Справа № 621/477/25
Провадження № 2-о/621/48/25
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Вельможна І.В.,
секретар судового засідання - Лацько А.В.,
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявниці - адвокат Браславська Ольга Анатоліївна,
заінтересована особа - Міністерство оборони України,
представник заінтересованої особи - ОСОБА_23,
розглянувши в порядку окремого позовного провадження в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
24.02.2025 адвокат Браславська О.А., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі й на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та мала від народження прізвище « ОСОБА_4 ». Матір'ю заявниці була ОСОБА_5 , батько заявниці був записаний в свідоцтві про її народження зі слів матері. 15 жовтня 2008 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_7 , який був зареєстрований виконавчим комітетом Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 5. У матері заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_3 , який був рідним братом заявниці по матері. Мати ОСОБА_1 та її рідного брата - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько заявниці ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_3 залишились без батьківського піклування. Рішенням Зміївської міської ради від 23 квітня 2007 року № 246 піклувальником ОСОБА_9 та опікуном ОСОБА_3 була призначена рідна тітка (по материнській лінії) - ОСОБА_10 . На час смерті матері заявниці ОСОБА_1 їй було майже 18 років і вона фактично виконувала функції опікуна свого брата ОСОБА_3 до його повноліття.
Після укладання шлюбу з ОСОБА_7 , заявниця залишилась проживати разом з братом та своїм чоловіком в належному їй будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Весь час брат заявниці проживав разом з нею однією сім'єю. Вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство. Брат заявниці - ОСОБА_3 , приймаючи безпосередню участь в обороні України проти збройної агресій російської федерації проти України загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 . Чоловік заявниці - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Від шлюбу у ОСОБА_1 , після смерті чоловіка народився син - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Більше в шлюб заявниця не вступала.
Також, не перебуваючи у шлюбі, заявниця ОСОБА_1 народила двох дітей. Запис про батька дітей записано відповідно до положень ст. 135 Сімейного Кодексу.
ОСОБА_3 ніколи не був одружений, дітей не мав, батьки померли.
Після загибелі ОСОБА_3 заявниця звернулась до комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги із заявою щодо виплати їм грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
02 червня 2023 року вказана комісія прийняла рішення про повернення матеріалів для доопрацювання. В протоколі, крім іншого зазначено про необхідність надання документів або рішення суду, якими б підтверджувалось, що заявниця перебувала на утриманні у свого брата ОСОБА_3 .
З метою встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з братом ОСОБА_3 , заявниця звертається до суду з цією заявою. Встановлення заявленого факту, що має юридичне значення надасть можливість отримати одноразову грошову допомогу в зв'язку із загибеллю рідного брата ОСОБА_3 під час захисту Батьківщини.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.02.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено судове засідання на 24.03.2025.
14.03.2025 до канцелярії суду від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення де висловили позицію щодо наявності спору про право оскільки від встановлення факту, який просить встановити ОСОБА_1 залежить виникнення її права на отримання грошової допомоги, проти чого Міністерство заперечує, що свідчить про наявність підстав для залишення вимог заяви без розгляду (а. с. 49 - 51).
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заяву, надала пояснення в яких зазначила, що матір її та брата ОСОБА_3 - ОСОБА_5 померла. Після досягнення заявницею повноліття вона забрала свого брата ОСОБА_3 до себе і весь цей час вони мешкали разом. Вона є єдиною родичкою померлого брата.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Браславська О.А. - адвокат Браславська О.А. підтримала вимоги поданої заяви, з підстав викладених у ній, просила суд ухвалити рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України - ОСОБА_23.просив проводити судовий розгляд справи за їх відсутності, та постановити ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право.
У судовому засіданні 15.04.2025 були допитані заявлені свідки.
Так, свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_3 проживав разом зі своєю сестрою ОСОБА_1 . Заявниця ОСОБА_1 виконувала всі обов'язки матері відносно свого брата ОСОБА_3 . Увесь час вони проживали однією сім'єю. Єдиною родичкою померлого брата є заявниця ОСОБА_1 , оскільки батьки ОСОБА_3 померли, а у шлюбі ОСОБА_3 не перебував, дітей не мав. Похованням свого брата здійснила ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_12 вказав, що ОСОБА_3 служив у лавах Збройних Сил України. Весь час ОСОБА_3 мешкав зі своєю сестрою ОСОБА_1 , їх батьки померли. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були добрі, вони вели спільне господарство та побут.
Свідок ОСОБА_13 вказала, що ОСОБА_1 є її двоюрідною сестрою, а ОСОБА_3 брат. Після смерті матері ОСОБА_3 два роки проживав з дідусем та бабусею. З настанням віку 13 років почав проживати разом з сестрою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Мешкали вони разом однією сім'єю, до часу смерті ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення заявниці та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_14 - батько, ОСОБА_5 - мати. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 05 серпня 1989 року (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_8 - батько, ОСОБА_5 - мати. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 26 грудня 1997 року (а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (повторне), Серія НОМЕР_3 від 17 лютого 2023 року (а. с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_4 від 03 квітня 2007 року (а. с. 15).
ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_5 від 04 жовтня 2022 року (а. с. 17).
З копії Витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_6 від 31.10.2022 № 1981 ОСОБА_15 про результати службового розслідування, вбачається, що ОСОБА_3 , навідник 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону, загинув внаслідок виконання покладених на нього службових обов'язків під час захисту суверенітету України від збройної агресії Російської Федерації та захисту Батьківщини (а. с. 20 - 23).
29 вересня 2022 року за підписом начальника штабу першого заступника командира ВЧ НОМЕР_6 полковника ОСОБА_16 до ІНФОРМАЦІЯ_13 направлено сповіщення про смерть (загибель) ОСОБА_3 (№ 0501/13/1/178 від 29.09.2022) в якому було зазначено про необхідність сповіщення ОСОБА_1 про смерть її брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 28).
З копії Витягу з реєстру територіальної громади відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (№ 2023/007080460 від 05.09.2023) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 24).
З копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (№ витягу: 00011532069 від 21.12.2012), вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 15.10.2008 зареєстрували шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_4 " змінено на " ОСОБА_17 " (а. с. 11 - 12).
З копії рішення Виконавчого комітету Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 247 від 23.04.2007 вбачається, що ОСОБА_10 призначено піклувальницею над племінницею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та опікуном над племінником ОСОБА_3 (а. с. 13 - 14).
З копії акту обстеження домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) складеного депутатом Зміївської міської ради Харківської області Байрачної В.В. від 16.02.2023 вбачається, що в ході обстеження встановлено наступне. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з народження до дня призову до лав ВСУ. Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 , а мати - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_16 і ОСОБА_18 був встановлений статус дитини-сироти та признаний опікун - сестра матері ОСОБА_10 , але хлопчик залишився жити зі своєю рідною старшою сестрою ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично його доглядала та виховувала. Під час несення військової служби, як траплялась нагода, ОСОБА_18 приїжджав на відпочинок додому. ОСОБА_3 був зареєстрований, фактично проживав та вів спільне господарство з рідною сестрою ОСОБА_1 за вказаною адресою, що підтверджують сусіди: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (а. с. 18).
З копії акту обстеження домоволодіння ( АДРЕСА_1 ) складеного депутатом Зміївської міської ради Харківської області Байрачної В.В. від 04.03.2024 вбачається, що в ході обстеження встановлено наступне. Домоволодіння належить на підставі права приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 . За вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та її діти: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_1 втратила роботу і наразі має лише випадкові тимчасові підробітки. З постійних доходів сім'я отримує лише допомогу на дітей одинокої матері. Будинок в якому вона проживає має пічне опалення. Зі своєю рідною старшою сестрою ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_4 ), яка фактично його доглядала до досягнення повноліття, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з народження до дня призову до лав ЗСУ. Він постійно допомагав сестрі матеріально (грошима, речами, продуктами харчування). Під час несення військової служби до дня загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 , як траплялась нагода приїжджав на відпочинок додому та продовжував допомагати Дар'ї матеріально. Сім'я ОСОБА_1 втратила вагоме джерело доходу, що і підтверджують сусіди: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (а. с. 19).
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 6 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У відповідністю з пунктом 5 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно з вимогами частини 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки безпосередньо кровного споріднення є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заявниця ОСОБА_1 надала належні та допустимі докази, сукупністю яких підтверджується, що вона дійсно проживала однією сім'єю з братом ОСОБА_3 , вели спільне господарство, мали між собою взаємні права та обов'язки, протягом життя та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , та після смерті останнього була сповіщена про вказаний факт, як сестра воїна.
Від встановлення цього факту залежить виникнення особистих прав ОСОБА_1 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , з яким вона проживала однією сім'єю та має для неї юридичне значення.
Встановити цей факт іншим порядком неможливо.
За таких обставин, заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо доводів Міністерства оборони України про наявність підстав залишення позову без розгляду, наявності спору про право, суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного суду 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) звернула увагу, що існує два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
У разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню в позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Отже, судом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
При цьому в одному провадженні не можуть бути поєднані вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Також Велика Палата ВС звернула увагу на неефективність підходу до визначення юрисдикційності спорів про встановлення юридичних фактів у судовому порядку залежно від мети звернення та наявності в заявника певних цивільних прав та обов'язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб'єктами владних повноважень. Адже це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності доказування одних і тих же обставин, подій та фактів при кожному зверненні до судів різних юрисдикцій.
Переглядаючи справу №179/986/23, у постанові 20 листопада 2024 року, Верховний Суд не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Тобто під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Встановлення вказаного факту необхідно ОСОБА_1 для набуття статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця та реалізації свого права на звернення до відповідних органів з метою отримання одноразової грошової допомоги, а також передбачених чинним законодавством пільг, гарантій та компенсацій.
У пункті 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16- 1 Закону № 2011-XII, крім громадян рф або рб та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Відповідно до вимог статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Отже, самі по собі заперечення Міністерства оборони України права ОСОБА_1 , на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки заявлений нею факт не підтверджено належними доказами, не свідчать про існування спору про право, а навіть за умови звернення та відмови відповідним органом ОСОБА_1 такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд вважає позицію заінтересованої особи щодо наявності підстав залишення заяви без розгляду неслушною, та враховуючи наявність обґрунтованих та законних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 дійшов висновку про встановлення факту її проживання разом із ОСОБА_3 однією сім'єю по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 , як сестри та брата кровного споріднення, що на розсуд суду відповідає, окрім вказаного вище, засадам розумності та справедливості.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала однією сім'єю з братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі й на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17 квітня 2025 року.
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа - Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_8, адреса місця знаходження: АДРЕСА_3.
Головуючий: