо тверджень ФОП ОСОБА_1 , що акт не складався в його присутності, зазначаємо, що дійсно Акт від 20.11.2024 р. №АР063736 було складено не в присутності водія ОСОБА_1 , оскільки останній намагався якнайшвидше втекти з місця проведення рейдової перевірки, також інспекторами Укртрансбезпеки неодноразово наголошувалось, що відносно водія ОСОБА_1 було складено відповідний Акт. Зазначаємо, що саме ФОП ОСОБА_1 був визначений автомобільним перевізником, оскільки він є власником транспортного засобу марки HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 , жодних документів на вантаж в момент проведення рейдової перевірки пред'явлено не було. Зважаючи на зазначене, вважає, що постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу винесено правомірно. Просить відмовити у задоволенні позову.
25.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача про ненадання водієм Товарно-транспортної накладної на вимогу перевіряючих не відповідає дійсності, що підтверджується записами з бодікамери інспектора Укртрансбезпеки. Також, той факт, що наданий відеозапис не містить в собі фіксації дослідження працівниками Укртрансбезпеки індивідуальної контрольної книжки водія, свідчить про те, що вони просто відмовились її перевіряти, та вимагали наявності встановленого тахометру та відповідного протоколу. Втім, оскільки автомобіль не був при виробництві обладнаний тахометром, а відповідно до п.6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія, то за наявності цієї книжки, вимоги Закону дотримані. Таким чином, тахограф в автомобілі HYUNDAI HD-78 державний № НОМЕР_2 взагалі не був встановлений заводом-виробником - тому протокол перевірки та адаптації був відсутній, проте водій мав при собі заповнену належним чином індивідуальну контрольну книжку водія. На думку позивача, інспектор повинен був переконатися в наявності або відсутності тахографу в транспортному засобі, і, у разі відсутності тахографу, витребувати у водія індивідуальну контрольну книжку та оглянути її. Натомість представники Укртрансбезпеки взагалі заперечив можливість використання водієм такої книжки. За таких обставин, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу незаконна та базується на обставинах, викладених в акті, які не відповідають дійсності.
25.02.2025 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що як видно на відео зафіксованого боді-камерою водій не надавав для перевірки документів навіть у спосіб надання їх для огляду, а лише демонстрував якість документи на короткий час, за який неможливо ознайомитись з ними, втім жодними нормативами не передбачено огляд документів на вантаж та транспортний засіб з рук водія. Натомість, приписами ст. 49 Закону №2344-III чітко визначено обов'язок автомобільних перевізників, водіїв мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Також, зважаючи на те, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 , має повну масу понад 3,5 тони, тому згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 такий транспортний засіб, в обов'язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, обов'язковою також була наявність документів, передбачених Інструкцією №385, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Проте, вказаний транспортний засіб діючим та повіреним тахографом не обладнаний, що не є спірним. Твердження позивача про те, що водій веде індивідуальну контрольну книжку водія, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виключень щодо критеріїв вказаних в п. 6.1 Положення №340 законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена п. 6.3 Положення № 340, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені п. 6.1 Положення № 340. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
За змістом Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР063736 від 20.11.2024, встановлено, що в ході рейдової перевірки, проведеної посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на ділянці дороги 949 км + 826м а/д М-30 , зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням та у власності водія ОСОБА_1 .
Даним Актом зафіксовані порушення ст. 34 Закону №2344-III, перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону, а саме: відсутня товарно-транспортна накладна, або інший визначений законодавством документ на вантаж, чим порушено вимоги ст. 48 цього Закону; відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, чим порушено вимоги п. 6.1 Положення №340. Також зазначено в графі «у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону №2344-III»: абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених ст. 48 цього Закону, а саме: товарно-транспортна накладна або інший визначений документ законодавством на вантаж; протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу HYUNDAI, номерний знак НОМЕР_2 .
В Акті рейдової перевірки зазначено, що водій від пояснень і підпису відмовився.
07.01.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області стосовно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 091714, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Не погодившись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон №2344-III, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг (частина 1 статті 5 цього Закону).
За змістом статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, крім іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-III постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.
Відповідно до статті 49 Закону № 2344-ІІІ водій транспортного засобу зобов'язаний:
- мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;
- перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення;
- забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);
- дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку, встановлює Положення №340.
Пунктом 1.3. Положення №340 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пунктами 6.2 та 6.3 Положення № 340 передбачено, що облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Пунктом 3.3. Інструкції №385 визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) ( 994_016 );
- наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
- дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
- строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа. (п. 3.6. Інструкції №385).
Отже, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи Уктрансбезпеки шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдових. У зв'язку з цим, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти уповноваженим особам документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезеннях.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Актом рейдової перевірки №АР063736 від 20.11.2024 зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу у водія був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, який відповідно до статті 34 Закону №2344-III та пункту 6.1 Положення №340 повинен мати водій.
Так, транспортний засіб марки HYUNDAI HD78, номерний знак НОМЕР_2 , має повну масу 7500 кг, тобто понад 3,5 тонни, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 такий транспортний засіб в обов'язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковою є наявність документів, передбачених Інструкцією № 385, зокрема, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Проте, вказаний транспортний засіб позивача діючим та повіреним тахографом не обладнаний, що не є спірним, та, відповідно, під час проведення рейдової перевірки водій не надав посадовим особам контролюючого органу протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Суд не приймає як обґрунтовані твердження позивача про те, що водій веде індивідуальну контрольну книжку водія, оскільки виключень щодо критеріїв, вказаних в п.6.1 Положення №340, законодавством не передбачено, а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена п. 6.3 Положення № 340, водій зобов'язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені п. 6.1 Положення № 340.
В Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля, тому саме в пункті 6.1, цього Положення №340 виокремив автобуси, що здійснюють пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, і вантажні автомобілі з повного масою понад 3,5 тонн.
Щодо доводів позивача на те, що транспортний засіб марки HYUNDAI моделі HD78 не обладнаний тахографом заводом виробником, суд зазначає, що Інструкцією №385 передбачено установлення на транспортний засіб тахографу як виробником транспортних засобів, так і пунктами сервісу тахографів, однак матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідних уповноважених суб'єктів (пунктів сервісу тахографів), і отримання відмови з установлення на його транспортному засобі тахографа.
Крім того, судом досліджено відеозапис з бодікамер інспекторів, що здійснювали рейдову перевірки, та встановлено, що водій не передавав для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, а лише демонстрував документи через вікно автомобіля, що не може вважатися належним пред'явленням документів, а тому твердження позивача, що водій надавав під час перевірки ТТН №488, не узгоджується з фактичними обставинами справи, встановленими судом на підставі наданих доказів.
З системного аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що у зв'язку з непред'явленням водієм, який здійснював перевезення, документів, зокрема у даному випадку, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, посадовим особам Укртрансбезпеки під час рейдової перевірки, позивачем було допущено порушення Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, а, отже, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не довів належними і достатніми доказами правомірність спірного рішення, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17.04.2025.
Суддя М.О. Семененко