Справа № 583/6570/24
3/583/217/25
Іменем України
14 квітня 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої судді Семенової О.С., за участю секретаря судового засідання Гайдейчук К.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Кудіна О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка адміністративний матеріал, що надійшов від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27 грудня 2024 року о 23 годині 35 хвилин ОСОБА_1 на вул. Батюка, № 26 в м. Охтирці Сумської області керував транспортним засобом автомобілем марки «Toyota», державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголя з порожнини рота, почервоніння зіниць очей, млява мова, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер № 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнав та надав пояснення про те, що він не керував транспортним засобом, за кермом була його знайома ОСОБА_2 , він сидів на задньому сидінні. Перед цим він випив келих шампанського, йому стало зле. Коли вона побачила, що за ними їхав поліцейський автомобіль, злякалася, зупинилася біля будівлі «Порталу», та поки поліцейський підходив до них, вони помінялися місцями, він сів на сидіння водія, але автомобілем не керував. Коли підійшов поліцейський, то запитав посвідчення водія, він показав в Дії, потім поліцейський запитав чи вживав він спиртне, на що той відповів, що не вживав, поліцейський запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, він погодився пройти в мед закладі. Потім він закрив вікно автомобіля та зателефонував адвокату, який порадив йому пересісти на місце, на якому він сидів спочатку. Він так і зробив, пересів на заднє сидіння, відкрив дверку та вийшов з автомобіля. Після цього поліцейський став його штовхати, від чого він отримав травму коліна та пішов звідти. Вказав, що свідків поліцейським не було опитано, при ньому не складали акт та інші документи, він мав намір пройти огляд в медичному закладі, але коли повернувся на місце зупинки через 40 хв, то поліцейських вже не було.
Захисник адвокат Кудін О.М. в судовому засіданні вказав, що не доведений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так як він пересів на заднє сидіння, автомобіль достатньо широкий, щоб це зробити досить швидко. Поліцейським порушена процедура проведення огляду, ОСОБА_1 погодився пройти огляд в медичному закладі, але його не доставили, при ньому не було складено акту огляду, не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, не було опитано свідків. ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що не був за кермом, але цей факт не було перевірено. До того ж поліцейський застосовував силу до ОСОБА_1 , між ними виник конфлікт, тому протокол повинен був складати інший поліцейський. Всі ці обставини вказують на розумний сумнів у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить закрити провадження у справі.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні надали показання кожна окремо про те, що 27 грудня 2024 року був корпоратив, близько 23 год приїхав ОСОБА_1 , який пообіцяв відвезти їх додому, він випив келих шампанського, йому стало зле, тоді ОСОБА_2 погодилася сісти за кермо, так як не вживала спиртне. Коли вони втрьох їхали в автомобілі ОСОБА_1 , то побачили, що за ними їде поліцейський автомобіль. ОСОБА_2 злякалася, так як була без посвідчення водія і була вже комендантська година. Вона зупинилася булі будівлі Порталу на вулиці Батюка та помінялася з ОСОБА_1 місцями, він пересів за кермо, а вона - на заднє сидіння. ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що не сидів за кермом в момент керування, попросив хвилинку зачекати, телефонував адвокату, поліцейські стукали у вікно, після цього вони вийшли з автомобіля, поліцейські тягнули за руки ОСОБА_1 , штовхали. Під'їхала дружина ОСОБА_1 та забрала його, вони теж пішли звідти.
Не дивлячись на невизнання винуватості ОСОБА_1 , суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, давши їм оцінку, вважає, що факт керування ним транспортним засобом та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку доведено, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності /ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом /ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 206847 від 28 грудня 2024 року, який складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, УІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. В тексті протоколу вказано, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання та надання пояснень шляхом втечі /а.с. 2/;
-електронним рапортом Охтирського РВП ГУНП в Сумській області від 27 грудня 2024 року, в якому вказано, що 27 грудня 2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в цей день о 23 год 46 хв в м. Охтирці, вул. Батюка зупинено автомобіль «Тойота» під керуванням ОСОБА_1 /а.с.4-5/;
-направленнями на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Охтирська ЦРЛ» від 27 грудня 2024 року о 23:45 год /а.с. 6/;
-відомостями ГСЦ МВС, з яких слідує, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 /а.с. 7/;
-супровідним листом про направлення ОСОБА_1 28 грудня 2024 року за вихідним № 8819 за адресою його проживання: АДРЕСА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП до відому / а.с. 8/;
-відеозаписом із нагрудної камери, наданими працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 206847 від 28 грудня 2024 року, з якого слідує, що відеозапис розпочався о 23-36-02 год, коли попереду поліцейського автомобіля рухався автомобіль, на вимогу поліцейського він зупинився о 23-36-34 год, поліцейський підійшов до водія о 23-36-39 год, за кермом сидів ОСОБА_1 , поліцейський запитав в нього куди прямуєте, той відповів, що додому, після цього заглушив мотор, на вимогу поліцейського показав в застосунку «Дія» посвідчення водія, о 23-37-09 год поліцейський запитав, чи вживав він спиртне, на що той відповів, що ні, поліцейський вказав, що в нього є явні ознаки сп'яніння та запропонував пройти огляд на місці зупинки чи в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився, сказав, що він помиляється, поліцейський роз'яснив йому права, передбачені ст.. 63 Конституції України, ст.. 268 КУпАП, та повторно запропонував пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився, поліцейський в третє запропонував, ОСОБА_1 відповідав, що бажає пройти в мед закладі. Тоді поліцейський відповів йому, щоб він зачиняв свій автомобіль, пересів до службового автомобіля і вони поїдуть до медичного закладу. Після цього о 23-39-56 ОСОБА_1 закрив вікно, і перебував в зачиненому автомобілі, о 23-52-21 він переліз з сидіння водія на заднє сидіння, а о 23-52-38 вийшов з автомобіля і хотів йти звідти. Поліцейський наказав йому залишатися на місці події, ОСОБА_1 на це не реагував, став говорити, щоб його не чіпали, він сидів збоку, на зауваження поліцейського не реагував, о 23-55 год поїхав з місця разом зі своєю дружиною, яка приїхала за ним, на іншому автомобілі. Поліцейський повідомив йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейський о 00 год 07 хв 28 грудня 2024 року склад протокол / а.с. 13/.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства ВС України, Міністерства ОЗ України 09.11.15 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 11.11.15. за № 1413/27858 (далі інструкція) п. 6, 7 І розділу - огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та лікарем закладу охорони здоров'я /у сільській місцевості за відсутністю лікаря - фельдшером, який пройшов спеціальну підготовку/. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином суд дійшов висновку, що версія ОСОБА_1 та його захисника щодо недоведеності факту керування транспортним засобом, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме відеозаписом, який підтвердив факт керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки на час зупинки він перебував за кермом. Його пояснення щодо зміни місця перебування є непереконливим, оскільки з моменту зупинки 23-36-34 год та до моменту, коли поліцейський підійшов до автомобіля 23 -36- 39 год, пройшло дуже мало часу. Крім того ОСОБА_1 не заперечував спочатку, що він керував автомобілем, навіть відповів, що прямує додому. Причина зупинки поліцейського була законною, оскільки автомобіль рухався під час комендантської години. ОСОБА_4 двічі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а в останнє погодився пройти в медичному закладі, проте ніяких дій для цього не зробив, навпаки закрився в автомобілі і пробув там більше десяти хвилин, на поліцейських не звертав уваги. А коли вийшов з заднього сидіння, не виконав законні вимоги поліцейського, та взагалі пішов з місця події, що розцінено поліцейським як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Заяви ОСОБА_1 про спричинення йому поліцейським тілесних ушкоджень не було предметом дослідження в цьому судовому засіданні, він мав право оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є невід'ємною частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
В рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яка особа, що володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушник, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Ці обмеження законодавцем установлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому обставини зазначені в ч. 2 ст. 33 КУпАП судом не враховуються.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, те, що це правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкцій за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251, 252, 266, 268, 283, 287-289, 307, 308 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч гривень 00 копійок/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, реквізити для сплати адміністративного стягнення (населений пункт : Сумська область/м. Суми, отримувач : ГУК Сум. обл./Сумська обл./, код отримувача : 37970404, Банк отримувача : Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету : 21081300, найменування податку : Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)..
Стягнути на користь держави з ОСОБА_1 судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605,60 гривень, реквізити для сплати судового збору: (населений пункт м. Київ, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Відповідно до ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення апеляції до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Охтирського міськрайонного
Суду Сумської області О.С.Семенова