Справа № 546/652/23 Номер провадження 22-ц/814/191/25Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
02 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,
секретар: Пєшков В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Говорова Світлана Леонідівна, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховод Костянтин Вікторович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український бізнес трейд та аукціони», про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності,-
12 червня 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Говорова С.Л., з позовом про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності.
Представник позивача Говорова С.Л. у підготовчому судовому засіданні 10 травня 2024 року , просила прийняти заяву про зміну предмету позову.
Необхідність зміни предмету позову позивачка обґрунтовує тим, що 16.04.2024 р. вона дізналася з Реєстру речових прав, що був змінений запис в реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно права власності ОСОБА_3 на спірний автогараж, тобто змінився частково предмет позову, так як спірне майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3 знаходиться за новою адресою: АДРЕСА_1 , здійснені нові реєстраційні дії про державну реєстрацію прав та їх обтяжень спірного майна, індексний номер 57730988 від 27.10.2023. У зв'язку з цим представниця позивача просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 0001708К/20 від 05.08.2020 р., видавник ТБ «Українська біржа торгів та аукціонів», який був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та припинити право власності за ОСОБА_3 , номер запису про право власності 39734237 - на будівлю, автогараж А-1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2250261553242 (ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3413462.4965189.20231016.24.0000.62), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховода Костянтина Вікторовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 55733306 від 16.12.2020 р.; про державну реєстрацію змін до розділу, індексний номер рішення 69943832 від 27.10.2023 р. та закрити розділ індексний номер рішення 55733306 від 16.12.2020 р., який відкритий у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховодом К.В., на будівлю автогараж А-1, (ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ 01.3413462.4965189.20231016.24.0000.62), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2250261553242.
Від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Бибика В.А. 08 травня 2024 року до суду надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої він просив доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» та на розгляд якої поставити наступне питання:
- чи входить об'єкт нерухомого майна, а саме: позначений літ. А-1 «Автогараж» по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , до складу об'єкта нерухомого майна «тік» по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ?
Заява мотивована тим, що в обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протиправно набули право власності на об'єкт нерухомого майна, який належить позивачу, а саме: Автогараж літ. К-1, який є складовою частиною об'єкта нерухомого майна «тік» по АДРЕСА_1 . Представник відповідачів вважає, що суд повинен критично оцінювати поданий позивачем доказ, а саме: висновок судового експерта Федорова Д.Ф. № 25 від 12 січня 2024 року, оскільки експерт не мав у розпорядженні всі матеріали цивільної справи, огляд об'єкту відбувався без участі відповідача, доступ до об'єкта власності ОСОБА_3 відбувсь шляхом зривання замків, дослідницька частина висновку суперечить висновкам тощо. Оскільки відповідач ОСОБА_3 є власником будівлі «Автогараж» А-1 по АДРЕСА_1 і заперечує з приводу викладу обставин позову, тому належним способом доказування є призначення згідно ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2024 року прийнято до розгляду заяву представниці позивача Говорової С.Л. зі зміненим предметом позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Говорова Світлана Леонідівна, до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Верховод Костянтин Вікторович та Товариство з обмеженою відповідальністю «Український бізнес трейд та аукціони», про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності.
Заяву представника відповідачів ОСОБА_5 про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено.
Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Маршала Бірюзова, 47, м. Полтава), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків, передбачену ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертизи поставлено наступне питання:
- чи входить об'єкт нерухомого майна, а саме: позначений літ. А-1 «Автогараж» по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , до складу об'єкта нерухомого майна «тік» по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .?
Витрати за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_4 . На час проведення судової будівельно-технічної експертизи зупинено провадження в цивільній справі № 546/652/23.
В апеляційному порядку ухвалу оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що ухвала прийнята без врахування доказів у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що при розгляді даної справи виникло питання чи є спірні об'єкти нерухомого майна , а саме авто гараж К-1 пл.458,5 в.м , який належить на праві власності ОСОБА_1 ( реєстровий номер обєкта нерухомого майна 1313023853242) та авто гараж А-1 пл.456,2 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_3 ( реєстровий номер об'єкту нерухомого майна 2205026155342), одним об'єктом нерухомого майна чи це різні об'єкти нерухомого майна.
Для зясування даного питання апелянтом був замовлений висновок судової будівельно-технічної експертизи на підставі клопотання від 01.01.2024 , на вирішення експертизи були поставлені питання:
Чи є авто гараж К-1 пл.458,5 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 1313023853242) та авто гараж А-1 пл.456,2 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_3 (реєстровий номер об'єкту нерухомого майна 2205026155342), одним об'єктом нерухомого майна чи це різні об'єкти нерухомого майна?
На яких земельних ділянках розташовані авто гараж К-1 пл.458, 3 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 ( реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 1313023853242) та авто гараж А.1 пл.456,2 кв.м , який належить направі власності ОСОБА_3 (реєстровий номер об'єкту нерухомого майна 2205026155342).Згідно висновку судовго експерта Федорова Д.Ф. судової будівельно-технічної експертизи від 12.04.2024 встановлено, що на підставі проведеного дослідження установлено, що розташування , технічні характеристики , структура та склад : складової частини об'єкту нерухомого майна реєстровий номер 1313023853242 авто гараж К-1 пл.458, 3 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 , об'єкт нерухомого майна реєстровий номер 2205026155342 авто гараж А-1 пл.456,2 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_3 , - ідентичні , тобто указані об'єкти є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна в натурі.
На підставі проведеного дослідження експерт установив, що складова частина об'єкту нерухомого майна реєстровий номер 1313023853242 ( авто гараж К-1 пл.458,5 кв.м), який належить на праві власності ОСОБА_1 , об'єкт нерухомого майна реєстровий номер 2205026155342 (авто гараж А-1 пл.456,2 кв.м) який належить на праві власності ОСОБА_3 , розташовані на земельній ділянці 5324280900:00:006:0111.
Питання , яке поставлено для вирішення експерта не стосується предмету розгляду даної справи, так як не є предметом спору нерухоме майно «тік» , яке розташоване по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
У зв'язку із вказаним , скаржник просить скасувати ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2024 року в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі , та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.
Задовольняючи заяву представника відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити по даній справі будівельно-технічну експертизу. Вимоги клопотання щодо призначення будівельно-технічної експертизи суд визнав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки аналогічні питання вже були предметом експертного дослідження.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, з огляду на слідуюче.
Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.
Згідно з положеннями ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 1 ст. 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі подачі клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (ст. 105 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно статтею 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Судом встановлено, що позивачем надано до суду висновок № 25 судової будівельно-технічної експертизи від 12 квітня 2024 року, проведеної судовим експертом Федоровим Д.Ф.
Заявляючи клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, адвокатом відповідача фактично висловлена не згода з висновками експертизи, проведеної на замовлення позивача.
Разом з тим, представником відповідача у клопотанні не наведено достатніх та переконливих підстав для визнання таких висновків необґрунтованими, суперечливими та такими що не відповідають іншим доказам по справі. Окрім того , варто зазначити , що висновок наданий позивачем фактично відповідає на питання чи входить авто гараж А-1 пл. 456,2 кв.м ( реєстровий номер 2250261553242) до нерухомого майна авто гараж К-1 пл.458,5 кв.м (реєстровий номер 1313023853242) який належить на праві власності ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що до травня 2024 року відповідач не скористався своїм правом подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (див., серед інших, рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France).
Крім цього, в силу ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
В оскаржуваній ухвалі місцевим судом не наведено мотивів задовлення заяви представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи зокрема, не обґрунтовано істотне значення для справи призначення відповідної експертизи , не наведено підставності заявлення такого клопотання та не вказано про недостатність висновку наявного у матеріалах справи .
Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, заперечення позивача не перевірив належним чином, у зв'язку з чим постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 травня 2024 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.М.Триголов
Судді: А.І.Дорош
О.А.Лобов