Справа № 167/32/25 Провадження №33/802/239/25 Головуючий у 1 інстанції:Гармай І. Т.
Доповідач: Клок О. М.
16 квітня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 04 березня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 05 січня 2025 року о 17 год 19 хв, на вул. Промисловій у м. Рожище Волинської області керував транспортним засобом марки «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі-ПДР).
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність. Стверджує, що під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія, з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу у просторі. Його експлуатація передбачає використання за призначенням, тобто з метою керування. Однак, як вказує ОСОБА_1 , у матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження факту керування ним автомобілем, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно нього. У зв'язку із цим, просить постанову судді Рожищенського районного суду від 04 березня 2025 року скасувати, а провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук В.А., на адресу апеляційного суду, подав письмову заяву, у якій просить розгляд даної справи проводити у їх відсутності. Подану апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі, просять із наведених у ній мотивів задовольнити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Іструкції).
У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Змістом поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги стверджується, що основні його доводи незгоди із постановою судді першої інстанції зводяться до заперечення ним факту керування транспортним засобом, тобто перебування у статусі водія. З приводу наведеного, слід зазначити таке.
Матеріалами даної справи, зокрема відеозаписами з відеореєстраторів службового автомобіля та камери інспектора поліції які, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належними та незалежними від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доказами вини ОСОБА_1 , підтверджується факт керування останнім транспортним засобом марки «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками поліції за порушення ним п. 2.9 в ПДР (керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби) та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, що додатково стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 379246, із якою він погодився, будь-яких заперечень щодо зазначених обставин, у тому числі, стосовно факту керування ним транспортним засобом, не висловлював. Із відео також видно, що після зупинки автомобіля, поліцейський повідомив причину такої зупинки, на що ОСОБА_1 мовчки кивнув, факт керування також не заперечував.
Наведене вище у своїй сукупності та взаємозв'язку, поза розумним сумнівом, підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його належність до суб'єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 213545 від 05 січня 2025 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, хитка хода; роздруківкою результату тесту газоаналізатора «Alcotestr Drager 6810» від 05 січня 2025 року із результатом - 1, 96 ‰, довідкою начальника ВПД № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Юрія ПРИСЯЖНЮКА, згідно якої, відповідно до інформаційно - комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія НОМЕР_2 , що цілком підставно було враховано судом при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Сукупність зазначених доказів - належних та допустимих, цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, є правильно установлений поліцейськими та підтверджений судом.
Наведене у своїй сукупності, свідчить про правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ураховуючи вищезазначене та зібрані у справі докази, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку, доходжу висновку про законність постанови судді від 04 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення поданої ним апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Рожищенського районного суду Волинської області від 04 березня 2025 року стосовно нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: