17 квітня 2025 року Справа № 640/30341/20 ЗП/280/106/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011), Державної податкової служби України (04053, Україна, місто Київ. Львівська площа, будинок. 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач - 1), Державної податкової служби України (далі - Відповідач - 2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії відповідача 1 від 07 серпня 2020 року №1814935/3231217894, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 02 лютого 2020 року в ЄРПН;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну № 1 від 02 лютого 2020 року, що подана ФОП ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірну податкову накладну, проте, позивачем було отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено, що документи прийнято, але їх реєстрація зупинена. Зазначає, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних послугував пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, позивач вважає, що ним були надані усі документи, які дають змогу ідентифікувати та зрозуміти сутність господарської операції. Позивач вказував на те, що рішення, якими відмовлено в реєстрації спірної накладної є формальними та не містять жодної чіткої/конкретної підстави для відмови у реєстрації спірних накладних. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2021 року виправлено описку у тексті ухвали від 09 грудня 2020 року, шляхом заміни найменування відповідача 1 з Головного управління ДПС у м. Києві на Головне управління ДПС у Київській області.
Представником позивача направлено уточнену позовну заяву, в якій відповідачем зазначено Головне управління ДПС у м. Києві, що сприймається як погодженням зі зміною відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2021 року заяву представника Головного управління ДПС у Київській області про заміну відповідача задоволено, замінено неналежного відповідача Головне управління ДПС у Київській області на належного - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011).
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що контролюючий орган при винесені оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржуване рішення є таким, що не підлягає скасуванню. Просить врахувати, що за результатам розгляду документів, наданих позивачем, Комісією встановлено, що неможливо підтвердити реальність господарської операції, оскільки не надано на підтвердження фактичного виконання умов договору між позивачем та контрагентом, а саме розрахункових документів, що ставить під сумнів фактичне здійснення господарської операції між позивачем. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 21 листопада 2022 року позивача та відповідача зобов'язано надати до суду протягом 10 днів з дати отримання даної ухвали належним чином засвідчену копію квитанції № 1 про зупинення реєстрації ПН № 1 від 02 лютого 2020 року.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 13 лютого 2025 року.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. від 18 лютого 2025 року адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії прийнято до провадження. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
18 березня 2025 року представником відповідача - 1 до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив, який містить заперечення проти задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця з 02 січня 2020 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
До основного виду діяльності позивача належить КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Додатковими видами діяльності позивача КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
У лютому 2020 року між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та Товариством з обмежено відповідальністю «АГРОЛА» (ЄДРПОУ 42151363) було укладено Договір транспортного перевезення №01/02 від 01 січня 2020 року (далі - Договір,).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по перевезенню Вантажу на умовах, визначених у даному Договорі, автомобільним транспортом, а Замовник прийняти й оплатити належним чином виконані Виконавцем послуги по перевезенню.
Згідно з пунктом 1.3. Договору адресу завантаження (пункт відправлення), пункт призначення (адресу розвантаження), .тату прибуття транспортного засобу у пункт відправлення для завантаження, найменування вантажу, його вага, вартість перевезення та інші умови перевезення вказуються у Заявках.
Відповідно до пункту 3.1. Договору аартість послуг гіо перевезенню Вантажу визначається Виконавцем та вказується у Заявках до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 3.2. Договору розрахунок за надані Виконавцем, проводяться Замовником на підставі рахунку-фактури Виконавця. До рахунку-фактури додається товарно-транспортні накладні з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу в пункті призначення та реєстр перевезень, де зазначається дата, д.н.з. транспортного засобу, пункт відправлення, пункт призначення, номер товарно-транспортної накладної, вага вантажу, варі ість послуг.
Відповідно до пункту 3.3. Договору на підтвердження надання Виконавцем Замовнику послуг за цим Договором складаються відповідні Акти наданих послуг. Виконавець протягом 3 (трьох) банківських днів після надання послуг за кожною конкретною Заявкою готує та направляє на адресу Замовника підписаний Акт наданих послуг, рахунок-фактуру та реєстр перевезень. Замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів розглянути -іа підписати вказаний Акт або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання Акту Замовник протягом 2 (двох) робочих днів передає один примірник підписаного Акту наданих послуг Виконавцеві. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Виконавець не отримає підписаний Замовником примірник Акту наданих послуг або обгрунтованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.
Згідно з пунктом 3.4. Договору Розрахунок за надані Виконавцем послуги здійснюється у наступному порядку: 80% від вартості послуг Замовник перераховує на рахунок Виконавця протягом 2-х (двох) банківських днів з дати отримання копії рахунку на оплату, акту наданих послуг, реєстру перевезень, ТТН з відміткою вантажоожержувача про отримання вантажу в пункті призначення.
20% від вартості послуг Замовник перераховує на рахунок Виконавця протягом 2-х (двох) банківських днів з дати Отримання оригіналу рахунку на оплату, акту наданих послуг, реєстру перевезень, ТТН з відміткою вантажоожержувача про отримання вантажу в пункті призначення, а також реєстрації Виконавцем відповідної н акладної в ЄРПН відповідно до вимог Податкового кодекс України.
Згідно до пункту 3.5. Договору ціна Договору складається із сум, вказаних у рахунках та Актах наданих послуг.
Відповідно до пункту 7.1. Договору Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань.
Відповідно заявки на перевезення вантажу №1 від 01 лютого 2020 року, а виконавець бере на себе обов'язок здійснити перевезення вантажу на наступних умовах:
Найменування вантажу - кукурудза; вага до перевезення , т - 130 тон; ціна, грн. з ПДВ - 650 грн.; Вантажовідправник - ГОВ «АГРОЛА», місто Київ, вулиця Жилянська, 1 18, офіс 409; Адреса завантаження - село Петрівка, Чернігівська область; Вантажоодержувач - СП ТОВ «Трансбалктермінал»; адреса розвантаження - Одеська облоасть, місто Чорноморськ, вулиця Сухолиманська, будинок 58; Строки перевезення - 01 лютого -10 лютого 2020 року.
На виконання умов Договору та заявки від 01 лютого 2020 року позивачем надано послугу по перевезенню кукурудзи за маршрутом село Петрівка, Чернігівська область - вулиця Сухолиманська, місто Чорноморськ, Одеська область, Україна. Також, на виконання умов Договору та підтвердження факту його викоанння сторонами складені відповідні первинні документи, серед яких: товарно транспортні накладні №101612 від 01 лютого 2020 року, №101656 від 01 лютого 2020 року, №769571 від 01 лютого 2020 року, №769570 від 01 лютого 2020 року та № 101613 від 01 лютого 2020 року; рахунок на оплату №01/20 від 01 лютого 2020 року; акт надання послуг №1/20 від 01 лютого 2020 року; податкова накладна № 1 від 01 лютого 2020 року.
Оплата контрагентом отриманих послуг від позивача підтверджується платіжним доручення 284 від 11 лютого 2020 року та банківською випискою, копії яким містяться в матеріалах справи.
Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 1 від 01 лютого 2020 року.
Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена, податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вищезазначеної податковим органом рекомендації, позивачем 03 серпня 2020 року було направлено повідомлення № 1 про надання пояснень та копії документів (кількість документів 10).
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07 серпня 2020 року за №1814935/3231217894 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02 лютого 2020 року з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи вказане рішення необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України в редакції, чинній станом на дату виничкнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних прпвовідносин).
Згідно пунктів 5, 6 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно пунктц 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29 грудня 2010 року в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як вбачається зі змісту квитанції, надісланої позивачу відповідачем -1 та відзиву на позов, контролюючим органом було сформовано висновки, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку №1165.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій відносить наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
З огляду на матеріали справи, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у спірній податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Із наведеного слідує, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам пункту 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Тобто, відповідачами не обґрунтовано мотивацію підстав та причин віднесення операцій за спірними податковими накладними до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Крім того, до винесення оскражувнаого в даній справі рішення позивач не повідомлявся про те, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації спірної податкової накладної. Квитанцію про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, яка містила б протилежну інформацію, аніж вказано судом у рішенні раніше, стосовно необхідності надання вичерпного переліку документів, відповідачем до суду не надано, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року (далі - Порядок № 520 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.
Позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. До пояснень позивачем додано пакет документів на підтвердження проведення господарської операції.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення, якими відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
В той же час, позивачем надано пояснення та усі документи, передбачені пунктом 5 Порядку №520, що не дає підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Така позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19 та постанові від 03 листопада 2021 року у справі 360/2460/20.
При цьому, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Суд акцентує увагу, ознаки ризиковості господарських операцій мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об'єктивному їх дослідженні.
У розрізі наведеного суд звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №0940/1240/18).
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання відповідача - Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень на користь позивача в порядку, визначеному статтею 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві від 07 серпня 2020 року №1814935/3231217894, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 02 лютого 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02 лютого 2020 року, що подана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 квітня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов