Справа № 546/652/23 Номер провадження 22-ц/814/191/25Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
02 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Секретар:Пєшков В.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Говорова Світлана Леонідівна, до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховод Костянтин Вікторович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український бізнес трейд та аукціони», про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності, -
17 квітня 2024 року до суду звернулася представниця позивача ОСОБА_4 з заявою про забезпечення позову, у якій зазначила, що у провадженні Решетилівського районного суду перебуває вищезазначена справа за позовом про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності. 16 квітня 2024 року під час розгляду справи з Реєстру речових прав вона дізналася, що був змінений запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно права власності ОСОБА_1 на спірний автогараж, а саме: змінилася адреса, та наданий час спірне майно, яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 знаходиться за новою адресою: АДРЕСА_1 , здійснені нові реєстраційні дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень спірного майна, індексний номер 57730988 від 27.10.2023. У зв'язку із недобросовісною процесуальною поведінкою відповідача ОСОБА_1 у представниці позивача виникли обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів, щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просив задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом накладення заборони ОСОБА_1 укладати будь-які договори, в тому числі відчуження, відносно автогаража А-1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2250261553242, ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3413462.4965189.20231016.24.0000.62.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.
Заборонено ОСОБА_1 до винесення рішення по справі укладати будь-які правочини відносно автогаража А-1, який розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб'єкта нерухомогомайна 2250261553242, до набрання законної сили рішенням у справі № 546/652/23.
У порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України копію даної ухвали направлено представнику позивача ОСОБА_4 , відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , представнику відповідачів ОСОБА_6 , третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю «Український бізнес трейд та аукціони» для відому, та державному реєстратору Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховоду Костянтину Вікторовичу - для виконання.
В апеляційному порядку ухвалу оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Застосований захід забезпечення позову не є співмірним з тими негативними наслідками які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Судом не обґрунтовано співмірності заходів забезпечення позову , з огляду на заявлені озовні вимоги позивачем про визнання недійсним та скасування державної реєстрації права власності.Оскаржувана ухвала на думку скаржника базується на припущенні , що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого суового рішення суду про задоволення позовних вимог.
Не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову посилання позивача на зміну адреси спірного майна , оскільки вказане рішення приймалося компетентними державними органами після надання заявником (відповідачем) відповідного пакету документів , і в силу процесуального закону можливе ускладнення судового процесу не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно доч.ч.1,3ст.150ЦПК України,позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов'язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов'язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову, оскільки існує ймовірність того, що відповідач може відчужити нерухоме майно, яке є предметом позову в даній цивільній справі.
Отже, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми процесуального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов