Справа № 755/19809/24
Провадження №: 2/752/3387/25
про повернення позовної заяви
17.04.2025 суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кирильчук І. А., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2024 року цивільну справу № 755/19809/24 передано на розгляд головуючому судді Кирильчук І. А.
Відповідно до статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Отримавши матеріали цивільної справи № 755/19809/24 судом було встановлено відсутність підтвердження зарахування сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
23 грудня 2024 року судом скеровано запит на адресу Дніпровського районного суду міста Києва з метою отримання відомостей про підтвердження зарахування сплати судового збору, а саме направлення виписки у цій справи на адресу Голосіївського районного суду міста Києва.
15 січня 2025 року судом повторно скеровано запит щодо підтвердження зарахування сплати судового збору, а саме направлення виписки у цій справи на адресу Голосіївського районного суду міста Києва, однак на адресу суду відомості щодо зарахування судового збору не надходили.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Підставою для залишення позову без руху визначено відсутність підтвердження щодо зарахування судового збору в сумі 1211,02 грн, який сплачено відповідно квитанцію від 24 травня 2024 року (призначення платежу, 101 3238620852; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпровський районний суд міста Києва) до спеціального фонду Державного бюджету України. Також судом вказано, що на виконання ухвали від 27 січня 2025 року про залишення позову без руху позивачу слід подати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про зарахування судового збору в сумі 1211,20 грн відповідно до квитанції від 24 травня 2024 року.
Частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету позивача 29 січня 2025 року.
Таким чином, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року про залишення позову без руху було вручено позивачеві 29 січня 2025 року.
Також ухвалу про залишення позову без руху від 27 січня 2025 року було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
Таким чином, суд вважає, що позивач був повідомлений належним чином про залишення позову без руху.
Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, згідно частини третьої статті 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У даному випадку строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався - 30 січня 2025 року та тривав до 10 лютого 2025 року (оскільки закінчення десятиденного строку припадало на 08 лютого 2025 року, що є вихідним днем).
Станом на 17 квітня 2025 року недоліки позовної заяви не усунуті.
Крім того, 01 квітня 2025 року суд втретє надіслав листа до Дніпровського районного суду міста Києва щодо підтвердження зарахування сплати судового збору за квитанцією, яка знаходиться у матеріалах справи № 755/19809/24.
11 квітня 2025 року до суду надійшла виписка з Дніпровського районного суду міста Києва про зарахування судового зброу у розмірі 1 211,20 грн до спецального фонду державного бюджету України.
У той же час, 16 квітня 2025 року на електронну адресу суду надійшов лист з Дніпровського районного суду міста Києва вх. № ЕП5873, у якій зазначено, що надіслана виписка про зарахування судового збору по квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи № 755/19809/24 приєднана до іншої справи № 755/10075/24 /(провадження 2/755/6338/24).
Таким чином, додана до позовної заяви квитанція від 24 травня 2024 року про сплату судового збору не може слугувати належним доказом сплати судового збору за подачу позовної заяви у справі № 755/19809/24.
Позивач вимоги ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 27січня 2025 року не виконав, недоліки позовної заяви не усунув.
Вказані недоліки позовної заяви є суттєвими і такими, що перешкоджають відкриттю провадження у справі до їх усунення.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною п'ятою статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною третьою статті 185 ЦПК України. Суд звертає увагу позивача, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - вважати такою, що не подана та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду, з урахуванням викладеного в даній ухвалі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя І. А. Кирильчук