46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
15 квітня 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/136/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідурі А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Теребовлянської окружної прокуратури, м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області подані в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ
до відповідача Фермерського господарства “АГРОВЕСТ-2012», с.Раковець Кременецького району Тернопільської області
про стягнення 40 000грн 00коп.,
за участю представників :
прокурора: Ємець Д.В., прокурор відділу представництва інтересів держави в суді, довіреність №15-19вих-25 від 06.01.2025
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Керівник Теребовлянської окружної прокуратури, м.Теребовля Тернопільського району Тернопільської області звернувся 11.03.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Київ з позовом до Фермерського господарства “АГРОВЕСТ-2012», с.Раковець Кременецького району Тернопільської області, про стягнення 40 000грн 00коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №95ФГ-2021 від 08.12.2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі в частині повернення коштів.
В обґрунтування підстав звернення до суду з цим позовом прокурором зазначено, що невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, стягнення заборгованості з відповідача є виключним випадком, визначеним приписами ст.1311 Конституції України та ст.23 Закону України “Про прокуратуру», для здійснення прокуратурою представницьких функцій у спірних правовідносинах з метою усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави, адже Фонд є державною спеціалізованою кредитно-господарською організацією, кошти якого формуються за рахунок державного, обласного та місцевих бюджетів, передбачених для надання фінансової підтримки фермерським господарствам, але такі не повернуті відповідачем у строк, визначений договором.
Заперечення відповідача.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, а інших заяв чи клопотань ні по суті спору, ані з процесуальних питань, не заявив.
Процесуальний рух справи.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 15.04.2025, про що повідомлено учасників справи; сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав, наведених у позовній заяві з посиланням на долучені до справи докази.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом доставки електронної копії ухвали суду від 17.03.2025 в електронний кабінет, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, про що свідчить долучена до справи довідка про доставку електронного листа.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення №0610239917960 від 18.03.2025, за яким ухвала суду від 17.03.2025 про відкриття провадження у справі направлялася судом на адресу зареєстрованого місцязнаходження Фермерського господарства “АГРОВЕСТ-2012», утім відділенням поштового зв'язку № 68 Тернопільської області повернуто на адресу суду без вручення адресату із зазначенням причини "адресат відсутній за вказаною адресою" (довідка форми 20 від 26.03.2025 долучено до справи).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (ч.7 ст. 120 ГПК України).
Положеннями ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 991-993, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22).
Таким чином, Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою "за закінченням терміну зберігання", "інші причини", «відсутній за вказаною адресою» є належно врученими. Звісно ж за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Таким чином, суд, направляючи ухвалу у даній справі на юридичну адресу Фермерського господарства “АГРОВЕСТ-2012» (47330, Тернопільська область, Збаразький район, село Раковець, вулиця Зелена, будинок 8), вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ГПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відсутність відповідача за місцем державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою для розгляду справи за наявними матеріалами.
Також неявка сторони в судове засідання, належним чином повідомленої про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи. Оскільки наявні у справі документи є достатніми для прийняття судового рішення, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті, суд вважає за можливе розглянути спір у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 ГПК України, суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Згідно ч.1 ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У судовому засіданні 15.04.2025 проголошено скорочене рішення суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25 серпня 2004 року, на підставі довідки №95 від 26 листопада 2021 року конкурсної комісії 8 грудня 2021 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (далі - Укрдержфонд) та Фермерським господарством "АгроВест-2012" (далі - фермерське господарство) укладено договір №95ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - договір), відповідно до умов якого Укрдержфонд надає у безготівковій формі в якості фінансової підтримки грошові кошти в сумі 200 000 грн, а фермерське господарство зобов'язалося використати їх за цільовим призначенням (для закладення багаторічних насаджень) і повернути суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим договором, а саме: до 1 листопада 2022 року - 40 000 грн; до 1 листопада 2023 року - 40 000 грн; до 1 листопада 2024 року - 40 000 грн; до 1 листопада 2025 року - 40 000 грн; до 1 листопада 2026 року - 40 000 грн (пукти 1, 2, 3.2.1, 3.4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення - 1 листопада 2026 року та повертається останнім згідно із встановленим у пункті 3.4.2 договору графіком, крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
Договір набрав чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань передбачених цим договором (пукти 4.2, 7.1, 7.2 договору).
На виконання умов договору, Укрдержфондом на підставі платіжного доручення №63 від 13.12.2021 перераховано на банківський рахунок ФГ «АгроВест-2012» суму фінансової підтримки в розмірі 200 000 грн.
Матеріали справи свідчать, що ФГ «АгроВест-2012» взяті на себе договірні зобов'язання з повернення фінансової допомоги в сумі 40 000,00 грн порушив та платіж у строк до 01.11.2024 не вніс, внаслідок чого за ним рахується заборгованість на вказану суму, що також додатково підтверджується розрахунком заборгованості ФГ "АгроВест-2012" станом на 20.01.2025.
З наданого Тернопільським відділенням Українського державного фонду розрахунку заборгованості вбачається, що на виконання договору фермерським господарством загалом повернуто кошти в сумі 60 000,00грн (5 000,00грн - 08.05.2023, 35 000,00грн - 29.06.2023, 20 000,00грн - 30.10.2023), з необхідних 60 000,00грн станом на 20.01.2025. Рішенням суду від 24.06.2024 у справі №921/389/24 позов керівника Теребовлянської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задоволено, та стягнуто з Фермерського господарства "АгроВест-2012" 20 000,00грн фінансової допомоги строк повернення якої встановлено до 01.11.2023. Дане судове рішення набрало законної сили у встановленому порядку.
20.01.2025 Українським державним фондом підтримки фермерських господарств повідомлено прокуратуру Тернопільської області листом №53-19/05 від 20.01.2025 про відсутність коштів для сплати судового збору, тому просив пред'явити позов в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до ФГ "АгроВест-2012" про стягнення 40 000,00грн неповернутої вчасно фінансової підтримки та направлено прокуратурі копії документів, необхідних для вивчення та подальшого здійснення представницьких повноважень для пред'явлення відповідного позову. На повідомлення Теребовлянської окружної прокуратури №54-375вих.25 від 06.02.2025 у відповіді №53-19/12 від 18.02.2025 Українським державним фондом підтримки фермерських господарств повідомлено про нездійснення заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості та про наявність станом на 18.02.2025 простроченої заборгованості перед Укрдежфондом в розмірі 40 000грн 00коп.
Щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.
Необхідність захисту державних інтересів покладає на прокуратуру обов'язок їх представництва в суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч.1, 2 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Даний позов пред'явлено керівником Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у зв'язку з неналежним здійсненням вказаним органом повноважень щодо усунення порушень законодавства, оскільки останнім не вирішено питання щодо стягнення державних коштів, наданих відповідачу.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.
Прокурор обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів Фонду прокурором у суді зазначив, що порушення відповідачем умов договору завдає шкоди економічним інтересам держави та унеможливлює реалізацію державної політики з надання кредитів іншим суб'єктам господарювання.
Згідно листа Українського державного фонду підтримки фермерських №53-19/05 від 20.01.2025 заборгованість ФГ "АгроВест-2012" складає 40 000,00грн, однак Фонд самостійно не звертається до суду з позовом про її стягнення через відсутність коштів на сплату судового збору, а тому просив прокуратуру здійснити представницькі функції. Аналогічне прохання висловлено Тернопільським відділенням Фонду у листі №53-19/12 від 18.02.2025.
З матеріалів позову вбачається, що відповідачем не сплачено кошти в розмірі 40 000,00грн, строк повернення яких закінчився 01.11.2024.
Пунктом 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2004, визначено, що фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.
Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі належать до кредитів з бюджету. Кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету).
Частиною 1 ст. 50 БК України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам (п. 3 ч. 3 ст. 30 БК України).
Фонд є державною спеціалізованою кредитно-господарською організацією, кошти якого формуються за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів, передбачених для надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Порушення відповідачем умов договору, не повернення наданої фінансової допомоги завдає шкоди економічним інтересам держави та унеможливлює реалізацію державної політики з надання кредитів суб'єктам господарювання. При цьому невжиття Фондом заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, стягнення з відповідача заборгованості, є встановленими ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, які дають прокурору право пред'явити даний позов з метою захистів інтересів держави.
За таких обставин, підставами для пред"явлення даного позову та представництва інтересів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств є тривале невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства.
Мотиви, оцінка доказів та норми закону з яких суд виходить ухвалюючи рішення.
Згідно з статтею 9 Закону України "Про фермерське господарство", новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також така може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Кабінет Міністрів України щороку в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку в проектах місцевих бюджетів можуть передбачати кошти на підтримку фермерських господарств.
Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки фермерським господарствам затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики..
Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України "Про фермерське господарство" фермерським господарствам допомога за рахунок коштів державного бюджету через Український державний фонд підтримки фермерських господарств надається фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі для здійснення виробничої діяльності та диверсифікації виробництва в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, а також спрямовується на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.
Механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінекономіки для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, іншим фермерським господарствам (далі - фінансова підтримка) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) і його регіональні відділення визначено у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1102 від 25.08.2004 (далі - Порядок в редакції, чинній на момент укладення договору - 08.12.2021).
Згідно з п.2 Порядку, фінансова підтримка надається на конкурсних засадах: новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після їх державної реєстрації, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, на безповоротній основі за бюджетною програмою "Фінансова підтримка фермерських господарств" і на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам"; іншим фермерським господарствам - на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам". Фінансова підтримка не надається фермерським господарствам, які мають заборгованість перед Фондом та його регіональними відділеннями, яких визнано банкрутами, щодо яких порушено справу про банкрутство та які перебувають у стадії ліквідації, а також у яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти).
Згідно з п.6 Порядку, фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів, зокрема іншим фермерським господарствам - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів'я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати вкладів до статутних капіталів сільськогосподарських кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що для перерахування коштів фінансової підтримки, у разі надання фінансової підтримки на поворотній основі, Фонд надає органу Казначейства платіжні доручення і договір. Видатки щодо надання фінансової підтримки здійснюються шляхом перерахування коштів на поточні рахунки фермерських господарств, відкриті в установах банків. Фермерські господарства у тримісячний строк після надходження коштів фінансової підтримки подають до Фонду засвідчені головою фермерського господарства копії документів, що підтверджують цільове використання зазначених коштів.
Кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету (п.13 Порядку).
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З'ясовано, що 8 грудня 2021 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством “АгроВест-2012» укладено договір №95ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерського господарств. Даний договір укладено відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1102 та на підставі довідки конкурсної комісії №95 від 26.11.2021. Сума фінансової підтримки склала 200 000,00грн.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення. Доказів виконання договору №95ФГ-21 від 08.12.2021 чи його розірвання в судовому порядку або в порядку п.3.4.3 матеріали справи не містять, сторонами не повідомлено і судом не встановлено.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №911/2768/20, від 30.06.2021 у справі №910/3140/19).
За умовами укладеного договору від 08.12.2021, Фонд зобов'язався надати фермерському господарству фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 200000 грн, а фермерське господарство зобов'язалося повернути фінансову підтримку частинами згідно з графіком, наведеним у п.3.4.2 договору, зокрема, до 1 листопада 2022 року в сумі 40 000 грн, до 1 листопада 2023 року - 40 000 грн, до 01 листопада 2024 року 40 000грн і т.д.
Як вбачається з матеріалів справи, Фондом свої зобов'язання виконано, та 13.12.2021 на рахунок відповідача, відкритому в ТФ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" перераховано 200 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №63 від 13.12.2021.
Отримання цієї суми фінансової допомоги відповідачем не заперечується.
Натомість, фермерське господарство виконало свої грошові зобов'язання частково сплативши станом на 20.01.2025 кошти в сумі 60 000 грн та 20 000грн фінансової допомоги стягнуто на підставі судового рішення у справі №921/389/24 від 24.06.2024. Відтак, утворилась заборгованість в сумі 40 000 грн, котра не погашена, що підтверджено прокурором в судовому засіданні.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Враховуючи умови договору, Графік повернення фінансової допомоги, положення ст.1049 ЦК України, строк повернення наданої поворотної фінансової допомоги в загальному розмірі120 000,00 грн є таким, що настав.
Як вже зазначалося, в установлений строк (до 01 листопада 2024 року) черговий платіж по фінансовій підтримці в сумі 40 000,00грн відповідачем не сплачений.
Доказів перерахування позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 40 000,00 грн за договором відповідачем не надано і матеріали справи не містять.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк (до 01.11.2024) належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.
Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 40 000,00 грн заборгованості з повернення фінансової допомоги є правомірними та обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.
Висновки господарського суду.
Відповідно до ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Дослідивши подані прокуратурою докази суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв'язаними у сукупності доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі та діючого законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог прокурора в заявленому розмірі.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів на спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 000,00грн заборгованості за договором №95ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 08.12.2021 року, як підтверджені документально, відповідачем не спростовані, підлягають до задоволення.
Розподіл судового збору.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40грн (3028грн*0,8), з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.
Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "АгроВест-2012" (вул.Зелена, будинок 8, село Раковець(з) Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 38143021) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул.Януша Корчака, будинок 9/12, місто Київ, ідентифікаційний код 20029342) -40 000 (сорок тисяч)грн 00коп. фінансової допомоги.
3. Стягнути з Фермерського господарства "АгроВест-2012" (вул.Зелена, будинок 8, село Раковець(з), Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 38143021) на користь Тернопільської обласної прокуратури (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн 40коп. в повернення сплаченого судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Повне рішення складено 17.04.2025.
Суддя Н.О. Андрусик