Справа № 09/5611а
"25" грудня 2007 р., 10 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі судового засідання Лавріненко С.І.,
за участю представників сторін: позивача -Полякова О.В. за довіреністю, Король Т.М. за довіреністю, відповідача - Білоус В.Ю. за довіреністю, Карбівничий І.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Гамма-Ост" до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Подано адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2007 року №0006572301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 13 967,00 грн. у тому числі: основний платіж - 9312,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -4655,00 грн. (далі спірне рішення).
Підставою визначення податкових зобов'язань та застосування фінансових санкцій відповідач зазначив порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі -ЗУ «Про ПДВ»), тому виключив зі складу податкового кредиту суми ПДВ, задекларовані позивачем на підставі податкових накладних, у яких відсутній порядковий номер.
З такими підставами визначення податкових зобов'язань позивач не погоджується, посилаючись на наступне:
- висновок відповідача не відповідає чинному законодавству, а саме: ст.19 Конституції України, п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165;
- єдиною підставою для визнання податкової накладної недійсною -є підписання її не уповноваженою особою, тобто особою, що не є платником ПДВ та якій не присвоєний відповідний індивідуальний податковий номер;
- спірні податкові накладні отримані позивачем від підприємця Пономаренко Ю.Ф., який на час їх складання відповідно до вимог податкового законодавства був уповноваженою особою, тому у відповідача відсутня єдина безспірна підстава, що надає право вважати податкову накладну недійсною;
- будь-яке інше порушення порядку заповнення податкової накладної не визначено законом як підстава для визнання податкової накладної недійсною, тому висновки відповідача щодо недійсності податкової накладної, у якій відсутній порядковий номер не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та винесені з перевищенням повноважень, що є порушенням ст.19 Конституції України;
- у позивача є всі необхідні документи на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій і у відповідача відсутні будь-які заперечення з цього приводу;
- окрім цього, граничний строк подання податкової декларації, у якій були враховані спірні податкові накладні, становить 20.09.2004 року, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 25.10.2007 року, тобто у термін, який становить більше встановленого п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» від 20.12.2000 року №2181-ІІІ (далі -ЗУ №2181) 1095 денного строку, тому позивач є вільним від такого податкового зобов'язання.
Відповідач у письмових запереченнях позов не визнав повністю, посилаючись на те, що позивач відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ, які підтверджені податковими накладними, оформленими не належними чином, а саме: у податкових накладних відсутні порядкові номери, що є порушенням п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ». Позивач не скористався правом, передбаченим п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ» щодо подання заяви зі скаргою на постачальника, який видав податкову накладну з порушеннями, тому позивачу правомірно донараховано 13967,00 грн. ПДВ.
В судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити;
- представники відповідача дотримувались доводів, викладених у письмових запереченнях, просили у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На підставі службового посвідчення, на виконання постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаській області проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питання правових відносин з підприємцем Пономаренко Юрієм Федоровичем за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складений акт від 19.10.2007 року №1961/23-1/21387718 (далі -акт перевірки).
В акті перевірки вказано, що за перевірений період підприємець Пономаренко Ю.Ф. згідно договорів надавав позивачу послуги, отримання яких підтверджено актами прийому-передачі субпідрядних робіт, накладними, податковими накладними. За отриману продукцію та послуги позивач через банківський рахунок перерахував підприємцю Пономаренко Ю.Ф. грошові кошти на загальну суму 101 100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Станом на 31.03.2007 року заборгованість по рахунку 631, контрагент -підприємець Пономаренко Ю.Ф., відсутня. За даними податкового обліку позивачем отримані від підприємця Пономаренко Ю.Ф. 17 податкових накладних, які в повному об'ємі відповідно по періодах віднесені підприємством до реєстру отриманих податкових накладних. Серед отриманих податкових накладних виявились податкові накладні оформлені неналежним чином, а саме: відсутні порядкові номери у 11 податкових накладних - від 30.07.2004 року, від 10.08.2004 року, від 25.08.2004 року, від 05.08.2004 року, від 10.08.2004 року, від 14.09.2004 року, від 27.09.2004 року, від 29.09.2004 року, 26.11.2004 року, від 23.12.2004 року, 30.03.2005 року, загальна сума ПДВ за якими становить 9313,33 грн.
В акті перевірки зроблений висновок про порушення п.п.7.2.1 п.7.2, 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», донараховано ПДВ за липень 2004 року 967,53 грн., за серпень 2004 року -2565,80 грн., за вересень 2004 року 3100,00 грн., за листопад 2004 року -1330,00 грн., за грудень 2004 року -700,00 грн., за березень 2004 року 650,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки прийнято спірне рішення, у якому вказано на порушення п.п.7.2.1 п.7.2, 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», та визначено суму податкового з ПДВ в сумі 13 967,00 грн. у тому числі: основний платіж - 9312,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -4655.00 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Норми ЗУ «Про ПДВ», на порушення яких посилається відповідач, в редакції на час вчинення позивачем спірних господарських операції встановлюють:
- підпункт 7.2.1 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»: «Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку».
- підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ»: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду».
Відповідач виключив з податкового обліку позивача тільки ті податкові накладні, видані підприємцем Пономаренко Ю.Ф., у яких відсутній порядковий номер.
ЗУ «Про ПДВ», зокрема, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, ставить право на податковий кредит в залежність від наявності факту придбання товарів (робіт, послуг); наявності товарів за фактом придбання яких сформовано податковий кредит та валові витрати; наявності документів, які підтверджують право на податковий кредит.
Відповідач не заперечує факт виконання та передачу товарів (робіт, послуг) за договорами, укладеними позивачем та підприємцем Пономаренко Ю.Ф. у 2004 році. Декларування валових доходів та витрат, декларація з податку на прибуток не перевірялись і в акті перевірки не відображені, перевірка стосувалась лише питання правових відносин позивача з підприємцем Пономаренко Ю.Ф. за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, права позивача на податковий кредит та відшкодування ПДВ з господарських операцій, вчинених позивачем з підприємцем Пономаренко Ю.Ф., у вказаний період.
Право на податковий кредит виникає у покупця товарів (робіт, послуг) відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», на підставі виданих продавцем, платником ПДВ, податкових накладних. Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом ДПА України від 30.05. 1997 року №165, зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.06.1997 року за №233/2037, зі змінами) (далі -Порядок №165).
Продавець товарів, робіт (послуг) -підприємець Пономаренко Ю.Ф., на підставі податкових накладних якого, позивач задекларував своє право на податковий кредит по вчинених господарських операціях, є правоздатною і дієздатною фізичною особою підприємцем, знаходиться в ЄДР, є платником ПДВ. Відповідач вказує в акті перевірки на перерахування позивачем на виконання договорів за виконані роботи, надані послуги та товари та відсутність заборгованості.
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем ПДВ у ціні товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.3 ЗУ «Про ПДВ» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
Згідно п. 10.1 ст.10 ЗУ «Про ПДВ», в редакції, що була чинною на час отримання позивачем спірних податкових накладних, платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. У разі відмови продавця у видачі покупцю податкової накладної продавець зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при поставці товару (робіт, послуг).
Згідно п. 10.2 ст.10 ЗУ «Про ПДВ», у редакції чинній на час вчинення спірних господарських операцій, контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України - митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також порядок оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань. Штрафні санкції за результатами діяльності за період з 1 жовтня по 31 грудня 1997 року не застосовуються.
Таким чином, ЗУ «Про ПДВ»не ставить право покупця товарів, робіт, послуг на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ в залежність від того, чи сплатив цей податок до бюджету продавець товарів, робіт, послуг. Суд вважає, що недоліки у заповненні податкових накладних, зокрема, відсутність порядкового номера, - не є підставою визнання податкової накладної недійсною та не свідчить про неналежність та недопустимість її як доказу підтвердження права на податковий кредит за наявності факту придбання товарів (робіт, послуг), наявності товарів, робіт, послуг за фактом придбання яких сформовано податковий кредит та валові витрати, а також наявності сплати ПДВ в ціні товару платником ПДВ. По спірних податкових накладних можлива ідентифікація контрагента позивача -підприємця Пономаренко Ю.Ф., наявність в державній реєстрації якого та реєстрація його як платника ПДВ, як і наявність господарських операцій та сплата ПДВ в ціні товару (робіт, послуг), не заперечується відповідачем.
Невиконання підприємцем Пономаренко Ю.Ф. зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо нього і не є підставою для позбавлення позивача, як платника податку, права на податковий кредит та відшкодування ПДВ, оскільки ним вчинені передбачені законодавством умови щодо отримання такого права та він має документальне підтвердження розміру податкового кредиту, документи, що підтверджують дійсне придбання товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, відповідач не вправі позбавляти ПП ВКФ «Гамм-Ост»(покупця товарів, робіт, послуг) права на податковий кредит, при несплаті податку підприємцем Пономаренко Ю.Ф. (продавцем товарів, робіт, послуг), оскільки ЗУ «Про ПДВ» покладає на продавця обов'язок сплати ПДВ до бюджету, одержаного в ціні товару (робіт, послуг).
Суд також погоджується з доводами позивача щодо необхідності застосування встановлених ст.15 ЗУ №2181 строків давності. Так, підпунктом 15.1.1 п.15.1 ст.15 ЗУ №2181 передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:
а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;
б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання ( п.п. 15.1.2, п.15.1 ст.15 ЗУ №2181).
Граничний строк подання податкової декларації, у якій були враховані спірні податкові накладні з останньою датою від 14.09.2004 року, становить - 20.09.2004 року, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято 25.10.2007 року, тобто у термін, який становить більше встановленого п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 ЗУ №2181 1095 денного строку, тому доводи позивача про те, що за таких обставин він є вільним від такого податкового зобов'язання, відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС, тобто за наявності підстав, встановлених КАС, для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність спірного рішення. Документи позивача щодо фактичної наявності товарів, робіт, послуг за фактом придбання яких сформований податковий кредит, відповідачем не спростовані, договори, на підставі яких вчинені господарські операції, не визнавались недійсними, до оформлення податкових накладних у відповідача одна претензія -відсутність номера, за наявності безспірного фактичного придбання товарів, робіт, послуг та сплату ПДВ в ціні товарів, робіт, послуг.
Отже спірне рішення є таким, що не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, тому підлягає визнанню недійсним, адміністративний позов задоволенню.
Обраний позивачем матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права відповідає чинному законодавству. Згідно ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання. Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України позовна заява може містити, крім, визначених частиною 3 цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Черкаси від 25 жовтня 2007 року №0006572301/0.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Постанова складена в повному обсязі 29 грудня 2007 року.