печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53358/24-ц
пр. 2-4269/25
14 квітня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В. ,
при секретарі судового засідання - Корнелюк Б.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1 .
Розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди ,-
Позивач звернувся до суду із позовом у порядку цивільного судочинства, в якому просить стягнути з відповідача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 54203,03 грн. в обгрунтування позову посилався, що 3.07.2020р. з відповідачем укладено Поліс №200481823 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Потерпілий у ДТП ОСОБА_2 6.04.21р. звернувся до позивача із заявою про виплату матеріального збитку. На підставі страхового акту/наказу №00418417 від 29.04.2021р. визнало дану подію страховим випадком та виплатило 54203,03 грн. , що підтверджується платіжним дорученням №217961 від 30.04.2021р.
Ухвалою суду від 17.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторони проти такого порядку розгляду справи не заперечили.
Відповідач просить в позові відмовити за спливом строку позовної давності, що викладене у відзиві на позов, не погоджується з сумою 44 992,83 грн. - витрати на придбання нових деталей. Вказував, що строк позовної давності сплив 30.04.2024р. Надав додаткові пояснення.
Позивач скористався право подачі відповіді на відзив з доводами, що строк позовної давності не є пропущеним.
Представник позивача просив розглядати справу в відсутність.
Відповідач в судовому засіданні підтримав наданий відзив.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях.
За сформованою позицією Верховного Суду у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року), обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У ході розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_1 2.04.2021р. о 19.00год. в м.Києві на вул.Старонаводницькій 6Б(підземний паркинг), керуючи автомобілем Тайота,дн.з. НОМЕР_1 , всупереч вимогам п.13.1 ПДР, під час паркування не датримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Ленд Ровер,д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Після чого ОСОБА_1 залишив місце ДТП чим порушив п.2.10. а) ПДР.
Указані обставини встановлені постановою Печерського районного суду м.Києва від 12.10.2021р. по справі № 757/24712/21 , що набрала законної сили та якою відповідача ОСОБА_1 визнано його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124 , 122-4 КУАП .
Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (постанова Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19).
Оскільки наведена постанова суду набрала законної сили, тому доказуванню не підлягає факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди з підстав порушення відповідачем правил дорожнього руху.
На час вчинення ДТП було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача при експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки Тайота,дн.з. НОМЕР_1 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» згідно з полісом від 3.07.2020р. №200481823 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що визнана страховим випадком, автомобілю марки Ленд Ровер,д.н.з. НОМЕР_3 , тому позивачем згідно із страховим акту/наказу №00418417 від 29.04.2021р. виплатило потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 54203,03 грн. , що підтверджується платіжним дорученням №217961 від 30.04.2021р. з урахуванням ремонтної калькуляції № 00418417 від 22.04.2021р., звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №14978 від 22.04.2021р., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу-0,56, франшиза 2000грн.
Такі письмові докази не спростовані відповідачем і сумнівів у достовірності наданих доказів у суду не виникає.
Натомість за положеннями ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди (ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
З урахуванням наведеного страховою компанією отримано право вимагати в порядку регресу від відповідача як страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив місце такої, чого відповідачем не оспорюється.
Водночас, розглядаючи заяву відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності, суд установив наступне.
Відповідно до ст.ст.256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Частинами 3, 4 ст.267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як визначено Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19) (у редакції на момент звернення до суду).
Як регламентовано ст.2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який згодом неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.
При застосуванні норм права Верховний Суд у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 727/4133/22 сформував правову позицію про те, що загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 29.10.2024року, тому трирічний строк позовної давності, який продовжується у зв'язку із воєнним станом, за виконаним 30.04.2021року регресним зобов'язанням, не сплив, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставним та відхиляються.
Представником ПрАТ «СК «УНІКА» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено Акт №00418417 огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та. замовлено проведення оцінки матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу у суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 .
Суму страхового відшкодування 54203,03грн. визначено на підставі Звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , а проведення оцінки було доручено оцінювачу ОСОБА_4 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача за напрямом Оцінка об'єктів у матеріальній формі та спеціалізаціями в межах напряму 1.3. Оцінка дорожніх транспортних засобів, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ5617 від 15.12.2007; Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №6719 від 28.07.2008, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ 11769 від 23.07.2020.
Суд погоджується з переконливими доказами та слушними доводами сторони позивача, які відповідачем, незважаючи на свій процесуальний обов'язок, жодним чином не спростовано. Доводи відповідача фактично зводяться до власного суб'єктивного помилкового тлумачення чинного законодавства. Правом на призначення експертизи відповідач не скористався.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів сторін, наданих ними доказів, суд дійшов висновку про необхідність захисту цивільних прав позивача шляхом задоволення позову та стягнення з відповідача 54203,03 грн суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Висновок суду узгоджується із такими засадами цивільного законодавства/судочинства як верховенство права, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України, ст.2 ЦПК України). У матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували даний рішення суду та беззастережно доводили протилежне.
При розподілі судових витрат у порядку ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, якими є витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, на відповідача слід покласти сплачені позивачем до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору 2684,00грн.
Керуючись ст.1191 ЦК України, ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» страхове відшкодування в розмірі 54203,03 грн. та судові витрати в розмірі 2684 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання .
Позивач ПрАТ "СК "УНІКА" , 04112м. Київ , вул.Олени Теліги, 6, літ.В ,
Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
Суддя Т.В.Остапчук