65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/346/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/346/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 94, код ЄДРПОУ 33311617)
до відповідача: Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)
про стягнення 194224,08 грн., -
Суть спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, в якому просить суд: стягнути з Одеської міської ради (ЄДРПОУ 26597691) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004», який є власником:
- нежитлового підвального приміщення №521, що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.04.2017 по 31.12.2024, суму заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 73429,86 грн., інфляційні втрати - 14510,73 грн., 3% річних - 4465,78 грн.,
- нежитлового приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.04.2017 по 31.12.2024 суму заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 65980,73 грн., інфляційні втрати - 13182,07 грн., 3% річних - 4084,70 грн.,
- нежитлового приміщення першого поверху №527, що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 суму заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком у розмірі 16971,48 грн., інфляційні втрати - 1322,37 грн., 3% річних - 276,37 грн.,
шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу на праві комунальної власності належать нежитлові будівлі, що знаходяться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94, проте відповідач як співвласник багатоквартирного будинку не виконує своїх обов'язків щодо сплати щомісячних внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 156382,06 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/346/25; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; залучено Виконавчий комітет Одеської міської ради та Департамент комунальної власності Одеської міської ради до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; роз'яснено учасникам справи про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; запропоновано залученим третім особам надати суду пояснення третіх осіб в порядку ст. 179 ГПК України.
Ухвалу суду від 04.02.2025 про відкриття провадження у справі №916/346/25 було доставлено позивачу, відповідачу та третім особам до їх електронних кабінетів, що підтверджується відповідними довідками про доставку. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Відтак, господарський суд констатує, що всі учасники справи належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом.
20.02.2025 за вх.№5815/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, зокрема, наступне:
- всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача - Одеської міської ради як власника нежитлового приміщення першого поверху №527, загальною площею 282 кв.м, нежитлового приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), загальною площею 220,2 кв.м, нежитлового підвального приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94 про проведення установчих зборів, загальних зборів ОСББ “Власник-2004», на яких вирішувались питання встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників зазначеного будинку на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, через що відповідач був протиправно позбавлений права на участь в них; окрім того, Одеська міська рада наголошує, що ОСББ “Власник-2004» не надало доказів направлення відповідних рішень загальних зборів вищевказаного ОСББ про визначення розміру щомісячних внесків співвласників на утримання будинку; отже, у будь-якому випадку, співвласник має бути обізнаний про прийняті на загальних зборах ОСББ рішення, зокрема, щодо встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників; також позивачем до суду не було надано доказів оприлюднення рішень загальних зборів ОСББ “Власник-2004» з вищевказаного питання, прийнятих на загальних зборах, та у матеріалах справи такі докази відсутні; з урахуванням зазначеного, відсутні підстави вважати, що Одеську міську раду було належним чином повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів ОСББ “Власник-2004», а також про питання порядку денного цих зборів та про прийняті рішення; таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними, а тому підлягають відхиленню судом у повному обсязі;
- Одеська міська рада вважає, що в силу приписів ст. 74 ГПК Україна позивач має довести такі обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а саме: які саме послуги з утримання будинку та прибудинкової території протягом 2017-2024 років фактично надавались позивачем відповідачу, надати докази щодо їх переліку, вартості як станом на 2017 рік, на 2018 рік, на 2019 рік, на 2020 рік, на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік, так і на 2024 рік, надати докази на підтвердження надання таких послуг та яким чином останні стосуються відповідача як власника нежитлових приміщень в будинку (у зв'язку з чим необхідно дослідити питання укладення позивачем договорів з контрагентами для забезпечення утримання будинку та прибудинкової території, а також дослідити докази на підтвердження понесення позивачем відповідних витрат); проте, позивачем на надано жодних доказів на підтвердження викладених вище обставин, у зв'язку з чим позовні вимоги не можна вважати такими, що є обґрунтованими; щодо розрахунку заборгованості територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради зі сплати внесків на управління багатоквартирним будинком відповідач зазначає, що будь-яких підтверджуючих документів щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов'язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку, позивачем не надані;
- стосовно вимоги про стягнення заборгованості з Одеської міської ради за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, відповідач зазначає, зокрема, що задоволення таких позовних вимог може потягнути за собою порушення бюджетної дисципліни; питання здійснення належного обслуговування приміщення, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, зокрема, питання сплати внесків на управління багатоквартирними будинками, в яких знаходяться нежитлові приміщення комунальної форми власності, не відноситься до повноважень Виконавчого комітету Одеської міської ради; у цій справі заявлені позовні вимоги виключно до власника - територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, проте до Виконавчого комітету Одеської міської ради жодних позовних вимог не заявлено; Одеська міська рада звертає увагу на те, що в рамках позовної заяви позивач фактично просить стягнути борг з казначейського рахунку органу, який не має жодного відношення до предмету спору по суті; Одеська міська рада вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Одеської міської ради суперечить приписам бюджетного законодавства, а тому підлягає відхиленню;
- за загальним правилом, встановленим ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання підлягає виконанню у строк (термін), який ним встановлений; однак, з витягів з протоколів загальних зборів ОСББ та додатків до них, неможливо визначити момент, з якого Одеська міська рада, на переконання Об'єднання, прострочила зобов'язання; відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства; проте, на адресу Одеської міської ради рішення/протоколів або інших документів якими визначені строки сплати внесків на управління будинком не надходило; таким чином, на думку Одеської міської ради у ОСББ відсутні правові підстави вимагати сплати 3% річних та інфляційних збитків за прострочення сплати внесків на управління багатоквартирним будинком;
- листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію росії проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 24.02.2022; крім того, Кабінетом міністрів України було прийнято постанову від 05.03.2022 року №206 та вказаною постановою було вирішено, в умовах воєнного стану, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється - нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; - припинення чи зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі; хоча й така форма управління багатоквартирними будинками як ОСББ не регулюється Законом України “Про житлово-комунальні послуги», оскільки ОСББ не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки ОСББ, витрачаються на самозабезпечення; проте на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку з ОСББ розповсюджується поняття форс-мажорних обставин, оскільки зобов'язання виникають не лише на підставі договорів, але й на підставі рішень та закону, а саме на підставі рішення Загальних зборів, Статуту та Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»; таким чином, Одеська міська рада зазначає, що у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період воєнного стану відповідальність (у вигляді неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість) не настає; з урахуванням вищевикладеного, Одеська міська рада зазначає про безпідставність заявлених ОСББ вимог про стягнення 3% річних у розмірі 8826,85 грн. та інфляційних збитків у розмірі 29015,17 грн. за прострочення сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком;
- Одеська міська рада звертається до суду першої інстанції з заявою про застосування спливу строку позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за рахунок коштів міста Одеси в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради у загальному розмірі 194224,08 грн., заявленої за період з 01.04.2017 по 31.12.2024, оскільки згідно з інформацією з підсистеми Електронний суд ЄСІТС; 31.01.2025 позивачем було подано вищевказаний позов до Господарського суду Одеської області; з урахуванням моменту звернення Об'єднання з вищевказаним позовом (31.01.2025) та періоду заборгованості (з 01.04.2017 по 31.12.2024), відповідач вважає, що строк позовної давності пропущено позивачем частково за період стягнення заборгованості з квітня 2017 року по березень 2020 року; таким чином, відповідач вважає, що до позовної вимоги про стягнення відповідної суми коштів за період з квітня 2017 року по березень 2020 року, який є частиною заявленого періоду у позовній заяві, а саме: з 01.04.2017 по 31.12.2024, судом має бути застосований строк позовної давності, у зв'язку з цим у матеріальному розумінні позивач не мав права на позов у зазначеній редакції, оскільки строк позовної давності є пропущеним частково.
21.02.2025 за вх.№5898/25 до суду від третьої особи - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшли письмові пояснення, які прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа вказує, зокрема, наступне:
- відповідно до договору оренди № 1124/2017 від 04.12.2017, який був укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради м. Одеси та Громадською організацією “Спортивний клуб Панчер», надано у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94, строком до 04.11.2020; актом приймання-передачі підтверджується факт одержання орендарем у користування вказаного нежилого приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94; інформація щодо сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку ГО “Спортивний клуб Панчер» в Департаменті відсутня та на даний момент вказане приміщення вільне;
- рішенням Господарського суду Одеської області від 16.09.2020 по справі № 916/897/20 позовні вимоги Департаменту до ГО “Спортивний клуб Панчер» про розірвання договору оренди, виселення та стягнення задоволено у повному обсязі; у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язання щодо повернення орендованого майна на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2020 по справі №916/897/20 державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Гуменюком В.В. виселено ГО “Спортивний клуб Панчер» з нежилого приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94, про що складено акт державного виконавця від 27.09.2022; рішенням Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 по справі №916/3082/23 позовні вимоги Департаменту до ГО “Спортивний клуб Панчер» про стягнення задоволено частково; стягнуто з ГО “Спортивний клуб Панчер» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 230949,08 грн. неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди, 3464,23 грн. судового збору; станом на 20.02.2025 заборгованість ГО “Спортивний клуб Панчер» перед Департаментом становить 585908,12 грн.;
- на думку третьої особи, особою, відповідальною за зобов'язаннями із здійснення відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за надані послуги до нежилого приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, по вул. Академіка Корольова, 94 у м. Одеса, є орендар цього приміщення - ГО “Спортивний клуб Панчер» на час дії договору оренди; позивачем визначено відповідачем у справі Одеську міську раду, проте обов'язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку покладається на особу, якій нерухоме майно передане в господарське відання чи оперативне управління (балансоутримувач), або на орендаря, якщо такий обов'язок встановлено відповідним договором, а не на номінального власника такого майна, яким є Одеська міська рада.
24.02.2025 за вх.№6207/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, наступне:
- щодо неповідомлення відповідача як співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів ОСББ відповідач наголошує, що позивач у своєму повідомленні від 14.12.2020 зазначив, що кожного місяця на адресу відповідача будуть надходити квитанції (форму можна узгодити) на сплату внесків на управління багатоквартирним будинком стосовно підвалів, які знаходяться у власності Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради та не мають орендаря: 1.підвал №521 (220,2 м2) - 880,80 грн./місяць; 2.підвал б/н (250,4 м2); - 1001,60 грн./місяць; 30 грудня 2020 року представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради Чепуренко В.В., який діє на підставі довіреності вих.№01-36/3 від 29.01.2020, був ознайомлений з протоколами загальних зборів та здійснив своє право голосу, що підтверджується листками письмового опитування співвласника багатоквартирного будинку;
- листом від 18.03.2021 було повторно повідомлено про те, що за Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради як співвласником ОСББ накопичується борг по внескам на управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , починаючи з 01.12.2016; також позивачем було направлено на адресу відповідача рахунок-акт №2 від 10.03.2021 на сплату внеску на управління багатоквартирним будинком за лютий 2021 року за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94, ОСББ “Власник-2004»; тому твердження про неповідомлення відповідача - територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів ОСББ є хибними та необґрунтованими;
- відповідач, який є співвласником багатоквартирного будинку, ціленаправлено та умисно не виконує своїх зобов'язань, які закріплені в статуті ОСББ та Законі України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», що порушує права позивача; відповідно до пункту 2 Розділу V Статутів, в редакціях від 23.10.2004, 12.06.2016 та 23.12.2021, співвласник зобов'язаний, окрім іншого, виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;
- ч.6 ст. 238 ГПК України передбачає можливість у разі необхідності вказати у резолютивній частині рішення суду, зокрема, про порядок його виконання; відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 по справі №916/1952/17, в якій зазначено, що “з огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, дійшли правильного висновку про те, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради». Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували свій висновок про те, чому саме з рахунку Виконавчого комітету Одеської міської ради має бути здійснене стягнення у цій справі»; за таких обставин позивач вважає, що вимоги про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради - є обґрунтованими;
- внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних виникає у позивача за кожен місяць (день) з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення;
- враховуючи періоди запровадження обмежувальних заходів щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19 та введення воєнного стану на території України, трирічний строк позовної давності щодо платежів за період з квітня 2017 року по грудень 2024 включно позивачем не пропущено.
03.03.2025 за вх.№6841/25 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач вказує, зокрема, наступне:
- щодо наданих позивачем додаткових документів, відповідач зазначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; надані позивачем листи, направлені на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо необхідності сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, датовані 15.01.2021 та 18.03.2021, тобто стосуються затвердження кошторису доходів та витрат на управління вищевказаним багатоквартирним будинком лише на 2021 рік, водночас доказів щодо повідомлення власника вищевказаних приміщень - Одеської міської ради починаючи з 01.02.2017 до 15.01.2024 (окрім 2021 року) ОСББ “Власник-2004» не надано;
- Одеська міська рада повторно звертає увагу на наступне: - з витягів з протоколів загальних зборів ОСББ та додатків до них неможливо визначити момент, з якого Одеська міська рада, на переконання Об'єднання, прострочила зобов'язання; - на адресу Одеської міської ради рішення/протоколи або інші документи, якими визначені строки сплати внесків на управління будинком не надходили; - у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період воєнного стану відповідальність (у вигляді неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних (нарахованих на заборгованість) не настає; таким чином, на думку Одеської міської ради у ОСББ відсутні правові підстави вимагати сплати 3% річних та інфляційних збитків за прострочення сплати внесків на управління багатоквартирним будинком.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб. Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/346/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи подання учасниками справи заяв по суті справи, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
09.12.2004 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 94, код ЄДРПОУ 33311617) (позивач).
Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» затверджений установчими зборами протоколом №1 від 23.10.2004.
Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (відповідач) на праві комунальної власності належить:
- нежиле приміщення першого поверху №527, загальною площею 282,0 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 94, що підтверджується: свідоцтвом про право власності серії САВ №817021 від 11.04.2008, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18999684 та технічним паспортом;
- нежитлове приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), загальною площею 220,2 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 94, що підтверджується: свідоцтвом про право власності серії САС №186261 від 06.10.2008, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №207298390 та технічним паспортом;
- нежиле підвальне приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, яке розташоване за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 94, що підтверджується: свідоцтвом про право власності серії САВ №817163 від 11.04.2008, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18850663 та технічним паспортом.
За актом приймання-передачі житлового комплексу від 01.12.2016 було передано житловий комплекс за адресою: вулиця Академіка Корольова, 94 з балансу КП “ЖКС “Чорноморський» в управління ОСББ “Власник-2004».
Протоколом №12 від 12.06.2016 був затверджений Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» у новій редакції.
Протоколом №13 від 23.12.2021 був затверджений Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» у новій редакції.
Відповідно до розділу II Статуту об'єднання метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження кошів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів належать, зокрема: затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмір внесків і платежів співвласників.
Відповідно до пункту 2 розділу V Статутів співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
В матеріалах справи наявні наступні витяги з протоколів Загальних зборів ОСББ “Власник-2004»:
- витяг з протоколу №4 від 04.03.2017, відповідно до якого було прийнято рішення, зокрема, з питання порядку денного №4, а саме: з 01.04.2017 затвердити порядок та прийняти розрахунок внесків на УБПТ для власників житлових приміщень на рівні 3,85 грн. за 1 кв.м загальної площі на місяць (з урахуванням технічного обслуговування ліфтів для житлових приміщень, 3-9 поверхи) і нежитлових приміщень на рівні 3,85 грн. за 1 кв.м загальної площі приміщень на місяць; для підвальних приміщень залишити розмір внесків на рівні 1,86 грн. на місяць; внески сплачуються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим; затверджено кошторис поточних розмірів щомісячних внесків на витрати з УБПТ з 01.04.2017;
- витяг з протоколу №9 від 02.03.2019, відповідно до якого було прийнято рішення, зокрема, з питання порядку денного №2, а саме: про порядок сплати внесків (платежів) співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» - до 20 (двадцятого) числа кожного поточного місяця за попередній місяць у розмірі, затвердженому загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004»; розміри внесків для власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які підлягають сплаті до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004», згідно з додатком №1 до протоколу загальних зборів від 02.03.2019: внесок на витрати з управління багатоквартирним будинком, для всіх власників житлових та нежитлових приміщень у ньому, окрім підвальних - 4,97 грн. за 1 м.кв. на місяць; внесок на витрати з управління багатоквартирним будинком для власників підвальних приміщень - 3,00 грн. за 1 м.кв. на місяць; внесок за використання місць загального користування під комори - 20 грн. за комору на місяць; внесок на витрати з технічного обслуговування ліфтів - нараховується для власників житлових приміщень з 3 по 9 поверхі, пропорційно до загальної площі квартир виходячи з суми договору, та підлягає автоматичному відповідному коригуванню у випадку зміни суми договору постачальника даної послуги; станом на 02.03.2019 розмір такого внеску становить - 0,52 грн/м2 загальної площі приміщення, що належить співвласникові на місяць; внесок на відшкодування витрат з вивезення твердих побутових відходів відповідає тарифам, встановленим для відповідних споживачів даної послуги та підлягає автоматичному коригуванню у випадку зміни зазначених тарифів постачальника даної послуги; станом на 01.04.2019 розмір такого внеску становить - 17,10 грн. з зареєстрованої людини для житлових приміщень на місяць; нежитлові приміщення самостійно укладають договір на вивезення твердих та ін. побутових відходів; також, було прийнято рішення затвердити кошторис витрат ОСББ “Власник-2004» з 01.04.2019 року згідно з додатком №1 до протоколу загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» від 02.03.2019; додаток №1 до протоколу №9 визначає кошторис поточних розмірів внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком з 04.04.2019;
- витяг з протоколу №12 від 26.12.2020, відповідно до якого було прийнято рішення, зокрема, з питання порядку денного №4, а саме: встановити такий перелік і розміри щомісячних основних внесків - власників житлових та/або нежитлових приміщень, що сплачуються, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на банківські рахунки Об'єднання, у розмірах, визначених загальними зборами Об'єднання та виставляються окремими квитанціями до 5 числа наступного за розрахунковим місяця: 1.внесок на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (без урахування технічного обслуговування ліфтів): для житлових та нежитлових приміщень, окрім підвальних - 5,97 грн. на місяць з 1 кв.м загальної площі приміщення, що належить співвласникові; для підвальних приміщень - 4,00 грн. на місяць з 1 кв.м загальної площі приміщення, що належить співвласникові.
Також в матеріалах справи наявні надані позивачем листування між ОСББ “Власник-2004» та Одеською міською радою, зокрема, з приводу належних відповідачу об'єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Академіка Корольова, 94.
Відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940521 відповідачу, який є власником нежитлового підвального приміщення №521, площею 250,4 кв.м, що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.04.2017 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 73429,86 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940204 відповідачу, який є власником нежитлового приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), площею 220,2 кв.м, що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.04.2017 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 65980,73 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940527 відповідачу, який є власником нежитлового приміщення першого поверху №527, площею 282,0 кв.м, що знаходиться у місті Одесі по вулиці Академіка Корольова, 94 в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16971,48 грн.
У загальному розрахунку заборгованості позивачем визначено загальну суму заборгованості відповідача щодо щомісячних обов'язкових внесків та платежів відшкодування витрат з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території, інших внесків за адресою: Академіка Корольова, 94 за трьома належними відповідачу приміщеннями, у загальному розмірі 156382,06 грн.
Також позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідних додатках до вищевказаних розрахунків, а саме:
- до розрахунку о/р №940521 (приміщення №521, площею 250,4 кв.м) за період з 01.04.2017 по 31.12.2024: 4465,78 грн. 3% річних, 14510,73 грн. інфляційних втрат;
- до розрахунку о/р №940204 (приміщення літ. “А»), площею 220,2 кв.м) за період з 01.04.2017 по 31.12.2024: 4084,70 грн. 3% річних, 13182,07 грн. інфляційних втрат;
- до розрахунку о/р №940527 (приміщення №527, площею 282,0 кв.м) за період з 01.01.2024 по 31.12.2024: 276,37 грн. 3% річних, 1322,37 грн. інфляційних втрат.
Відповідачем та третьою особою (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) на спростування позовних вимог та підтвердження власних доводів надані наступні документи:
- бюджетний запит на 2024 рік (додатковий);
- договір оренди нежитлового приміщення №1124/2017 від 04.12.2017, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ГО “Спортивний клуб Панчер» з додатковими угодами щодо нежитлового приміщення підвалу, площею 250,4 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 94;
- рішення Господарського суду Одеської області від 16.09.2020 у справі №916/897/20, яким: розірвано договір оренди №1124/2017 від 04.12.2017, виселено ГО “Спортивний клуб Панчер» з нежитлового приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 94 та стягнуто з ГО “Спортивний клуб Панчер» заборгованість з орендної плати;
- рішення Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у справі №916/3082/23, яким: стягнуто з ГО “Спортивний клуб Панчер» неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди.
Несплата заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком за спірні приміщення стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
За ч.ч. 1-4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
У відповідності до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Статтею 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з ст. 15 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
У відповідності до ст. 16 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.
За ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ст. 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком.
Так, з наявних матеріалів справи вбачаються наступні факти:
- 09.12.2004 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 94, код ЄДРПОУ 33311617); за актом приймання-передачі житлового комплексу від 01.12.2016 було передано житловий комплекс за адресою: вулиця Академіка Корольова, 94 з балансу КП “ЖКС “Чорноморський» в управління ОСББ “Власник-2004»;
- Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» затверджений установчими зборами протоколом №1 від 23.10.2004; протоколом №12 від 12.06.2016 був затверджений Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» у новій редакції; протоколом №13 від 23.12.2021 був затверджений Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» у новій редакції.
- територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради (відповідач) на праві комунальної власності належать наступні приміщення, які знаходяться за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 94: нежиле приміщення першого поверху №527, загальною площею 282,0 кв.м; нежитлове приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), загальною площею 220,2 кв.м; нежиле підвальне приміщення №521, загальною площею 250,4 кв.м;
- відповідними рішеннями Загальних зборів ОСББ “Власник-2004», які оформлені відповідними протоколами (№4 від 04.03.2017, №9 від 02.03.2019, №12 від 26.12.2020) були затверджені і прийняті щомісячні внески на витрати з управління багатоквартирним будинком для власників, зокрема, нежитлових приміщень (підвальних приміщень): 1,86 грн. (з квітня 2017 року), 3,00 грн. (з квітня 2019 року), 4,00 грн. (з січня 2021 року);
- відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940521 (підвальне приміщення №521, площею 250,4 кв.м) в період з 01.04.2017 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 73429,86 грн.; відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940204 (нежитлового приміщення підвалу (приміщення літ. “А»), площею 220,2 кв.м) в період з 01.04.2017 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 65980,73 грн.; відповідно до розрахунку заборгованості о/р №940527 (нежитлове приміщення першого поверху №527, площею 282,0 кв.м) в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 була нарахована сума заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у загальній сумі 16971,48 грн.;
- докази сплати нарахованої заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території щодо вищевказаних приміщень у загальному розмірі 156382,07 грн. в матеріалах справи відсутні.
Господарський суд зазначає, що системний аналіз норм вищевказаного спеціального законодавства (Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку») та положень Статуту позивача свідчить, що рішення загальних зборів співвласників об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників, зокрема, нежитлових приміщень (підвальних приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати та сплачувати своєчасно і в повному обсязі належні внески і платежі. Окрім того, обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст.ст. 319, 322 ЦК України. Отже, обов'язок утримання спірного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку як безпосередньо з актів цивільного законодавства, так і зі Статуту, а тому на Територіальну громаду міста Одеси в особі Одеської міської ради покладається обов'язок зі сплати внесків на витрати на управління багатоквартирним будинком за належні їй на праві комунальної власності вищевказані приміщення.
Господарський суд не приймає до уваги посилань третьої особи (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради) на те, що позивачем визначено відповідачем у справі Одеську міську раду, проте обов'язок зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку покладається на особу, якій нерухоме майно передане в господарське відання чи оперативне управління (балансоутримувач), або на орендаря, якщо такий обов'язок встановлено відповідним договором, а не на номінального власника такого майна, яким є Одеська міська рада, оскільки Верховним Судом у постанові від 02.09.2020 по справі №906/884/19 зазначено, що ч.4 ст. 12 Закону № 417-VIII дійсно передбачено, що зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень. У той же час Верховний Суд констатував, що визначаючи зобов'язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов'язання, у тому числі механізму захисту прав об'єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону №2866-III). Так, прийняті відповідно до Статуту ОСББ рішення є обов'язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов'язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Враховуючи вищевказане, приймаючи до уваги, що саме відповідач є власником спірних приміщень та саме на відповідача покладено обов'язок з виконання рішень Загальних зборів та сплати відповідних внесків, господарський суд не вбачає підстави для звільнення відповідача від обов'язку відшкодувати витрат на управління багатоквартирним будинком.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи вищевстановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм законодавства, положень Статуту позивача, рішень Загальних зборів ОСББ, як власник трьох нежитлових приміщень (підвальних приміщень) за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 94, в період з квітня 2017 року по грудень 2024 року належним чином не виконує свої зобов'язання зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку, з огляду на що, перевіривши розрахунки позивача (о/р №940521, о/р № НОМЕР_1 , о/р № НОМЕР_2 ), господарський суд дійшов висновку про відповідність вказаних розрахунків нормам чинного законодавства та відповідним рішенням Загальних зборів ОСББ про затвердження розмірів внесків, в свою чергу відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку оплати сум внесків та платежів, які заявлені до стягнення, а також не довів помилковості розрахунків позивача загальної суми заборгованості, докази сплати загальної заявленої до стягнення суми в матеріалах справи відсутні, з огляду на що господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСББ “Власник-2004» про стягнення з відповідача 156382,07 грн. загальної суми заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території щодо вищевказаних приміщень є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем та третьої особою (Департаментом комунальної власності Одеської міської ради) не доведено.
Твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про проведення установчих зборів, загальних зборів ОСББ “Власник-2004», на яких вирішувались питання встановлення переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників не приймаються судом до уваги в якості підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки рішення Загальних зборів ОСББ “Власник-2004», якими затверджувались розміри відповідних внесків, недійсними не визнавались, докази такого в матеріалах справи відсутні, тому є обов'язковими для всіх співвласників майна. Окрім того, у даній справі будь-яких вимог щодо оскарження рішень загальних зборів позивача не заявлено, про наявність судових рішень або існуючих судових спорів з приводу таких рішень сторони суд не повідомляли та відповідних доказів не надали, а тому надання правової оцінки факту повідомлення чи не повідомлення відповідача про загальні збори не входить до предмету розгляду даної справи.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надані будь-які підтверджуючі документи щодо надання/отримання послуг, витрати на які обов'язково включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку, не приймаються судом до уваги, оскільки у даній справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості по внескам, а тому не входять до предмету доказування у цій справі обставини формування розміру і складової цих внесків, оскільки розміри внесків визначені відповідними рішеннями Загальних зборів ОСББ. Також, господарський суд звертає увагу, що внески, затверджені рішеннями загальних зборів ОСББ, та житлово-комунальні послуги є різними видами платежів за своєю правовою природою та нормативно-правовим регулюванням. Окрім того, доводи відповідача зводяться до його незгоди із самим фактом необхідності оплачувати відповідні внески та платежі в якості співвласника багатоквартирного будинку, правомірності чого відповідач суду не довів.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем зі сплати внесків, приймаючи до уваги право позивача на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, перевіривши розрахунки позивача за визначений ним період (викладені у відповідних додатках до розрахунку сум основної заборгованості) та встановивши їх обґрунтованість, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог ОСББ “Власник-2004» про стягнення з відповідача 8826,85 грн. загальної суми 3% річних та 29015,17 грн. загальної суми інфляційних втрат.
Іншого відповідачем не доведено.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» та запровадження воєнного стану, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, не приймається судом до уваги, оскільки, як було вищевказано судом, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по внескам, а не по житлово-комунальним послугам, окрім того з вказаної постанови вбачається, що забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги, проте м. Одеса не відноситься до вищевказаних територій. Таким чином, відповідачем не доведено суду наявності підстав для звільнення його від стягнення нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов'язань, так само не спростовано і розміри нарахованих сум.
Що стосується вимог позивача про стягнення заборгованості за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради, господарський суд вказує наступне.
Частиною 6 ст. 238 ГПК України передбачено можливість, у разі необхідності, вказати у резолютивній частині рішення суду про порядок його виконання.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Також, частинами 1, 2 ст. 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
За таких обставин, суд зазначає, що статтями 1, 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено здійснення місцевого самоврядування територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно з ч.3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ст. 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
За ч.2 ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Частиною 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Відповідно до п.1.1 Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі Положення), що затверджене рішенням Одеської міської ради від 15.09.2021 № 535-VІІ “Про затвердження Положення про Виконавчий комітет Одеської міської ради у новій редакції», Виконавчий комітет Одеської міської ради (далі - Виконком) є виконавчим органом Одеської міської ради, який створюється Одеською міською радою (далі - рада) на період її повноважень відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», Статуту територіальної громади міста Одеси та Регламенту ради. Після закінчення повноважень ради Виконком здійснює свої повноваження до формування його нового складу.
Згідно з п.1.3 та п.1.4 Положення Виконком ОМР є юридичною особою, має гербову печатку, бланки та штампи, має рахунки в органах Державної казначейської служби України та в установах банків, набуває від свого імені майнові та особисті немайнові права, несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем в судах, зокрема звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Фінансування видатків Виконкому здійснюється за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 по справі №916/1952/17, відповідно до якої: “З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, врахувавши те, що Одеська міська рада не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, дійшли правильного висновку про те, що з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення присуджених грошових коштів слід здійснити з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради. Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 в касаційній скарзі про те, що суди попередніх інстанцій не обґрунтували свій висновок про те, чому саме з рахунку Виконавчого комітету Одеської міської ради має бути здійснене стягнення у цій справі».
За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про здійснення стягнення грошових коштів з Одеської міської ради з рахунків розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з квітня 2017 року по березень 2020 року, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої ст. 260 Цивільного кодексу України не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно із ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Так, позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Господарський суд зазначає, що відповідно до п.12 Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 (зі змінами) з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин; запроваджено обмежувальні заходи з протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 30 червня 2023 року карантин було відмінено.
Окрім того, п.19 Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відтак, в силу положень п.12 Перехідних положень ЦК України після спливу трьохрічного строку - квітень 2020 року, строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків було продовжено. Після введення воєнного стану 24.02.2022 строки позовної давності на звернення позивача з позовом про стягнення внесків були зупинені починаючи з 24.02.2022.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача до суду з позовною заявою строки позовної давності на стягнення заборгованості зі сплати внесків за період з квітня 2017 року по березень 2020 року позивачем пропущено не було.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов??язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов?язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов?язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві та в прохальній частині позову, позивач просить стягнути з відповідача 50000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу із посиланням на те, що адвокатом самостійно, на власний розсуд, розраховано загальну вартість наданих послуг, без належного обґрунтування ціни кожної послуги та з реальним завищенням вартості наданих послуг та з огляду на не співмірність із предметом спору у даній справі.
На підтвердження заявлених вимог про стягнення 50000 грн. правничої допомоги позивачем надано:
- договір про надання правничої допомоги від 30.12.2024, укладений між ОСББ “Власник-2004» (клієнт) та Адвокатським Бюро “Бороган», відповідно до якого: Адвокатське Бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надати клієнту наступну правничу допомогу у представництві інтересів клієнта по справі за позовом ОСББ “Власник-2004» до Територіальної громади в особі Одеської міської ради про стягнення заборгованості; за надання правової допомоги, яка є предметом договору, згідно пункту 2.1 цього договору Адвокатському Бюро клієнт сплачує грошову винагороду у розмірі 50000,00 грн; клієнт відшкодовує адвокату фактично понесені та належним чином підтверджені (чеками, платіжними дорученнями, іншими первинними документами) витрати, пов'язані з виконанням договору;
- акт приймання-передачі виконаної роботи від 07.01.2025, відповідно до якого Адвокатським Бюро виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, участь у судових засіданнях; всього за виконану роботу клієнт, протягом 5-ти робочих днів після надходження коштів, які є предметом позову згідно п.2.1 договору про надання правової допомоги від 30.12.2024 на рахунок клієнта, зобов'язується сплатити адвокатському бюро винагороду у розмірі 50000 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у ст.ст. 2 та 15 ГПК України, має обов'язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, суд встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/6416/22, від 15.08.2024 у справі №910/18756/23.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №922/3850/23, від 11.04.2024 у справі №910/11136/23.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, щодо заявленої позивачем суми відшкодування витрат на правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.
У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі №904/1907/15).
Господарський суд зазначає, що сума у 50000 грн. витрат на професійну правничу допомогу визначена у договорі та в акті приймання-передачі.
Господарський суд, оцінивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, вважає, що такі дії (послуги) як вивчення документів, формування правової позиції фактично є складовими процесу підготовки позовної заяви, яка також окремо визначена у акті приймання-передачі. При цьому, конкретизуючи в акті виконані роботи (усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, участь у судових засіданнях), не вказано яким чином була обрахована загальна сума послуг та яка вартість наданих послуг по кожній з перелічених робіт, а з огляду на предмет та підстави позову, однотипність та стандартність справи, суд ставить під сумнів їх реальність та розумність. Окрім того, у переліку наданих послуг передбачено участь у судових засіданнях, проте дана справа розглянута судом у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судових засідань).
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді під час розгляду справи, враховуючи критерій реальності та розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі взявши до уваги зміст заперечень відповідача та обставини розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених судових витрат позивача до 20000 грн. Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що доведеним, розумним, співмірним та належним до відшкодування позивачу розміром витрат на правничу допомогу є 20000 грн., в решті заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу судом відмовляється.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на копіювання документів у розмірі 4125 грн., суд виходить з наступного.
Як було вказано судом, згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження заявлених вимог про стягнення 4125 грн. витрат на копіювання документів позивачем надано:
- договір про надання друкарських послуг від 31.12.2024, укладений між ОСББ “Власник-2004» та ФОП Бороган В.В., відповідно до якого: за цим договором виконавець зобов'язується виконати роботи з тиражування (виготовлення копій) поданих замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви про стягнення заборгованості до суду у кількості, які зазначені у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору; вартість послуг сторонами визначена у розмірі 5,00 грн. за один копіювальний лист; загальна кількість листів зазначається у додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору; оплата робот за цим договором провадиться замовником протягом 5-ти робочих днів після надходження від відповідача коштів за копіювання на рахунок замовника;
- додаткову угоду №2 до договору від 31.12.2024, відповідно до якої: виконавець зобов'язується виконати для замовника роботи з тиражування (виготовлення копій) поданих замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви ОСББ “Власник-2004» до Територіальної громади в особі Одеської міської ради про стягнення заборгованості у кількості 825 копій, а саме: три примірника становить 825 сторінко, що становить вартість 4125 грн. (825*5);
- акт приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2025 до договору від 31.12.2024 та додаткової угоди №2 від 08.01.2025, відповідно до якого: виконавцем виконано, а замовником прийняті наступні роботи: тиражування (виготовлення копій) поданих замовником документів для формування документів для подачі позовної заяви ОСББ “Власник-2004» до Територіальної громади в особі Одеської міської ради про стягнення заборгованості у кількості 825 копій на суму 4125 грн.
Господарський суд зауважує, що відповідно до ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Так, господарський суд зауважує, що на момент подачі позовної заяви всі учасники даної справи були зареєстровані в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та мали відповідні електронні кабінети, тому позивач з урахуванням ст. 6 ГПК України мав змогу здійснити відправлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи в електронній формі до їх електронних кабінетів без здійснення копіювання документів. Натомість, позивач, обравши спосіб надсилання документів у паперовому вигляді, що мало наслідком необхідність здійснення їх копіювання та понесення додаткових витрат, при наявності можливості уникнути понесення таких витрат, на переконання суду не може вимагати відшкодування таких витрат з відповідача, оскільки понесені витрати на копіювання у даному випадку не були неминучими та необхідними, з огляду на що суд не може характеризувати такі витрати як такі, що пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у зв'язку з чим у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 4125 грн. витрат на копіювання документів судом відмовляється.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Власник-2004» (65089, Одеська обл., м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 94, код ЄДРПОУ 33311617) 156382 /сто п'ятдесят шість тисяч триста вісімдесят дві/ грн. 07 коп. заборгованості, 8826 /вісім тисяч вісімсот двадцять шість/ грн. 85 коп. 3% річних, 29015 /двадцять дев?ять тисяч п'ятнадцять/ грн. 17 коп. інфляційних втрат, 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору та 20000 /двадцять тисяч/ грн. судових витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги шляхом стягнення грошових коштів за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919).
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 17 квітня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля