вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2025 р. Справа№ 910/5898/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Лещенко Ю.В. - адвокат, посвідчення № 4505/10;
від третьої особи: не з'явились;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА."
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 (повний текст - 23.12.2024)
у справі № 910/5898/24 (суддя - Підченко Ю.О.)
за позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА."
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ."
про стягнення 228 556,85 грн.
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Акціонерне товариство «Банк Альянс» (надалі - позивач, АТ «Банк Альянс») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.» (надалі - відповідач, ТОВ «Міра.»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (надалі - третя особа, ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.»), в якому позивач просив в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ПРОМ.СТАНДАРТ.», перед АТ "БАНК АЛЬЯНС" за договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020, а саме простроченої заборгованості за процентами - 228 556, 85 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м., та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить ТОВ "МІРА.", шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 позов Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" задоволено. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ." перед Акціонерним товариством "БАНК АЛЬЯНС" за договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020, а саме простроченої заборгованості за процентами - 228 556, 85 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ."А") група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м., та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРА.", шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України "Про виконавче провадження" за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на користь Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" судовий збір в розмірі 3 428,35 грн.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРА." 12.01.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 13.01.2025), в якій просить визнати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження та поновити його. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2024 року у справі № 910/5898/24, яким стягнуто прострочену заборгованість за процентами - 228 556,85 грн шляхом стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. "А") група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м., та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13, які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "МІРА.", шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України "Про виконавче провадження" за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерному товариству "Банк Альянс" у повному обсязі. Покласти судові витрати на позивача. Повідомити про час та місце розгляду апеляційної скарги.
17.01.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (4 114,02 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.
04.02.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24. Розгляд справи призначено на 03.03.2025.
03.03.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою здійснено відповідні запити щодо місця реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ.СТАНДАРТ.". Відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24 на 02.04.2025. Здійснено публікацію на сайті Судової Влади.
02.04.2025 у судове засідання з'явився представник відповідача. Представники інших сторін у судове засідання 02.04.2025 не з'явились, позивач та третя особа на стороні відповідача належним чином повідомлені були.
02.04.2025 у судовому засіданні суд розпочав розгляд апеляційної скарги по суті, заслухав пояснення відповідача щодо поданої апеляційної скарги та дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи під час дослідження розрахунків, оскільки представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом та відкладено розгляд справи на 15.04.2025.
14.04.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення у даній справі на виконання вимог ухвали суду.
В судове засідання 15.04.2025 з'явився лише представник відповідача, який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового - про відмову в позові. Представники позивача та третьої особи в судове засідання 15.04.2025 не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку 04.04.2025 в особистий кабінет Електронного суду позивача ухвали суду від 02.04.2025, а також поштове повернення судової кореспонденції з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», направленої на адресу третьої особи, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін, задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення принципів рівності та змагальності сторін в розумінні ст. 7, 13 ГПК України, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, зокрема третю особу, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", та інші чинники.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що Господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 15.11.2024 року по справі №910/5899/24, яким було повністю задоволено позов та в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» перед Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» за договором № 21-162/ЮК/5-7-9 про надання кредиту (рефінансування існуючої заборгованості) від 20.07.2021 в розмірі 13 609 775,90 грн, з яких: 8 950 000,00 грн сума простроченої заборгованості по кредиту, 4 659 115,90 грн сума простроченої заборгованості за процентами, звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення в (літ. «А2) група приміщень № 8, загальною площею 887,7 кв.м, що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м, та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VІ загальною площею 42,2 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 13, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МІРА.», шляхом продажу нерухомості на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент реалізації.
Таким чином, за доводами апелянта, існує інше рішення суду щодо звернення стягнення на цей же предмет іпотеки - нежитлові приміщення за адресою м. Київ, просп. Василя Порика, буд. 13, на які просить звернути стягнення позивач. А тому фактично рішенням по справі №910/5898/24 відбувається подвійне звернення стягнення на одне і теж майно, що прямо не передбачено діючим законодавством, що в подальшому може призвести до відсутності можливості виконання судового рішення по справі №910/5898/24, оскільки за конструкцією статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не зможе об'єднати у зведене виконавче провадження звернення стягнення по справі №910/5898/24 та №910/5899/24.
Тому, враховуючи вищенаведене, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.
5. Позиція інших учасників апеляційного провадження
Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач та третя особа в порядку ст. 263 ГПК України не скористались. Водночас, ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав через Електронний суд 05.02.2025. Тоді як судова кореспонденція, надіслана на адресу третьої особи повернулась на адресу суд з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою». З урахуванням положень ч. 7 ст. 120 ГПК України, вказаний учасник вважається повідомлений належним чином.
Судом апеляційної інстанції було розглянуто та враховано всі додаткові пояснення в порядку ст. 42 ГПК України лише в межах вимог та доводів апеляційної скарги, виходячи із положень ст. 269, 270 ГПК України.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.10.2020 між Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» (далі - Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (надалі - позичальник), було укладено договір № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (надалі - кредитний договір), відповідно до положень та умов якого кредитор надає позичальнику кредит на умовах, визначених в п. 1.1. договору.
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит однією сумою або окремими траншами на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника в межах ліміту, встановленого п 1.1. ліміту кредитування; оплати розрахункових документів позичальника (п. 3.1. кредитного договору).
Пункт п. 3.2. кредитного договору встановлює, що видача кредиту здійснюється в межах невикористаного ліміту кредитної лінії на підставі письмової заявки позичальника на отримання кредиту/траншу та документів, підтверджуючих цільове використання кредиту/траншу.
Днем (моментом) надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, або в день оплати розрахункових документів позичальника п. 3.4. кредитного договору).
Відповідно до п. 3.6. погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, якщо графік не встановлений - відповідно до строків, зазначених в п.1.1. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, зазначений в п.1.1. цього договору (п. 3.6. кредитного договору).
Якщо останній день для сплати кредиту/траншів припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то зазначені платежі повинні бути здійснені в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.
У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
Додатком №1 до кредитного договору позичальнику було встановлено графік зниження ліміту кредитної лінії.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки - 19% річних.
У разі порушення строків повернення кредиту (в тому числі його частин згідно графіку зменшення ліміту кредитування), що передбачені цим договором процентна ставка за користування кредитом/кредитними коштами встановлюється в розмірі 28% річних і нараховується виключно на прострочену суму кредиту, починаючи з для виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується).
Згідно з п. 3.10. кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 10-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є кінцевим терміном повернення заборгованості та /або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок зазначений в п.1.1. цього договору у розмірі, визначеному даним договором. У випадку порушення позичальником строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою.
Згідно п. 5.2.8. кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов цього договору в частині повернення (в т.ч. дострокового) заборгованості за цим договором, зокрема повернення кредиту (в тому числі частково, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування), сплати процентів, комісій, неустойки (штрафів, пені), а також в інших випадках, прямо передбачених цим договором, кредитор має право на стягнення такої заборгованості будь-яким не забороненим чинним законодавством способом, в тому числі шляхом договірного списання.
У п. 5.2.11. кредитного договору встановлено, що кредитор має право у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, за власним вибором обрати черговість стягнення заборгованості/ погашення заборгованості з позичальника/поручителя/гаранта та/або звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним договором та/або активи (кошти і майно) позичальника/іпотекодавця/заставодавця.
01.02.2021 сторони уклали договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, відповідно до якого збільшено загальний ліміт кредитування до 8 800 000,00 грн.
15.04.2021 сторони уклали договір про внесення змін № 2 до кредитного договору, відповідно до якого було змінено графік зменшення ліміту кредитування.
Також, 24.05.2021 шляхом підписання договору про внесення змін № 3 до Кредитного договору було змінено кінцевий строк повернення кредитних коштів - 15.10.2021 року.
Відповідно до договору про внесення змін № 4 від 28.07.2021 до кредитного договору, ліміт кредитування становить 8 950 000,00 грн, а також відстрочено сплату процентів за користування кредитом за червень 2021 року.
Пунктом 7.1. встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за договором, в тому числі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком (як іпотеко держателем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРА.", (як іпотекодавцем) було укладено договір іпотеки від 12.10.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1762 (далі також - договір іпотеки).
Предмет іпотеки: нежитлові приміщення в (літ. «А») група приміщень №8, загальною площею 887,7 кв.м., що складається з наступних приміщень - підвал приміщення № 1-14 загальною площею 845,5 кв.м.,- та підвал МЗК (місця загального користування) № І, ІІ, ІІІ, V, VI загальною площею 42,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Василя Порика, буд. 13.
Відповідно до пункту 1.1. договору іпотеки іпотекою за цим договором забезпечуються:
- вимоги щодо сплати всіх платежів у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором та/або цим договором, відшкодування іпотекодавцем збитків, понесених іпотекодержателем у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) іпотекодавцем зобов'язань за кредитним та/або за цим договором;
- будь-які інші грошові зобов'язання, які будуть встановлені, в тому числі збільшені у майбутньому кредитним договором, додатковими угодами по ньому. Цим іпотекодавець надає свою згоду, що в разі зміни розміру боргових зобов'язань за кредитним договором після укладення цього договору (в тому числі при їх збільшенні) такий новий розмір боргових зобов'язань забезпечується іпотекою за цим договором без необхідності внесення змін до нього.
Відповідно до п. 6.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку якщо у момент виконання зобов'язань за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме:
- при повному або частковому неповернення суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті сум нарахованих процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісійних винагород тощо, у встановлені кредитним договором строки, в тому числі у випадках дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором тощо.
Пункт 6.3. договору іпотеки вказує, що стягнення звернення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом на розсуд іпотекодержателя відповідно до вимог чинного законодавства.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Як стверджує позивач, внаслідок рефінансування позивачем кредитної заборгованості за кредитним договором, шляхом видачі нового кредиту відповідно до умов договору №21-162/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20.07.2021, було погашено заборгованість третьої особи за кредитом, при цьому, не погашеною залишилася заборгованість за процентами.
З метою досудового врегулювання спору, банком позичальнику було направлено лист-вимогу № 11/4429 від 08.10.2021 з проханням погасити заборгованість у повному обсязі. Однак вимога залишилась без відповіді та виконання.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, як стверджує позивач, що станом на дату подання позову до суду заборгованість ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ» перед АТ «БАНК АЛЬЯНС» за договором № 20-190/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12.10.2020 становить 228 556,85 грн, які є сумою простроченої заборгованості за процентами - 228 556,85 грн.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046 - 1053 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта з посиланням на рішення по справі №910/5898/24 - як підставу для скасування рішення у даній справі через аналогічні періоди нарахування процентів за користування кредитом, та ніби-то подвійне звернення стягнення за одними і тими ж зобов'язаннями та на одне і те ж майно, з урахуванням наступного.
Так, в межах справи №910/5899/24 Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра.» про стягнення 13 609 775,90 грн. При цьому, як вбачається з тексту рішення та наданої на вимогу суду апеляційної інстанції позовної заяви у вказаній справі, підставою звернення до суду стало невиконання умов укладеного 30.07.2021 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром.стандарт.» (позичальник) кредитного договір № 21-162/ЮК/5-7-9.
Тоді як предметом дослідження у даній справі є обставини невиконання кредитного договору № 20-190/ЮК/5-7-9 від 12.10.2020, укладеного між Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМ.СТАНДАРТ.».
Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки по справі № 910/5899/24 та в межах даного провадження відбувається за різними кредитними зобов'язаннями третьої особи та на підставі різних іпотечних договорів, укладених між позивачем з відповідачем. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються через необґрунтованість.
Відхиляючи доводи скаржника про неможливість звернення стягнення на одне і те ж майно, суд апеляційної інстанції враховує на підставі ч. 4 ст 236 ГПК України правову позицію, зазначену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2024 року у справі № 569/7864/13-ц та зазначає наступне.
Іпотекою є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про іпотеку» в редакції, чинній час прийняття рішення місцевим судом, предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об'єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників (власників спеціального майнового права) усіх об'єктів нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, переданих у спільну іпотеку.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов'язанням, а право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до нового власника (власника спеціального майнового права) разом із обтяженням такого майна попередньою іпотекою.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов'язання перед наступним іпотекодержателем не настав.
При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що законодавчий механізм передачі предмета іпотеки в наступну іпотеку встановлює лише черговість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (наприклад, у разі наявності спірних питань щодо звернення стягнення на предмет іпотеки між декількома кредиторами (іпотекодержателями) та одним предметом іпотеки (один власник) за умови наявної згоди на наступну іпотеку переднім іпотекодержателем та їх державної реєстрації) та не означає можливості лише для попереднього іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна у разі звернення на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Разом із цим, задоволення вимог іпотекодержателя, в якого право іпотеки виникло пізніше, можливе лише після повного задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. А тому доводи скаржника про неможливість звернення стягнення в межах різних судових справ (на підставі різних іпотечних договорів, укладених між позивачем з відповідачем) на одне і те ж майно - відхиляються через необґрунтованість.
Доводів щодо незгоди із розміром нарахованих процентів за користування кредитом або з періодом апеляційна скарга не містить.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, а тому відхиляються через необґрунтованість.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог та правильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 75, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржником судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на нього в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРА." на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 у справі № 910/5898/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.04.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич