Номер провадження: 22-ц/813/4549/25
Справа № 521/15575/24
Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
15.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Назарової М.В., Погорєлової С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна 9/1»
на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 03 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна 9/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У вересні 2024 року ОСББ «Палубна 9/1» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку на прибудинковій території за період з 01 серпня 2017 року по 01 вересня 2024 року у розмірі 28841,62 грн.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 03 березня 2025 року цивільну справу за вказаним вище позовом передано на розгляд до Комінтернівського районного суду Одеської області.
В апеляційній скарзі ОСББ «Палубна 9/1», в інтересах якого діє адвокат
Бороган В.В., просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 03 березня 2025 року, справу направити до Малиновського районного суду м.Одеси.
За доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції не врахував, що предметом вказаного вище позову є стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, які надавалися до приміщення №9/1а, АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Отже, вимоги про стягнення заборгованості з оплати за комунальні послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна, яке територіально знаходиться в Хаджибейському (Малиновському) районі
м. Одеси, тому ця справа не підсудна Комінтернівському районному суду Одеської області, а має розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна, тобто Малиновським районним судом м. Одеси.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України).
Поштова кореспонденція, надіслана апеляційним судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача була повернута на адресу апеляційного суду з відміткою «за відсутності адресата». Відтак, у силу вимог закону, ОСОБА_1 вважається таким, що отримав поштову кореспонденцію, надіслану судом.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 не скористався.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року, з огляду на положення ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду, право на апеляційне оскарження якої регламентовано п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Передаючи справу на розгляд до Комінтернівського районного суду Одеської області, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тому з огляду на вимоги ч.1 ст. 27 ЦПК України, справа не підлягає розгляду Малиновським районним судом м. Одеси.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина першої статті 4 ЦПК України).
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 27 ЦПК України).
Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою (частина перша статті 30 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі N 911/2390/18.
У постанові Верховного Суду від 10 квітня 2029 року у справі №638/1988/17 (провадження № 61-30812св18) вказано, що: «Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності».
З матеріалів справи убачається, що нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за яким виникла заборгованість зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку на прибудинковій території, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Малиновського районного суду м. Одеси.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСББ «Палубна 9/1» щодо дотримання правил підсудності цієї справи саме Малиновському районному суду м. Одеси, посилаючись на положення ч.1 ст. 30 ЦПК України, звертав увагу, що позовна заява подається з дотриманням саме правил виключної підсудності, зважаючи на предмет позову.
Отже, позивач у відповідності до вимог ч.1 ст. 30 ЦПК України, керуючись правилами виключної підсудності, вірно звернувся з вказаним вище позовом про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку на прибудинковій території саме до Малиновського районного суду м. Одеси, територіальна юрисдикція якого поширюється намісце знаходження майна щодо якого виникла заборгованість зі сплати вказаних вище послуг.
Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, і дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для передачі цієї справи за підсудністю до Комінтернівського районного суду Одеської області.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу потрібно скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду
У відповідності до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір підлягає відшкодуванню за наслідками розгляду справи по суті, оскільки розгляд справи не завершено.
Керуючись ст.ст.367, 374,379, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна 9/1» задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 03 березня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: М.В. Назарова
С.О. Погорєлова