Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/733/25
Провадження № 2/553/732/2025
Іменем України
16.04.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Ткачука Ю.А.
за участю секретаря Чоповди А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди спричиненою дорожньо-транспортною пригодою,
Представник позивачів адвокат Тимошенко Д.В., в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу і сумою страхового відшкодування в розмірі 126 096,08 грн., моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 5000,00 грн., витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу в розмірі 3000,00 грн., та витрати на правничу допомогу адвоката в процесі досудового врегулювання спору в розмірі 7 000 грн., та на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 8000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Ford Escape», державний номер НОМЕР_1 .
Вказаний автомобіль вона надає в користування своєму чоловіку ОСОБА_2 .
18.10.2024 о 18:30 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 , в м. Полтава, поблизу будинку 61 по вул. Небесної Сотні, на порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, недотримала безпечного інтервалу та допустила зіткнення з автомобілем Ford Escape, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали технічні пошкодження.
По даному факту 15.11.2024 року Ленінським районним судом м. Полтави винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Дане рішення набрало законної сили 26.12.2024 року.
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Escape державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_4 для проведення відповідного дослідження.
Відповідно до звіту № 1371 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного 01.12.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Escape, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу становить 284 796,08 грн., що є завданою майновою шкодою.
ОСОБА_5 , яка керувала автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП мала чинний поліс ОСЦПВВНТЗ № 217625260 , який виданий ПрАТ СК «Саламандра».
Відповідно до страхового акту № 0054098.10.24/1, розмір страхового відшкодування за полісом з врахуванням 1300 грн франшизи від страхової суми у розмірі 160000 грн становить 158700 грн.
23.12.2024 згідно з платіжною інструкцією №944747, ПрАТ СК «Саламандра» позивачці ОСОБА_1 було виплачено 158 700 грн., що є сумою страхового відшкодування. Отже, страхова компанія відшкодувала 158 700,00 грн., що не охоплює всю суму реально завданих збитків, тобто 284796,08 - 158700,00 = 126096, 08 грн.
Крім позивачка отримала майнову шкоду у вигляді вимушених витрат з послуг оцінки вартості (розміру) шкоди (збитків), заподіяних пошкодженням транспортного засобу, що становить 5000 грн., та евакуацію пошкодженого транспортного засобу в загальній сумі 3000 грн.
Крім матеріальних збитків позивачка ОСОБА_1 понесла суттєві моральні втрати, вона перенесла сильний стрес, коли дізналась про ДТП. Вона відчула гострий душевний біль, який не полишає її до цього часу. Порушився ритм її життя. Їй неприємно дивитися, на свій технічно пошкоджений автомобіль. Представник позивача стверджує, що внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду в розмірі 8000 грн.
Також, позивач ОСОБА_2 в результаті ДТП отримав моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3 щодо нього, та оцінює її у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17.03.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивачів - адвокат Тимошенко Д.В., в підготовче засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просив його задовольнити на підставі наданих матеріалів та обставин викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовче засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги позивачів визнала в повному обсязі. Просила зменшити розмір витрат на правову допомогу, адже він є неспівмірним з виконаною роботою та наданими послугами, щодо прийняття рішення в підготовчому судовому засіданні не заперечує.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки відповідач позов визнала і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст .200 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 15.11.2024 року у справі про адміністративне правопорушення № 553/3878/24, 18.10.2024 року о 18-30 год. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 , в м. Полтава, поблизу будинку 61 по вул. Небесної Сотні, на порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, недотрималась безпечного інтервалу та допустила зіткнення з автомобілем Ford Escape, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду в попутному напрямку, та яку визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124 КУпАП та накладено штраф у сумі 850,00 грн. (а.с. 28).
Автомобіль Ford Escape, державний номер НОМЕР_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 (а.с. 27), яка вказаний автомобіль надає в користування своєму ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту №1371 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного 01.12.2024, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 284 796,08 грн.
ОСОБА_5 , яка керувала автомобілем Mazda 3, державний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП мала чинний поліс ОСЦПВВНТЗ № 217625260, який виданий ПрАТ СК «Саламандра».
Відповідно до страхового акту № 0054098.10.24/1, розмір страхового відшкодування за полісом з врахуванням 1300 грн франшизи від страхової суми у розмірі 160000 грн становить 158700 грн.
23.12.2024 згідно з платіжною інструкцією №944747, ПрАТ СК «Саламандра» позивачці ОСОБА_1 було виплачено 158 700 грн., що є сумою страхового відшкодування.
Нормою частини 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України, передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Нормою частини 1 статті 1166 ЦК України, передбачено, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Норма пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, у зв'язку із пошкодженням внаслідок вчиненого з вини відповідача ДТП, позивачу ОСОБА_1 не відшкодовано матеріальну шкоду, що полягає у різниці між вартісті відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу і сумою страхового відшкодування в розмірі 126 096,08 грн., витратах на проведення експертного дослідження в розмірі 5000,00 грн., витратах на евакуацію пошкодженого транспортного засобу в розмірі 3000,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі наведених вище норм цивільного законодавства, зазначений розмір шкоди завданої майну позивача зобов'язаний відшкодувати відповідач, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Із змісту ч. 2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 Про судову практику у справах про відшкодування матеріальної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 р. у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Судом встановлено, що позивачам в зв'язку з протиправними діями ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, яку вони оцінюють в 8000 грн. кожному, що полягає в постійних хвилюваннях, тривозі та душевному болю, які вона перенесла після ДТП.
Тому, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер та обсяг моральних страждань, які перенесли позивачі, враховуючи їх турботи і хвилювання, пов'язані з наслідками протиправних дій відповідача, необхідність звернення до суду щодо захисту своїх прав, ставлення відповідача до виниклих правовідносин, а також виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та співмірності, суд вважає, що вимоги позивачів про стягнення моральної шкоди з відповідача на їх користь підлягають задоволенню.
Щодо понесених витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 7000,00 грн на правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки перевіряючи детальний опис виконаних робіт наданий представником позивача з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю.
Суд врахувавши, обсяг виконаної адвокатом роботи в процесі досудового врегулювання спору, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру та виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до розміру 2000,00 грн, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 79-81, 141, 258-265, 268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 126096 (сто двадцять шість тисяч дев'яносто шість) грн. 08 коп., витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу в розмірі 3000 (три тисячі) грн., моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , місце проживання/реєстрації: АДРЕСА_2 .
Дата складання повного рішення суду 16.04.2025 року.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. А. Ткачук