Справа № 750/1444/25 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.
Провадження № 33/4823/358/25
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
17 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, із незакінченою вищою освітою, розлучена, доглядає за малолітнім сином, проживає по АДРЕСА_1 ,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 22 січня 2025 року, о 08 год. 59 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, у квартирі АДРЕСА_2 , вчинила стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханнях, образах нецензурною лайкою, чим завдала йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілого.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо неї закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що вона не знала про притягнення її до адміністративної відповідальності, хоча і підписувала документи, проте в той момент не усвідомлювала про це, не мала жодної інформації про перебування справи у Деснянському районному суді м. Чернігова.
Окрім того, вона не була належним чином повідомлена про дату і час судового засідання, чим місцевий суд порушив її права, адже відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Повістка - повідомлення про розгляд справи у суді не була вручена їй особисто.
Також, суд першої інстанції не врахував наявність доказів домашнього насильства з боку її колишнього чоловіка, а також факту, що вона діяла виключно в рамках самозахисту та викликала поліцію для припинення домашнього насильства.
Вказує, що через протиправні дії представників Управління патрульної поліції Чернігівської області вона була позбавлена права на оскарження протоколу та термінових заборонних приписів, адже представники поліції, прибувши на місце події, склали термінові заборонні приписи стосовно неї без об'єктивного розгляду обставин та без оцінки ситуації. Це призвело до викривлення суті справи, вважає себе потерпілою, а не кривдником.
Зараз у Деснянському районному суді м. Чернігова перебуває на розгляді справа щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно неї та їх малолітньої дитини.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
За змістом ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була присутня у судовому засіданні місцевого суду, яке відбулося 24 лютого 2025 року, рішення суду не отримувала. У подальшому, про рішення суду дізналася тільки 17.03.2025 від працівників поліції, а тому з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тощо.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності з 07.01.2018, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, матеріалами справи підтверджується факт того, що за вказаних обставин місця та часу ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 .
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №333025 від 22.01.2025, ОСОБА_1 , 22 січня 2025 року, о 08 год. 59 хв., перебуваючи за місцем свого проживання, у квартирі АДРЕСА_2 , вчинила стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали у штовханнях, образах нецензурною лайкою, чим завдала йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілого.
Викладені у протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердила своїм підписом.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються письмовою заявою потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до якої, останній просить провести працівників поліції перевірку та вжити заходів щодо його колишньої дружини (співмешканки) ОСОБА_1 . Вказує, що вона застосовувала фізичну силу та морально принижувала його та його родину, завжди поводить себе до нього і їхньої дитини неврівноважено. Просить провести профілактичну бесіду та вжити необхідних заходів.
Відеозапис, доданий до матеріалів справи, дійсно не відображає подій, які відбувалися між колишнім подружжям до приїзду поліції. Проте із поведінки ОСОБА_1 вбачається, що вона нав'язує свою присутність колишньому чоловіку, ображає його нецензурними словами, тим самим вчиняє домашнє насильство, завдаючи шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Посилання ОСОБА_1 на порушення її прав, через розгляд справи у відсутності останньої, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 173 - 2 КУпАП тепер до цього переліку не входить.
Більш того, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності бути присутньою під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду, де надала відповідні пояснення по суті справи.
Наведені ОСОБА_1 аргументи в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно та об'єктивно з'ясував усі обставини справи та ухвалив законне рішення про накладення стягнення за домашнє насильство по відношенню до колишнього чоловіка.
Наявність постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2025 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, не спростовує невинуватості ОСОБА_1 , які обоє застосовують один до одного фізичне насильство у виді штовхання, психологічне насильство у виді словесних образ нецензурною лайкою, замість того, щоб вирішити у цивілізованому порядку усі свої матеріальні та моральні претензії.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець