16 квітня 2025 рокуСправа №640/5386/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юркова Е.О.
за участі секретаря судового засідання Волок А.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Золотухіна Г. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №640/5386/22 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 лютого 2022 року через систему “Електронний суд» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної поліції України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01601; ІК в ЄДРПОУ 40108578), з вимогами (з урахуванням уточнень):
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Національної поліції України від 10.01.2022 №21о/с, яким полковника поліції ОСОБА_1 (0026733), заступника начальника Департаменту захисту інтересів суспільства і держави - начальника 2-го управління звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (через скорочення штатів або проведення організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII;
- поновити полковника поліції ОСОБА_1 (0026733) на посаді заступника начальника Департаменту захисту інтересів суспільства і держави - начальника 2-го управління, з 10 січня 2022 року;
- стягнути з Національної поліції України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 до дня поновлення його на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2022 у справі №640/5386/22 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX матеріали адміністративної справи №640/5386/22 скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №640/5386/22 надійшла 19.02.2025 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Юркову Е.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/5386/22 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 призначено розгляд адміністративної справи №640/5386/22 за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
16.04.2025 до суду через систему “Електронний суд» від представника Національної поліції України надійшла заява про виклик свідків. В обґрунтування заяви представник зазначає, що позивачем ставиться під сумнів відповідність належним чином засвіченої копії Акту від 01 грудня 2021 року за підписом службових осіб Департаменту захисту інтересів суспільства і держави полковника поліції Дмитренка Р. О. та капітана поліції Миронець Н. О., який міститься в матеріалах справи та поданий в якості доказу разом з відзивом НПУ у 2022 році. Вказаним Актом зафіксовано відмова позивача від ознайомлення з вакантними посадами під час реалізації процедури скорочення його посади в результаті організаційно-штатних змін. Більш того позивач зазначає, що станом на 01.12.2021 перебував у відпустці і не міг бути присутнім на робочому місці. Зазначає, що відповідно до листа Департаменту режиму та технічного захисту інформації від 04.04.2025 №33048-2025 (міститься в матеріалах справи) документи тимчасового зберігання та документи не внесені до Національного архівного фонду знищені актами ДЗІСТ від 19.06.2023 №1220/46-2023 та від 19.06.2023 №1222/46-2023. Разом з тим листом Департаменту кадрового забезпечення від 18.03.2025 № 26661- 2025 (міститься в матеріалах справи) повідомлено інформацію про посадових осіб, що підписували Акт: полковник поліції ОСОБА_2 (0040221) проходить службу в Головному управлінні Національної поліції у м Києві на посаді інспектора батальйону № 1 (по охороні об'єктів) полку поліції особливого призначення № 2; капітан поліції ОСОБА_3 (0054933) проходить службу в Департаменті поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (міжрегіональний територіальний орган) на посаді головного інспектора відділу комплектування управління кадрового забезпечення. Ураховуючи викладене та зважаючи на важливість зазначених обставин та встановлення під час слухання справи просить викликати свідків, які можуть підтвердити присутність позивача, пропонування (повідомлення) йому про вакантні посади та його відмову від них: полковника поліції ОСОБА_2 (0040221), інспектора батальйону № 1 (по охороні об'єктів) полку поліції особливого призначення № 2 Головного правління Національної поліції у м Києві: 01601,м. Київ, вул. Володимирська, 15; капітана поліції Миронець Наталію Олегівну (0054933), головного інспектора відділу комплектування управління кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: 01601, Київ, Богомольця, 10. Окрім того, представник просить забезпечити проведення судового засідання, в яке буде викликано свідків в режимі відеоконференції через Київський апеляційний суд або Шостий апеляційний адміністративний суд.
В судовому засіданні 16.04.2025 судом, на обговорення сторін поставлено питання щодо виклику свідків у справі.
Позивач проти задоволення клопотання про виклик свідків не заперечував, однак зазначив, що свідки мають бути допитані в залі суду, а не в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Представник відповідача заявлене клопотання підтримав, посилаючись на доводи наведені в його обґрунтування.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку сторін та зважаючи на предмет спору, суд вважає за необхідне викликати свідків, виходячи з такого.
Частинами 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, приписами статті 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
У разі неможливості прибуття до суду та участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
Частиною 1 статті 91 КАС України визначено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Статтею 92 КАС України передбачено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Так, представник відповідача просить викликати в якості свідків: полковника поліції ОСОБА_2 (0040221), інспектора батальйону № 1 (по охороні об'єктів) полку поліції особливого призначення № 2 Головного правління Національної поліції у м Києві: 01601,м. Київ, вул. Володимирська, 15; капітана поліції Миронець Наталію Олегівну (0054933), головного інспектора відділу комплектування управління кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: 01601, Київ, Богомольця, 10.
Отже, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, з дотриманням принципів змагальності та диспозитивності, суд дійшов висновку про необхідність участі зазначених вище свідків.
Окрім того, стосовно доводів позивача, що свідки мають бути допитані в залі суду, а не в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду варто зазначити, що проведення допиту свідків у режимі відеоконференції забезпечує належне дотримання принципу змагальності сторін та не порушує прав позивача, оскільки він матиме можливість задавати свідкам запитання, а суд - безпосередньо оцінити їхні пояснення, окрім того норми КАС України не забороняють свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
При цьому варто врахувати, що свідки перебувають у місті Києві, що, в свою чергу, ускладнює їх прибуття до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, оскільки вони є службовими особами та відповідно виконують службові обов'язки, відволікання від яких може негативно вплинути на належне виконання покладених на них функцій.
Так, за наявними в Дніпропетровському окружному адміністративному суді даними, в Київському апеляційному суді наявна технічна можливість забезпечити проведення відеоконференції у цій справі 24 квітня 2025 року о 09 годині 40 хвилин.
На підставі викладеного, враховуючи необхідність забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення своєчасного розгляду адміністративної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника Національної поліції України про виклик свідків у справі №640/5386/22 шляхом прийняття їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Київського апеляційного суду.
Також суд зазначає, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення даної адміністративної справи протягом розумного строку в порядку підготовки справи до судового розгляду проведено підготовче засідання, в ході якого судом здійснено необхідні підготовчі дії, передбачені частиною 2 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час проведення підготовчого провадження, з метою забезпечення правильного та швидкого вирішення справи суд визначив факти, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясував, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи та заперечення; прийняв рішення про витребування документів та інших матеріалів.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду (частина 4 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження по справі чи закриття провадження у справі немає. Необхідності в залученні третіх осіб на даній стадії процесу немає.
Суддею проведено підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи та які є достатніми для закінчення підготовчого провадження і призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Частинами 1, 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи все вищезазначене суд вважає за можливе закрити провадження у справі, відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 65, 72, 77, 92, 180-183, 193, 205, 236, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву представника Національної поліції України про виклик свідків у справі №640/5386/22 шляхом прийняття їх участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Київського апеляційного суду - задовольнити.
Закрити підготовче провадження в адміністративній справі №640/5386/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 24 квітня 2025 року о 09:40 год. у приміщені Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань 1.
Викликати 24 квітня 2025 року на 09:40 год. в приміщення Київського апеляційного суду за адресою: вул. Солом'янська, буд. 2А, м. Київ, 03110 в судове засідання в режимі відеоконференції для допиту в якості свідків:
- полковника поліції ОСОБА_2 (0040221), інспектора батальйону № 1 (по охороні об'єктів) полку поліції особливого призначення № 2 Головного правління Національної поліції у м Києві: 01601,м. Київ, вул. Володимирська, 15;
- капітана поліції Миронець Наталію Олегівну (0054933), головного інспектора відділу комплектування управління кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 »: 01601, Київ, Богомольця, 10.
Доручити Київському апеляційному суду проведення відеоконференції 24 квітня 2025 року о 09:40 та забезпечити проведення відеоконференції у справі №640/5386/22.
Ухвалу направити Київському апеляційному суду для організації виконання цієї ухвали.
Роз'яснити свідкам, що відповідно до частин 3-5 КАС України свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин. У разі неможливості прибуття до суду та участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних із викликом до суду.
Відповідно до приписів частини 1-2 статті 67 КАС України, свідок, який з'явився на вимогу суду, не має права відмовитися від давання показань, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів.
Свідок, який з'явився на вимогу суду, та відмовляється давати показання, зобов'язаний повідомити причини відмови.
Згідно зі статтею 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Відповідно до приписів частини 4 статті 92 КАС України, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність встановлену ст. ст. 384, 385 КПК України, за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення і не може бути оскаржена окремо.
Суддя Е.О. Юрков