Справа № 461/2999/25
Провадження № 1-кс/461/2441/25
про застосування запобіжного заходу
16.04.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підмостичі Старосамбірського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою юридичною освітою, працюючого на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, неодруженого, дітей на утриманні немає, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 15.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000013, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-
16.04.2025 старший слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 500000 грн, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025140000000013 від 15.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ОСОБА_5 , 03.03.2025 та 14.04.2025, перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, будучи обізнаним про протиправні вимоги працівника даного відділу на ім'я ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: у службовому кабінеті №15, який знаходиться у приміщенні з надписом «Єдиний офіс» № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці неподалік павільйону митного оформлення смуги руху «червоний коридор» у напрямку «в'їзд в Україну» міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, при здійсненні митних формальностей, 03.03.2025 близько 04 год. 43 хв. одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15 (пятнадцять) тисяч гривень, які знаходились в паспорті ОСОБА_8 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного оформлення митних формальностей на 15 (пятнадцять) автомобілів, які ввозилися 03.03.2025 ОСОБА_8 на території України з країн Європейського Союзу, через митний кордон, передбачених ст.ст.334-338 Митного кодексу України.
Окрім цього, ОСОБА_5 будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, будучи обізнаним про протиправні вимоги працівника даного відділу на ім'я ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, повторно, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме: у службовому кабінеті № 15, який знаходиться у приміщенні з надписом «Єдиний офіс» № 3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці неподалік павільйону митного оформлення смуги руху «червоний коридор» у напрямку «в'їзд в Україну» міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Рава-Руська - Гребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, при здійсненні митних формальностей, 14.04.2025 близько 17 год. 09 хв. одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 23 000 (двадцять три тисячі) гривень, які знаходились в паспорті ОСОБА_8 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного оформлення митних формальностей на 23 (двадцять три) автомобілі, які ввозилися 14.04.2025 ОСОБА_8 на території України з країн Європейського Союзу, через митний кордон та після чого протиправна діяльність ОСОБА_8 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 23 000 гривень вилучено.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
15.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням УСБ України у Львівській області щодо ознак вчинення кримінального правопорушення; матеріалами виконаного оперативними співробітниками УСБ України у Львівській області доручення прокурора та слідчого в порядку ст.40 КПК України; письмовою заявою ОСОБА_8 ; протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ; протоколами огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів та імітаційних засобів; протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину; протоколами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ; протоколом обшуку від 14.04.2025; протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншу підозрювану у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється,
А тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду) підтверджується тим, що підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінується йому є тяжким, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у вигляді десяти років позбавлення волі, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Разом з цим, підозрюваний, володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України (знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення, перевіряється можлива причетність підозрюваного до одержання неправомірної вигоди від інших громадян за вирішення питань, пов'язаних із переміщенням транспортних засобів через державний кордон).
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний може спілкуватися з невстановленими спільниками з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні) виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, зокрема, тих, які сприяли у викритті його протиправної діяльності, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.
Відтак, обрання підозрюваному запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення ним конспірації злочинної діяльності шляхом, зокрема, шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що останній, розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, та усвідомлюючи факт вчинення ним протиправних дій, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення).
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється), полягає в тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності.
Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся підозрюваним з корисливих мотивів, метою яких було неправомірне отримання від заявника грошових коштів, обрання щодо нього запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення.
Відповідно до ст.178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;
- підозрюваний вчинив тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до десяти років, тож тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяють йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не забезпечить належної його поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, пов'язане з одержанням неправомірної вигоди в умовах воєнного стану, відпрацюванням слідством інших епізодів злочинної діяльності, пов'язаних з вимаганням та одержанням неправомірної вигоди.
Згідно щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, ОСОБА_5 задекларував в грошові активи в сумі 5000 євро та доходи за основним місцем праці в сумі 215886 гривень.
У даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, повторно, під час воєнного стану, матеріальним станом підозрюваного, а також з урахуванням того, що підозрюваний працює у правоохоронному органі, та посада, яку обіймає останній, унаслідок чого його дії в очах громадськості дискредитують діяльність органів митної служби в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників вказаного державного органу, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності відповідних державних установ, що в свою чергу може призвести до стрімкого зростання рівня злочинності, зокрема, на території Львівської області, так і в межах України в цілому.
За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави підозрюваному, з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі не менше 500000 грн, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. Підстав наявності виключності випадку для визначення застави у більшому розмірі, ніж передбачений ч.5 ст.182 КПК України, заявленому у клопотанні, пояснити не зміг.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просила застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Вважає підозру недостатньо обґрунтованою, зокрема, звертає увагу, що гроші були вилучені не у ОСОБА_5 . Зазначає, що органом досудового розслідування не доведені ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного, та такі є лише припущеннями. Зокрема, оскільки підозрюваного відсторонено від посади, відсутній ризик впливу на іншу підозрювану та свідків у даному кримінальному провадженні. Вважає, що розмір застави, заявлений слідчим та прокурором у клопотанні є непомірним для підозрюваного. Просить врахувати що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, має батьків пенсійного віку.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Додатково пояснив, що зареєстрований з батьками, з вищою юридичною освітою, працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, неодружений, дітей на утриманні немає.
Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 15.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025140000000013, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Згідно протоколу затримання особи від 14.04.2025, ОСОБА_5 14.04.2025 о 22:41 год. затримано в порядку ст.208 КПК України.
15.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 15.01.2025 внесені відомості у кримінальному провадженні №42025140000000013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;
- рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 4 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області ОСОБА_10 від 07.01.2025;
- повідомлення заступника начальника Управління СБУ у Львівській області від 16.01.2025 №62/14/4-39нт;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 30.01.2025, від 07.02.2025, від 05.03.2025;
- повідомлення заступника начальника Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_11 від 30.01.2025 №62/14/4-118д;
- заяву ОСОБА_8 від 30.01.2025;
- протоколи огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.02.2025, від 25.02.2025, від 07.04.2025;
- протоколи про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 06.02.2025, від 03.03.2025;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_5 від 23.03.2025;
- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю стосовно ОСОБА_8 від 01.04.2025;
- протокол обшуку від 14.04.2025;
- постанову слідчого про визнання речовими доказами від 15.04.2025;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.04.2025,
вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, незаконно перетнути державний кордон) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
На думку слідчого судді існує ризик знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення, перевіряється можлива причетність підозрюваного до одержання неправомірної вигоди від інших громадян за вирішення питань, пов'язаних із переміщенням транспортних засобів через державний кордон).
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.
Ризик впливу ОСОБА_5 на свідків та іншу підозрювану у даному кримінальному провадженні виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, зокрема, тих, які сприяли у викритті його протиправної діяльності, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз, з метою зміни або відмови їх від показів.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, враховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся останнім з корисливих мотивів, метою якого було неправомірне одержання грошових коштів.
Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, якому станом на день розгляду клопотання виповнилося 35 років, такий зареєстрований з батьками, які пенсійного віку, з вищою юридичною освітою, працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, неодружений, дітей на утриманні немає, військовозобов'язаний, має задовільний стан здоров'я, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно протоколу затримання від 14.04.2025, ОСОБА_5 був затриманий 14.04.2025 о 22 годині 41 хвилин в порядку ст.208 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.
На переконання слідчого судді, розмір застави, про який слідчий та прокурор просять у клопотанні, є занадто непомірним для підозрюваного, та підлягає зменшенню з огляду на те, що органом досудового розслідування визначений розмір застави в розмірі 500000 грн жодними доказами, що стосуються наявності таких коштів в підозрюваного ОСОБА_5 чи його родичів не обґрунтований. Також органом досудового розслідування не доведено виключності випадку, за якого існує необхідність у визначення застави у більшому розмірі.
Слідчим суддею беруться до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, заробітня плата такого за період з січня по березень 2025 року становила 100188,54 грн, неодружений, дітей на утриманні немає, та вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою на строк 60 діб, - тобто до 22:41 год. 12.06.2025, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду UA598201720355219002000000757 , банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 16.06.2025:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншою підозрюваною, свідками у даному кримінальному провадженні, в тому числі державними інспекторами відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 17.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1