Єдиний унікальний номер справи: 766/9194/18
Номер провадження: 22-ц/819/7/25
09 квітня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Приходько Л. А.,
суддів: Базіль Л. В.,
Бездрабко В. О.,
секретар Андреєва В. В.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Орловцевої Марини Олександрівни поданої від імені та в інтересах ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року у складі головуючого судді Ус О.В.,
встановив:
У травні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків, позовні вимоги за яким неодноразово збільшувалися.
В обґрунтування своїх вимог вказувало на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали в Херсонській обласній дирекції, є матеріально відповідальними особами та за час їх роботи, внаслідок неналежного виконання ними своїх посадових обов'язків було втрачено 889 бланків - договорів страхування. За трьома з них ПрАТ «УСК Княжа ВІГ» було вимушено здійснити страхові виплати на загальну суму 258087,48 грн., тому просили стягнути вказану суму з відповідачок. Майнова шкода завдана під час виконання відповідачками трудових обов'язків, оскільки по укладеним договорам, які згідно акту нестачі від 16 лютого 2015 року обліковані як втрачені, насправді є реалізованими, страхувальники є винуватцями дорожньо-транспортних пригод, а потерпілими заявлені вимоги на сплату страхового відшкодування. На вимогу контролюючих органів по вказаних полісах страхування, позивачем проведені страхові виплати. Оскільки за вказаними договорами страхові премії до позивача не надходили, позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» заподіяно матеріальної шкоди.
Посилаючись на викладене, з урахуванням збільшених позовних вимог, остаточно просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 258087,48 грн. матеріальної шкоди за виплати, здійснені по втраченим полісам.
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» грошові кошти у сумі 129 043, 74 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» грошові кошти у сумі 129 043, 74 грн. матеріальної шкоди.
В задоволені решти вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що надані позивачем докази, які жодним чином не спростовані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідчать про недостачу матеріальних цінностей, виявленої у матеріально відповідальних осіб, які передані ОСОБА_1 , та, відповідно до пояснень останньої передані ОСОБА_2 , як начальнику відділу ФАВ, якою належним чином не обліковувалася передача бланків агентам, при виявленні їх втрати, останні відповідно до своїх посадових обов'язків не відзвітували про їх використання або втрату.
Оскільки глава IX КЗпП встановила як загальне правило гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, статутом підприємства в інших ніж передбачених статтею 134 КЗпП випадках повна матеріальна відповідальність може бути встановлена лише стосовно тих працівників, для яких згідно з частиною 2 статті 3 КЗпП можуть визначатися особливості праці законодавством та статутами, зокрема працівників підприємств з іноземними інвестиціями, до якої належить ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ».
Врахувавши наведе суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову та покладення на відповідачок обов'язку відшкодування заподіяної шкоди у загальній сумі 258 087.48 грн, при цьому, зазначив, що ступень вини кожної з відповідачок є однаковим, оскільки обидві, враховуючи їх посадові обов'язки не забезпечили належним чином дбайливого ставлення до матеріальних цінностей, в тому числі до бланків суворої звітності та не вжили заходів щодо запобігання нанесення шкоди позивачу, вчасно не повідомили про втрату матеріальних цінностей, не вели належний облік, не склали та не представили у встановленому порядку звіти про рух залишків довірених їм матеріальних цінностей, протягом доби не повідомили роботодавця про втрату договорів із зазначенням причини втрати, номеру, дати та кількості втрачених документів тощо.
Зважаючи на відсутність підстав для солідарного стягнення шкоди та врахувавши рівність вини кожної відповідачки у заподіянні шкоди, суд дійшов до висновку про стягнення з кожної з відповідачок по 129 043,74 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 жовтня 2021 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
22 листопада 2021 року представником ОСОБА_1 адвокатом Орловцевою М.О. подана (здана на пошту) апеляційна скарга в якій просила скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Підставою апеляційного оскарження рішення суду представник ОСОБА_1 зазначила неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
При цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні акти передачі (внутрішнє переміщення) бланків договорів страхування , які б свідчили про отримання ОСОБА_1 бланків обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ4815115 та АЕ5774267. Крім того, позивачем не наведено, які саме трудові обов'язки були порушені ОСОБА_1 , коли саме і у який спосіб, не зазначено які саме винні протиправні дії або бездіяльність допущена відповідачем, стосовно яких матеріальних цінностей та докази наявності вини, вказуючи на те, що на час звільнення за угодою сторін, до ОСОБА_1 жодних претензій не було.
Також зазначає, що договір про повну матеріальну відповідальність із ОСОБА_1 не містить дати його укладення, а лише рік - 2015, що унеможливлює, на думку заявника, визначити дату з якої він почав діяти.
Посилаючись на відсутність посади, які займала ОСОБА_1 у Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, заявник вказує на неможливість покладення на ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності.
Долучений до матеріалів справи акт передачі (внутрішнього переміщення) бланків договорів страхування №8701289 від 10 лютого 2015 року та звіт про нестачу бланків від 16 листопада 2015 року на думку заявника є неналежним доказом, оскільки відсутні докази придбання (перебування у володінні або власності) позивачем зазначених бланків. Крім того матеріали справи не містять обґрунтування того, що бланки полісів страхування є матеріальними цінностями позивача.
Посадова інструкція позивача та договір про повну матеріальну відповідальність в частині зобов'язання дбайливого ставлення до бланків суворої звітності, несення повної матеріальної відповідальності з незабезпечення їх збереження є неправомірними, оскільки перелічені документи не є бланками суворої звітності.
Звіт про недостачу бланків від 16 листопада 2015 року, на думку заявника, є неналежним доказом, оскільки не містить періоду проведення інвентаризації, підписів посадових осіб, печаток підприємства, посилання на наказ про проведення інвентаризації, складу комісії тощо. Крім того, всупереч вимог Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів інформація про втрату бланків не була внесена у строк визначений Положенням до бази даних МТСБУ.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Орловцевої М.О. подану від імені ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року справа призначена до розгляду.
Внаслідок збройної агресії РФ 24 лютого 2022 року припинено роботу Херсонського апеляційного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 відновлена процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду.
Проведеною інвентаризацією судової справи та матеріалів, які були направлені до суду апеляційної інстанції встановлена часткова (відсутній перший том справи у кількості 258 аркушів, значне пошкодження другого тому справи, втрата документів, які є наявними в автоматизованій системі документообігу суду) провадження у цивільній справі №766/9194/18 (провадження 2/766/2959/21).
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Орловцевої М.О., поданої від імені ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року у справі №766/9194/18 (провадження 2/766/2959/21) направлені до Херсонського міського суду Херсонської області для вирішення питання, відповідно до розділу Х ЦПК України, про відновлення втраченого судового провадження. Апеляційне провадження у справі зупинено до надходження до апеляційного суду матеріалів відновленого втраченого судового провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 вересня 2024 року частково відновлено втрачене судове провадження в частині копій документів, що роздруковані з автоматизованої системи документообігу суду та встановлений зміст судового рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі № 766/9194/18, яким закінчено провадження у справі, шляхом наведення його у резолютивній частині ухвали відповідно до наявного у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційне провадження у справі поновлено.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що к ожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Оскільки, ОСОБА_2 рішення суду і цій справі в апеляційному порядку не оскаржено, апеляційна скарга подана адвокатом Орловцевою М.О. лише від імені ОСОБА_1 , і матеріали справи не містять будь-яких відомостей, щодо наявності у останньої представляти інтереси іншого відповідача, рішення суду в частині задоволення позовних вимог відносно ОСОБА_3 апеляційним судом не переглядається.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.
Як вбачається з матеріалів відновленого провадження у даній цивільній справі та встановлено судом першої інстанції рішенням Правління ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» від 31 травня 2012 року затверджено Положення про Херсонську обласну Дирекцію. Відповідно до якого Дирекція не є юридичною особою, здійснює свою діяльність від імені Товариства (ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ»), не має відокремленого майна, не може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, а директор не має своєї печатки та використовує лише печатку Товариства. Дирекція не веде бухгалтерського обліку. Всі операції, що здійснюються, відображаються в бухгалтерському обліку Товариства. Дирекція не має права приймати від страхувальників страхові платежі.
11 березня 2013 року ОСОБА_1 наказом голови Правління ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» №317-к прийнята на посаду директора філії №2 Херсонської обласної дирекції ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІГ»(т.2 а.с.23).
Наказом голови Правління від 04 листопада 2013 року №927-к на ОСОБА_1 покладено виконання обов'язків директора Херсонської обласної дирекції з 07 листопада 2013 року (т.2 а.с.22)
Наказом голови Правління від 11 серпня 2014року №670-к ОСОБА_1 з 11 серпня 2014 року переведена на посаду директора Херсонської обласної дирекції (т.2 а.с.20).
В той же день, 11 серпня 2014 року, ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією директора обласної Дирекції, затвердженою головою Правління Товариства (т.2 а.с. 27-28), якою на неї було покладені обов'язки, зокрема, контролювати своєчасне проведення звірки підпорядкованими працівниками про укладені договори страхування відповідно до правил, встановлених організаційно-розпорядчими документами встановлених організаційно-розпорядчими документами Компанії (п. 2.11); забезпечувати виконання в дирекції всіх операцій, необхідних для здійснення централізованого бухгалтерського, страхового та кадрового обліку Компанії (п. 2.13); забезпечувати належне зберігання матеріальних цінностей, бланків суворої звітності та інших документів дирекції та компанії (п.2.15); організовувати діловодство дирекції, розглядає вхідну і вихідну кореспонденцію (п.2.18). Крім того, покладена відповідальність, зокрема, за дотримання трудової, фінансової, штатно-кошторисної дисципліни (п.3.13), своєчасне виконання в дирекції всіх операцій, необхідних для здійснення централізованого бухгалтерського, страхового та кадрового обліку Компанії (п. 3.8), належне зберігання матеріальних цінностей, бланків суворої звітності та документообігу (3.5).
Окрім цього, між ОСОБА_1 та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІГ» було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (т.2 а.с.29), згідно якого ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання вести належний облік довірених матеріальних цінностей, у тому числі бланків суворої звітності (п.1.3), а у разі втрати протягом доби повідомляти роботодавця із зазначенням причини втрати, номеру, дати та кількості втрачених документів (п.1.9).
Водночас, відповідно до умов цього ж Договору, ОСОБА_1 взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей, у тому числі бланків суворої звітності, які отримані від роботодавця за актом прийому-передачі документів, а також грошових коштів отриманих від третіх осіб (п.п.3.1,3.2 договору).
Наказом від 05 листопада 2013 №931-к ОСОБА_2 прийнято на роботу спеціалістом фінансово-адміністративного відділу Херсонської обласної дирекції з 05 листопада 2013 року (т.2 а.с. 21).
З 01 грудня 2014 року ОСОБА_2 наказом від 01грудня 2014 року №1010-к (т.2 а.с.19) переведено на посаду провідного спеціаліста фінансово-адміністративного відділу Херсонської обласної дирекції, а з 02 березня 2015 року ОСОБА_2 наказом від 02 березня 2015 року №170-к (т.2 а.с.18) переведено на посаду начальника фінансово-адміністративного відділу Херсонської обласної дирекції.
Згідно посадової інструкції начальника фінансово-адміністративного відділу, затвердженої директором Департаменту по роботі з персоналом Товариства, з якою ОСОБА_2 була ознайомлена 02 березня 2015 року ( т.2 а.с.24-25) на останню покладені обов'язки по забезпеченню підтримки обліку основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей (запасів), проведення інвентаризації, контролю за їх наявністю та використанням, з забезпечення формування та своєчасне надання повної і достовірної внутрішньої звітності, приймання звітів про укладені договори страхування від страхових агентів та штатних продавців, з забезпечення контролю і обліку винагороди в системі страхування згідно звітів та внутрішніх наказів, обіг бланків страхових полісів та нумерованих бланків для договорів страхування, а також контролю достовірності внесеної інформації в систему 1С щодо укладених договорів страхування/страхових полісів.
Також між Товариством та ОСОБА_2 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність (т.2 а.с.26), згідно якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання вести належний облік довірених матеріальних цінностей, у тому числі бланків суворої звітності (п.1.3), а у разі втрати протягом доби повідомляти роботодавця із зазначенням причини втрати, номеру, дати та кількості втрачених документів (п.1.9).
Згідно акту передачі (внутрішнє переміщення) бланків договорів страхування № 8701289 від 10 лютого 2015 року (т.2 а.с.112) Херсонська обласна дирекція в особі ОСОБА_1 отримала від фінансово-економічного департаменту ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ», серед іншого, бланк «Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту» серії АЕ з №2798651 по №2799000 у кількості 350 шт.
16 вересня 2015 року складено акт службового розслідування, згідно якого з урахуванням пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та інших матеріалів розслідування дебіторська заборгованість в Херсонській обласній дирекції виникла внаслідок халатного відношення до виконання своїх службових обов'язків, недотримання трудової, фінансової, штатно кошторисної дисципліни, порушення норм чинного законодавства України та організаційно-розпорядчих документів Компанії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що призвело до ненадходження на рахунки компанії 629 103,29 грн. страхових премій за 1978 укладені договори страхування; після закриття звітного періоду Товариства за серпень 2015 року та внесення інформації в облікову систему товариства 1С по 1429 договорах страхування, вилучених в Херсонській ОД буде встановлена загальна сума дебіторської заборгованості; винесено дисциплінарне стягнення ОСОБА_2 ; прийнято рішення про передачу матеріалів до правоохоронних органів для кваліфікації дій ОСОБА_2 .
Згідно акту нестачі бланків станом на 16 листопада 2015 року виявлено нестачу 889 бланків договорів страхування, зокрема і бланків полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ №2798760, АЕ №41815115, АЕ №5774263, 889 полісів було визначено, як втрачені.
23 вересня 2015 року наказом №919-к від 23 вересня 2015 року ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України (т.2 а.с.16).
22 грудня 2015 року наказом №1127-к від 17 грудня 2015 року ОСОБА_5 звільнено за угодою сторін, згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України.
02 березня 2016 року ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» на ім'я прокурора Херсонської місцевої прокуратури Холоші Х.Ю. спрямовано листа про результати інвентаризації фінансово-господарської діяльності Херсонської обласної дирекції ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ», в ході якої встановлено відсутність 889 бланків договорів страхування, зокрема і бланків полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ №2798760, АЕ №41815115, АЕ №5774263, тобто остаточно встановлено, що втрачено контроль над місцем знаходженням бланків полісів, без отримання коштів за них. Вартість втрачених бланків складає 7102,34 грн.
ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» встановлено, що 15 липня 2016 року близько 03.00 год., ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Ніссан Альмера» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , яка зареєстрована АДРЕСА_1 рухаючись автодорогою Харків - Сімферополь зі сторони м. Генічеськ в напрямку м. Мелітополь на 459 км. зазначеної автодороги неподалік с. Сокологірне Генічеського району Херсонської області допустив виїзд автомобіля на смугу зустрічного руху де здійснив зіткнення з автомобілем «Опель Віваро» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «Ніссан Альмера» ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження несумісні з життям від яких останній помер на місці пригоди. Водієві та пасажирам автомобіля «Опель Віваро» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , отримані тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 заподіяні тілесні ушкодження несумісні з життям, від яких вони померли на місці. Під час огляду місця пригоди (автомобіля «Ніссан Альмера») було знайдено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ №2798760 ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» , який згідно записів видано 18 березня 2016 року строком на 4 місяці з 18 березня 2016 року по 17 липня 2016 року на ім'я ОСОБА_6 . В порушення вимог Інструкції «Про порядок заповнення бланку поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зразка 2011 року, форма якого затверджена розпорядженням Держфінпослуг від 29.08.2011 за № 558, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 01.09.2011 за № 279/2011 строк дії полісу (розділ 3 бланку полісу) визначений як 4 місяці (згідно інструкції 1 рік), у розділі 12 полісу мають місце виправлення дати з 19 на 18 (відповідно до цієї ж інструкції (бланк полісу з виправленнями та закресленнями вважається зіпсованим. Такий бланк (оригінал та копія) вилучається), зазначений страховий платіж у сумі 300 грн. не відповідає встановленому тарифу (356,40 грн.), до того ж, дата оплати платежу зазначено як 19 березня 2016 року. Згідно акту внутрішнього переміщення бланків, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АЕ №2798760 було переміщено до Херсонської обласної дирекції 10 лютого 2015 року. Згідно інформації центральної бази даних МТСБУ облікові записи до бази даних внесені 29 травня 2017 року, тобто для здійснення страхової виплати. Вжитими заходами встановити особу, яка виписала вказаний поліс та/або місце його виписки не вдалося у зв'язку зі смертю водія забезпеченого засобу.
ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» за вимогою Держфінпослуг України складено три страхові акти та перераховано на рахунок ОСОБА_17 страхові виплати на загальну суму 181411,04 грн. страхового відшкодування за шкоду майну, що підтверджується копіями платіжних доручень та страховими актами, дослідженими судом першої інстанції.
Таким чином, у наслідок втрати бланку АЕ №2798760 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та неотриманні при його видачі страхового платежу (страхової премії) страховику завдана матеріальна шкода у загальній сумі 181411,04 грн.
Окрім цього, позивачем здійснено виплати: по полісу АЕ № 4815115 - 27176,44 грн на користь ПАТ СК Українська страхова група на підставі рішення Господарського суду м. Києва (справа №910/6480/17); по полісу АЕ № 5774263 - 49500 грн. на користь ОСОБА_18 на підставі страхового акту №170000126002, на вимогу МТСБУ України (т.2 а.с.5,7).
Відповідно до частин першої та другої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права та законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови що така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю працівника).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт перший статті 134 КЗпП України), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 жовтня 2018 у справі № 491/961/16-ц.
При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Перелік вказаних посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність має бути затверджений в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Проте чинною на час виникнення спірних правовідносин є постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати у письмовій формі тільки з працівниками визначених категорій. Договір про повну матеріальну відповідальність, укладений з особами, які не включені до Переліку категорій працівників, з котрими можна такі договори укладати, є недійсним.
Сам по собі факт укладання з працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України.
Аналогічний правовий висновок викладений постанові Верховного Суду України у справі № 6-16цс12 від 25 квітня 2012 року, за яким договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди, підстав відступати від яких касаційний суд не встановив.
З матеріалів справи вбачається, що ні посада, яку займала ОСОБА_19 (директор Херсонської обласної дирекції ), ні посадові обов'язки, покладені на ОСОБА_19 , відповідно до посадової інструкції, не містяться у Переліку посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.
А отже ОСОБА_1 не відноситься до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у повному обсязі суд першої інстанції на зазначені вище вимоги закону та обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для покладення на ОСОБА_1 матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України. Оскільки укладений між сторонами договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність не має юридичної сили, а відтак і не може бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі ОСОБА_1 .
Посилання суду першої інстанції , як на підставу покладення на відповідачку повної матеріальної відповідальності на частину другу статті 3 КЗпП України є недоречним, оскільки вказаною нормою надана лише можливість визначення особливостей праці, зокрема працівників підприємств з іноземними інвестиціями, до яких належить ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ», як законодавством так і їх статутами. Проте гарантії при покладені на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації регулюються лише законодавством.
Враховуючи, що склад посад та робіт, наведених у Переліку № 447/24, розширеному тлумаченню не підлягає, то договір укладений з працівником, чиєї посади чи виконуваної ним роботи немає в Переліку, юридичної сили не має.
Враховуючи, що інші підстави, визначені чинним законодавством для покладення на ОСОБА_1 матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди відсутні, позовні вимоги про покладення на неї обмеженої матеріальної відповідальності позивачем не заявлялися і відомості щодо розміру середнього заробітку працівника суду не надавалися, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди за виплати, здійснені по втраченим полісам задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача матеріальної шкоди та судових витрат слід скасувати, з підстав визначених статтею 376 ЦПК України і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною першою статт 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскльки апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, понесені нею судові витрати, а саме судовий збір сплачений на подання апеляційерї скарги в розмірі 1935. 66грн, має бути покладені на позивача.
В іншій частні рішення в апеляційному порядкеу не переглядалося.
Керуючись статтями 367,374, 376,382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Орловцевої Марини Олександрівни подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 серпня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» грошових коштів у сумі 129 043, 74 грн. матеріальної шкоди та судових витрат у суммі 1263,59грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1935 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 66 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2025 року
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: Л. В. Базіль
В. О. Бездрабко