Справа № 162/169/25 Провадження №33/802/249/25 Головуючий у 1 інстанції:Савич А. С.
Доповідач: Клок О. М.
16 квітня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань - Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пасевича О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Пасевича О.П., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 12 березня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 16 січня 2025 року о 21 год 48 хв, на вул. Парковій у с. Зарудчі, керував транспортним засобом марки «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі-ПДР).
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник Пасевича О.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність. Стверджує, що суддею неповно з'ясовано чи було вчинене останнім адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заперечує наявність у нього будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, водночас вказуючи на відсутність при проведенні його огляду свідка, на присутності якого він наполягав. Поліцейськими не було надано доказів, що запропонований ними до застосування спеціальний технічний засіб дозволений до застосування та має відповідний сертифікат. Стверджує, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням, не відмовлявся, а також наполягав на проходженні огляду у закладі охорони здоров'я, куди поліцейські відмовились його доставляти. Також, попри установлення факту керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поліцейські від керування транспортним засобом, його не відсторонили. Покликаючись на викладене, просить постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 12 березня 2025 року скасувати, а справу стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пасевича О.П., які подану апеляційну скаргу підтримали, просив задовольнити, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника стосовно незаконності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , слід зазначити таке.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Матеріалами справи стверджується, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейськими була обумовлена порушенням ним як водієм п. 2.9 (б) ПДР, зокрема, не подачею сигналу світлового покажчика повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. І факт оскарження такої постанови, як і її подальше скасування, очевидно не є свідченням незаконності зупинки автомобіля під керуванням першого.
Попри наведене вище, вважаю доцільним зазначити також про те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу, не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Тоді як вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 222793 від 16 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , у якому зафіксовано наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейським, зокрема: (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці), а також відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, даними рапорту поліцейського, якими додатково стверджується той факт, що автомобіль під його керуванням було зупинено у зв'язку із надходженням 16 січня 2025 року о 22 год 02 хв зі служби 102 повідомлення про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовані виявлені ознаки, у зв'язку із наявністю яких проведено його огляд, довідкою заступника начальника ОСОБА_2 , якою стверджується факт видачі ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого 13 липня 1989 року, що цілком підставо було ураховано судом при накладенні на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення таз урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від будь-якого суб'єктивного сприйняття доказом вини ОСОБА_1 , стверджується, що через наявність ознак алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров'я, на що він однозначної відповіді не надавав, досить тривалий проміжок часу розмовляв по телефону, після чого, погодившись на проходження огляду, почав імітувати продування у мундштук Драгера. Поліцейський достатньо чітко роз'яснив йому алгоритм дій, які він має виконати, однак ОСОБА_1 їх не вчиняв, не продуваючи достатньої кількості повітря, у зв'язку із чим, йому повторно було запропоновано пройти огляд у лікарні, від проходження якого він відмовився, виявивши бажання їхати у лікарню лише після проголошення йому протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналіз вищеописаного перебігу події вчиненого, поза «розумним сумнівом» підтверджує факт відмови ОСОБА_1 , як водієм транспортного засобу, від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку. Зафіксована на відеозаписі його поведінка, при вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у провину, жодним чином не викликає неоднозначної її оцінки та повністю спростовує доводи його захисника про порушення поліцейськими процедури проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регламентують це питання, стверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів.
Тому, при перевірці доводів апеляційної скарги, підстав стверджувати, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведена із будь-якими порушеннями, не установлено.
Також слід зазначити, що як безпосередньо перед, так і після проходження огляду, ОСОБА_1 жодних вимог про пред'явлення йому поліцейськими документів на спеціальний технічний засіб, із використанням якого проводився його огляд, не ставив, і такого обов'язку не передбаченого чинним законодавством.
Відсутність двох свідків, на яку звертає увагу захисник, виправдане застосуванням поліцейським під час проведення огляду особи технічних засобів відеозапису, що узгоджується із положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Ураховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності та взаємозв'язку, вважаю висновки суду про порушення водієм пункту 2.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, правильними.
Відтак, при винесенні оскарженої постанови, суддею не допущено порушень вимог КУпАП, які могли б вплинути на законність висновків суду, у тому числі, і у частині накладеного стягнення, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді першої інстанції - без зміни.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Пасевича О.П., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 12 березня 2025 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: