Ухвала від 16.04.2025 по справі 160/10453/25

УХВАЛА

16 квітня 2025 року Справа №160/10453/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025р. (згідно відомостей Нова Пошта) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів та просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме: ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 30.06.2019 по 18.07.2022р. у повному обсязі та з 19.07.2022р. по 18.03.2025р. - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачеві його середнє грошове забезпечення, з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення, за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої індексації (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з 30.06.2019 по 18.07.2022р. у повному обсязі та з 19.07.2022р. по 18.03.2025р. - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача стосовно ненарахування та невиплати позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.03.2025р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.03.2025р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Частиною 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. складає 3028,00 грн.

Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову, у якому об'єднані 2 вимоги немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2422,40 грн., виходячи із розрахунку: (3028,00 грн.*0,4)*2=2422,40 грн., однак позивачем до позову додано квитанцію від 01.04.2025р. про сплату судового збору лише у сумі 1211,20 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Так, як свідчить зміст позовної заяви, предметом спору є, зокрема, визнання протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача стосовно ненарахування та невиплати його середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку згідно ст.117 КЗпП України.

Тобто, даний позов має бути подано у місячний строк, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту проведення остаточного розрахунку із позивачем.

Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивач у позові зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/14790/24 на його розрахунковий рахунок 18.03.2025р. була нарахована сума індексації грошового забезпечення, проте, таких доказів позивачем до позову не додано, в порушення вимог ч.4, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через відсутність доказів, які б свідчили про дату зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (не зазначено і суму яка зарахована), су3д позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, а тому у разі подання поза межами місячного строку після дати зарахування на розрахунковий рахунок позивача коштів, з урахуванням сталої судової практики Верховного Суду з цього питання, слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності пропуску такого строку та надати докази поважності причин його пропуску, виходячи з вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

- доказів того, що саме 18.03.2025р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/14790/24 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення, тобто проведено остаточний розрахунок при звільненні, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- доказів того, що саме 18.03.2025р. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/14790/24 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення, тобто проведено остаточний розрахунок при звільненні, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі в сумі 1211,20 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва

Попередній документ
126696824
Наступний документ
126696826
Інформація про рішення:
№ рішення: 126696825
№ справи: 160/10453/25
Дата рішення: 16.04.2025
Дата публікації: 21.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.12.2025)
Дата надходження: 08.12.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії