79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.12.07 Справа№ 23/313
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) “Віко-Банзай», м. Львів,
до відповідача 1 Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) “Тактик». М. Львів,
третя особа 1 Управління земельних ресурсів у м. Львові, м. Львів,
третя особа 2 ВАТ “Управління механізації № 1», м. Львів
про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 1973 та визнання недійсним договору оренди землі від 10.02.2005 р.
За участю представників:
від позивача - Бідула Г.Д. -представник, ,
від відповідача 1 -Оліярник Р.І.,
від відповідача 2 -не з»явився,
від третьої особи 1 -Піддубняк О.О.,
від тертьої особи 2 - Бойко С.М.
Суть спору: ТзОВ “Віко-Банзай» звернулось з позовом до Львівської міської ради та ТзОВ “Тактик» про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради № 1973 від 16.12.2004 р. “Про затвердження ТзОВ “Тактик» проекту відведення земельної ділянки на вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові» та про визнання недійсним договору оренди землі від 10.02.2005 р., укладеного між відповідачами у справі. Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що ТзОВ “Віко-Банзай» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 28.11.2006 р. стало власником прохідної, трансформаторної, дому конторного типу (битовки), розташованих по вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові. У ході підготовки документації на землекористування, ТзОВ “Віко-Банзай» стало відомо, що виготовлення згаданої документації неможливе, оскільки земельна ділянка, на якій знаходиться придбане позивачем нерухоме майно передана в користування ТзОВ “Тактик» на підставі оспорюваних ухвали № 1973 та договору оренди землі. Ухвалу позивач вважає такою, що не відповідає вимогам закону на тій підставі, що відповідач 1 не звернув уваги на те, що на спірній земельній ділянці розміщена будівля, яка не належала відповідачу 2, та не врахував прав тогочасного власника будівлі (ВАТ “Управління механізації № 1») на цю землю. Крім цього, позивач посилається на норми ст.ст. 15, 4-6, 11, 17, 19 Закону України “Про оренду землі», ст.ст. 120, 123, 124, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 216, 377 ЦК України.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 13.12.2007 р.
Позивач 25.12.2007 р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи і залучення до участі у справів якості третіх осіб Департаменту містобудування в особі управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити. Посилаючись на те, що оспорювана ухвала № 1973 прийнята 16.12.2004 р., договір оренди укладений 10.02.2005 р., а право власності на будівлі, відтак і право власності чи право користування земельною ділянкою, під нерухомим майном виникло у позивача 28 листопада 2006 р.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.
Обов»язковою умовою задоволення позову про визнання правового акта чи договору недійсними є встановлення судом того факту, що оспорюваний акт, угода, дії, бездіяльність тощо відповідача порушили права або охоронювані законом інтереси позивача у справі. Позивач просить визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради № 1973 від 16.12.2004 р. “Про затвердження ТзОВ “Тактик» проекту відведення земельної ділянки на вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові» з тих підстав, що при її прийнятті не було враховано права тогочасного власника будівлі, розташованої на згаданій земельній ділянці (ВАТ “Управління механізації № 1»), на користування землею. Внаслідок цього порушено право ТзОВ “Віко-Банзай» на землю. На думку позивача, Договір оренди землі від 10.02.2005 р. теж є недійсним в силу ч. 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі», оскільки ТзОВ “Тактик» набуло право оренди на підставі ухвали, що прийнята Львівською міською радою з порушенням прав особи на користування належною їй ділянкою. Однак, з наведених доводів позивача вбачається, що на момент прийняття оспорюваної ухвали та укладення договору оренди землі відповідачами могло бути порушене лише право на користування землею тогочасного власника будівель по вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові, а саме: ВАТ “Управління механізації № 1» , яке не є позивачем у справі. Коли приймалася ухвала № 1973 від 16.12.2004 р. та укладався договір оренди землі (10.02.2005 р.) ТзОВ “Віко-Банзай» не було власником будівель по вул. Кукурудзяній, 4 у місті Львові. Відтак, до нього станом на 16.12.2004 р. та на 10.02.2005 р. не переходило в силу ст. 377 ЦК України та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою. Про виникнення у позивача права користування земельною ділянкою під будівлями по вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові може йти мова лише, починаючи з 28.11.2006 р., тобто з дня купівлі у Фізичної особи-підприємця Лабецького М.О. будівель по вул. Кукурудзяній, 4 у м. Львові. Таким чином, ухвала № 1973 від 16.12.2004 р. та договір оренди землі від 10.02.2005 р. у момент їх прийняття/укладення не могли порушувати права ТзОВ “Віко-Банзай» на користування земельною ділянкою, оскільки таке право у позивача виникло лише 28 листопада 2006 р.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Бортник О.Ю.