Справа № 569/6009/25
17 квітня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12025181010000528 від 21.02.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, непрацюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
з участю учасників судового засідання
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 21 лютого 2025 року близько 08 год. 00 хв., перебуваючи на законних підставах у квартирі АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який в подальшому продовжено, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб та потерпілої, шляхом вільного доступу, з дивану, який знаходився у вітальній кімнаті вищезазначеної квартири, таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «GalaxyА15 А155F 4/128 GВ Вlue (SМ-А 155FZKDEUС)» вартістю 6787,81 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 , майнової шкоди у вказаному розмірі.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, в умовах воєнного стану.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення та пояснив, що 21 лютого 2025 року близько 08 год. 00 хв., перебував у квартирі АДРЕСА_2 , разом із своєю бувшою дівчиною та ще одним чоловіком. Всі випивали алкоголь. Коли всі позасинали, він з дивану, який знаходився у вітальній кімнаті вищезазначеної квартири, викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «GalaxyА15 А155F 4/128 GВ Вlue (SМ-А 155FZKDEUС)», який в подальшому здав у ломбард. У вчиненому щиро розкаюється. Збитки потерпілій відшкодував добровільно.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, до початку судового засідання подала заяву в якій вказала, що не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Повідомила, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше, був судимий, судимість не знята, відомості про перебування ОСОБА_3 на «Д» обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування збитків.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, позицію потерпілої по даному провадженню, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
По справі проведено експертизу за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 7163,10 (сім тисяч сто шістдесят три) гривні, 10 копійок.
Речові докази по справі - залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1