Справа № 212/3493/25
3/212/1130/25
17 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Криворізького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
за ч.2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №412466, вбачається, що 24 березня 2025 року об 16-30 год. ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно якого 20.03.2025 року об16-20 год., було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА 581487, строком на 10 діб ( п.п. 2,3). Тим самим не виконав його.
Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи було призначено під час складання протоколу на 10-30 год. 17 квітня 2025 року, у приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу, про що ОСОБА_1 , був повідомленим, однак незважаючи на виклик до суду ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані,на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
На підтвердження доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП додано: рапорт працівника поліції, пояснення ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , копію термінового заборонного припису.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Суд не приймає до уваги рапорт працівника поліції, оскільки він не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.
За письмовими поясненнями ОСОБА_1 вбачається, що 24.03.2025 о 16-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , його син ОСОБА_2 , почав чинити конфлікт, провокувати та кричати у його бік, не дивлячись на те, що 20.03.2025 стосовно нього було винесено терміновий заборонний припис АА 581486 на 10 діб, який забороняв йог осину контактувати та знаходитись за адресою мешкання.
За письмовими поясненнями ОСОБА_2 вбачається, що 24.03.2025 о 16-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , він повернувся з вулиці до дому, та в нього виник конфлікт на побутовому грунті.
Тобто за письмовими поясненнями ОСОБА_1 вбачається, що терміновий заборонний припис АА 581486 на 10 діб був винесений відносно його сина.
З огляду на практику ЄСПЛ, враховуючи рішення у справі "Надточій проти України", в тому числі п.п. 24 - 29, на підставі ст. 7 КпАП України, згідно якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя звертає увагу на те, що за п. 9 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Суддя враховує практику Європейського суду з прав людини(справи «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02,«Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04, «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), де серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №412466 не зазначено суть адміністративного правопорушення, тобто того, що можливо порушив ОСОБА_1 .
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173-8 ч.2 КУпАП закрити через відсутність в його діях складу даного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-8 ч.2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Д. О. Козлов