Справа № 638/2409/25
Провадження № 2/638/3181/25
Іменем України
16 квітня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Суслової К.В..,
представника позивача -Матюшок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 441 756,42 грн.,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 441 756,42грн. безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування позову зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » від 11.05.2023 №315а, призначено розслідування за фактом смерті механіка-водія інженерно-позиційного відділення інженерно-позиційного взводу інженерно-позиційної роти інженерно-позиційного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 та призупинено всі належні йому виплати.
Висновком та матеріалами розслідування за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 , встановлено, що причиною смерті є отруєння невстановленою отруйною речовиною, що підтверджено відповідним медичним висновком внаслідок навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю.
Нещасний випадок не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, так як відповідно до приписів п.11 Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, обставини, за яких нещасний випадок не визнається такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби у даній справі є - смерть внаслідок гострого отруєння невстановленою отруйною речовиною, що підтверджено відповідним медичним висновком внаслідок навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю.
Смерть настала внаслідок гострого отруєння невстановленою отруйною речовиною, що підтверджено відповідним медичним висновком внаслідок навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю.
Під час розслідування, 16 травня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 звернулась ОСОБА_1 (мати померлого) про виплату їй як спадкоємцю всіх належних виплат померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
За результатами розслідування за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 - командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №362 від 19.12.2024, яким солдата ОСОБА_2 , виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.05.2023р., виплатити ОСОБА_1 всі належні виплати померлого військовослужбовця.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_1 , нарахування належного грошового забезпечення померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , припинилось у травні 2023 року. У грудні 2024 року (за травень 2023 року - по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було нараховано всі належні виплати померлому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено ОСОБА_1 всі належні виплати померлого в сумі 75847,19грн.
Станом на день звернення до суду із даним позовом, будь-яких заперечень та зауважень щодо нарахованих та виплачених сум від ОСОБА_1 не надходило.
10 січня 2025р. при надсиланні військовою частиною НОМЕР_1 до АТ КБ «Приватбанк» реєстрів для виплати грошового забезпечення за грудень 2024 року, в реєстрі №1 було помилково включено та зараховано виплати в сумі 441756,42грн. на картковий рахунок, який відкритий у АТ КБ «Приватбанк», померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , які йому не належать, замість 75847,19грн. ОСОБА_1
23 січня 2025р. військова частина НОМЕР_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» про вжиття заходів із переказу коштів в сумі 441756,42грн. на рахунок військової частини НОМЕР_1 , як помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача.
10 лютого 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 було отримано від АТ КБ «Приватбанк» відмову у поверненні коштів, у зв'язку із відсутністю на це законних підстав, після списання коштів із рахунку платника. Банк зазначив, що у даному випадку, грошові кошти можуть бути списані із рахунка клієнта без його розпорядження у добровільному порядку за платіжною інструкцією клієнта або на підставі рішення суду.
Вказує, що з огляду на положення ст.1258 ЦК України, матір померлого є спадкоємцем першої черги за законом.
23 січня 2025 року на адресу відповідача було відправлено претензію про добровільне повернення коштів до 09 лютого 2025 року.
Станом на день звернення до суду, претензія військової частини про повернення коштів у добровільному порядку не задоволена.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
06.03.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що відповідач не має право на отримання спірних коштів, оскільки не вступала у спадщину після смерті сина, а отже не є його спадкоємицею.
10.03.2025 від позивача надійшла заява про залучення співвідповідача - АТ КБ «Приватбанк» та уточнено позовні вимоги, в яких військова частина просила також стягнути з АТ КБ «Приватбанк» 441 756,42грн.
В обґрунтування позовних вимог до АТ КБ «Приватбанк» військова частина вказала, що в матеріалах справи наявні докази про встановлений факт наявності рахункової помилки, пов'язаної із неправильним внесенням (арифметичних підрахунків) всіх належних виплат померлого військовслужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, спадкоємці померлого ОСОБА_2 відсутні, кошти знаходяться на картці (картковому рахунку) № НОМЕР_2 , який відкритий у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" неналежного отримувача - померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), надіслана вимога до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та матері померлого ( ОСОБА_1 ) про повернення коштів залишається не задоволеною, кошти не повернуто.
З огляду на зазначене, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" є фактичним володільцем (зберігачем) коштів військовій частині НОМЕР_1 , які внаслідок рахункової помилки зараховані на картковий рахунок, який відкритий у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" неналежного отримувача цих коштів, де банк безпідставно відмовив військовій частині НОМЕР_1 у добровільному поверненні коштів в сумі 441756,42 грн., як неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача - ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ).
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.03.2025 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Тією ж ухвалою витребувано від Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області інформацію про встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину померлого ОСОБА_2 та належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2
26.03.2025 та 01.04.2025 від Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області на виконання ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.03.2025 надійшла інформація щодо спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , відповідно до якої нотаріальною конторою спадкова справа не заводилась.
04.04.2025 від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшли пояснення по суті справи.
Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п'ята статті 174 ЦПК України).
Як вже зазначалось, ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.03.2025 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». В ухвалі встановлено строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу від 11.03.2025 відповідач отримав 12.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, у зв'язку з чим останнім днем подання відзиву було 27.03.2025.
Таким чином, пояснення АТ КБ «Приватбанк» надійшли після настання терміну, який визначив суд.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).
АТ КБ «Приватбанк» не просив дозволу подати письмові пояснення, а суд за межами строку для подання відзиву на позов не визнавав їх подання необхідним, тому ці пояснення суд залишає без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року № 477/2330/18.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити шляхом стягнення грошових коштів з АТ КБ «Приватбанк».
Представник Диченко Н.В. проти задоволення позову в частині стягнення коштів з його довірителя заперечував та просив відмовити.
Представник АТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не з'явився. До суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд встановив.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16.05.2023, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про призначення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » від 11.05.2023 №315а, призначено розслідування за фактом смерті механіка-водія інженерно-позиційного відділення інженерно-позиційного взводу інженерно-позиційної роти інженерно-позиційного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 та призупинено всі належні йому виплати.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про продовження строку проведення розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » від 11.05.2023 №315а продовжено строк проведення розслідування до 11.06.2023.
Висновком експерта №129 від 11.05.2023 встановлено, що смерть гр-на ОСОБА_2 настала в результаті гострого отруєння невстановленою речовиною.
16 травня 2023 року до військової частини НОМЕР_1 звернулась мати ОСОБА_4 - ОСОБА_1 із заявою про виплату їй як спадкоємцю всіх належних виплат померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №362 від 19.12.2024 солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.05.2023р. та вирішено виплатити ОСОБА_1 всі належні виплати померлого військовослужбовця.
Також, 10.01.2025, тобто вже після смерті ОСОБА_4 , військовою частиною НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_4 було зараховано 441 756,42грн. з призначенням платежу «заробітна плата».
Як зазначено в бухгалтерській довідці №1 від 13.01.2025 до меморіального ордера 5/1 відповідно до даних бухгалтерського обліку військової частини НОМЕР_1 , нарахування належного грошового забезпечення померлого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , припинилось у травні 2023 року. У грудні 2024 року (за травень 2023 року - по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було нараховано всі належні виплати померлому військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_2 , в сумі 76 779,89грн.
Також у довідці зазначено, що 07.01.2025 при формуванні та надсиланні війсьвовою частиною НОМЕР_1 до АТ КБ «Приватбанк» реєстрів для виплати грошового забезпечення особовому складу за грудень 2024, в реєстрі №1 було помилково включено та зараховано виплати у сумі 441 756,42грн. на картковий рахунок ОСОБА_2
23 січня 2025р. військова частина НОМЕР_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» листом про вжиття заходів із переказу коштів в сумі 441756,42грн. на рахунок військової частини НОМЕР_1 , як помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача.
24 січня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено ОСОБА_1 всі належні виплати померлого в сумі 75847,19грн., що підтверджується відомістю розподілу витрат.
10 лютого 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 було отримано від АТ КБ «Приватбанк» відмову у поверненні коштів, у зв'язку із відсутністю на це законних підстав, після списання коштів із рахунку платника. Банк зазначив, що у даному випадку, грошові кошти можуть бути списані із рахунка клієнта без його розпорядження у добровільному порядку за платіжною інструкцією клієнта або на підставі рішення суду.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
Згідно ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Враховуючи те, що станом на дату перерахування заробітної плати у сумі 441756,42грн. ОСОБА_2 помер, а також відсутність доказів того, що спірні кошти мали бути виплачені померлому за життя, стаття 1215 ЦК України на спірні правовідносини не розповсюджується.
Таким чином, за відсутності підстав знаходження грошових коштів на рахунку АТ КБ «Приватбанк», грошова сума у розмірі 441756,42грн. підлягає стягненню з в АТ КБ «Приватбанк» на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша та друга статті 1223 ЦК України).
Відповідно доч.1,3ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно відповіді Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 26.03.2025 №521/01-16 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області спадкова справа не заводилась, із заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину нікому не видавалися.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зробила правовий висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не прийняла спадщину після померлого ОСОБА_2 , суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 суми боргу необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81 ,263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення 441 756,42 грн. - задовольнити частково, за рахунок Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) 441 756,42 грн. - безпідставно отриманих грошових коштів.
В іншій частині - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) 6 815,08 грн. - на відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов